Справа  № 2- 45/ 08  рік

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                 ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

            29 жовтня    2008 рік                                              Ямпільський районний суд

                                                                                             Сумської області

В складі головуючого судді Філонової Ю.О.

При секретарі  Пархатській О.М.

            за участю представників позивача ТОВ „Метал союз плюс”- Пейкова В.П., Маяковської І.О. представника відповідача - ОСОБА_4, представника третій осіб -Державного територіально-галузеве об'єднання Південно-Західна залізниця та Міністерства транспорту та зв'язку України - Гуріна О.К.  

            розглянувши у відкритому судовому засіданні сел. Ямпіль справу за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю „ Метал-Союз плюс” до ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача - Регіональне відділення  Фонду державного майна України по Сумській області, Державне територіально-галузеве об'єднання Південно-Західна залізниця та Міністерство транспорту та зв'язку України  - про визнання недійсним договору купівлі продажу та усунення перешкод у користуванні, ,

            та за зустрічним позовом  ОСОБА_1  до товариства з обмеженою відповідальністю „ Метал-Союз плюс”,  Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця, треті особи Регіональне відділення  Фонду державного майна України по Сумській області, та Міністерство транспорту та зв'язку України про встановлення факту належності будівель, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, - 

                                                                  ВСТАНОВИВ:

            У грудні 2007 року позивач ТОВ „Метал-Союз плюс” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року та усунення перешкод у користуванні. Свої вимоги мотивували тим, що вони на підставі договору оренди від 30.08.2007 року отримали в оренду вантажну платформу , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_1 чинить позивачам перешкоди у користуванні зазначеною вантажною платформою, зазначаючи , що саме він є належним власником даної платформи на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2003 року і оскільки зазначений договір не був  нотаріально посвідченим, не були дотримані всі умови щодо його виконання, то позивачі просять договір  визнати  недійсним. Також просять витребувати у Московко зазначену естокаду та заборонити ОСОБА_1 чинити перешкоди ТОВ „Метал союз плюс” в користування даною естокадою. В ході розгляду даної справи позивачі змінювали та доповнювали позовні вимоги, однак в подальшому відмовилися від своїх змін, залишивши позовні вимоги в первісному варіанті (а.с. 3) Однак, в первісному позові відповідачем по даному спору був також зазначений і гр.-н ОСОБА_2, який помер в 2005 року, тому позивачі відмовилися лише від позовних вимог щодо даної особи та її правонаступників. 

            Відповідач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги не визнали зазначаючи , що він володіє спірною платформою правомірно, та у січні 2008 року звернувся до Ямпільського суду з зустрічними  позовними вимогами , які також неодноразово доповнювалися і остаточно ОСОБА_1 просить установити  факт належності на праві власності ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, нерухомого майна у вигляді естакади, вторинного складу та огорожі, що знаходяться за адресою с.Привокзальне Ямпідльського району; визнати договір купівлі-продажу будівель та споруд (естакада, вторинний склад, огорожа та водонапірна башта), що знаходяться за адресою с.Привокзальне Ямпільського району Сумської області, укладений між ним та ОСОБА_2 10.08.2003 року дійсним в частині купівлі продажу естакади, вторинного складу та огорожі. Визнати за ним право власності на нерухоме майно у вигляді естакади, вторинного складу та огорожі, що знаходяться за адресою с.Привокзальне Ямпільського району Сумської області, згідно договору купівлі-продажу від 10.08.2003 року. Мотивуючи тим,  що він виконав всі вимоги договору купівлі-продажу від 10.08.2003 року - оплативши покупку, а продавець ОСОБА_2 ухилявся від нотаріального посвідчення даного договору, тому він не зміг належним чином оформити право власності на вказане майно.

            В ході судового розгляду даної справи позивач  - ТОВ „Метал Союз плюс” свій позов   підтримав і просить його задовольнити, та  в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на  ст. 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка діяли на час  виникнення даних правовідносин,  ст.ст. 34, 55 Закону України „Про нотаріат”, та п.1 ст.4  Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно  та їх обмежень” зазначаючи, що договір купівлі-продажу нерухомого майна мав бути нотаріально посвідченим та право на майно повинно бути належним чином  зареєстрованим. А тому, позивач вважає, що  договір купівлі-продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року  укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  носив фіктивний характер і з моменту укладення не передбачав виникнення правових наслідків.

            Відповідач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги ТОВ „Метал Союз плюс” не визнали, зазначаючи, що ТОВ не має права оскаржувати правомірність договору купівлі продажу від 10.08.2003 року, бо товариство не було стороною в даному договорі,  також просять застосувати ст. 267 ЦК України , мотивуючи , що на час розгляду даного спору сплив строк позовної давності та відмовити їм в позові. Також в якості заперечень та підтвердження своїх доводів щодо дійсності і законності договорів купівлі-продажу  відповідач ОСОБА_1 та його представник надали суду  копію видаткового касового ордеру №1 від 10.08.2003 року (а.с.111), згідно якого ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд від 10 серпня 2003 року передав 13000 (тринадцять тисяч) грн. , а ОСОБА_1 їх одержав, що  підтверджується видатковим касовим ордером №1 від 10.08.2003 року. Факт , що договір не був нотаріально посвідчений Московко не заперечує, зазначаючи , що він не зміг його нотаріально посвідчити , бо продавець ОСОБА_2 спочатку ухилявся від цього , а потім помер. І  посилається при цьому на ч.2 ст. 220 ЦК України , яка зазначає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне, або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

            Представник третьої особи - Регіонального відділення  Фонду державного майна України по Сумській області , в судове засідання не з'явились, в наданих письмових поясненнях суду зазначають, що належним власником спірного майна - вантажної платформи є Міністерство транспорту та зв'язку України. Ця платформа знаходиться на балансі Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №5. Міністерство надало згоду на передачу вантажної платформи в оренду, а за договором оренди державного майна РВ ФДМУ по Сумській області, як Орендодавець державного майна передало в строкове платне користування Орендарю - ТОВ „Метал-Союз плюс” , які і користуються вказаною платформою на законний підставах.

            Представник третіх осіб - Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця та Міністерство транспорту та зв'язку України    в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ТОВ „Метал-Союз плюс”, зазначивши , що ТОВ  умови договору оренди перед балансоутримувачем, тобто ними,  виконує в повному обсязі, і претензії з боку залізниці до товариства відсутні. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту належності будівель, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно , в яких Державне територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця було визнано відповідачем, заперечує в задоволенні такого позову, зазначаючи , що саме Державне територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця є власником спірної платформи, ця платформа знаходиться на балансі Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №5.В підтвердження даного факту ним та представниками ТОВ” „Метал-Союз плюс” надавалися документи, тому вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту належності будівель, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, а саме вантажну платформу  розташовану на за адресою АДРЕСА_1, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

             Суд заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.          

            Відповідно до договору оренди державного майна № 1102 від 30 серпня 2007 року укладеного між Регіональним відділенням Фонду  державного майна України по Сумській області  та  товариством з обмеженою відповідальністю „Метал-Союз Плюс”(а.с. 4), та договором про внесення змін до договору оренди державного майна від 24 жовтня 2008 року (а.с.208-210) ТОВ „Метал -Союз плюс” прийняло в строкове платне користування  вантажну платформу  площею 1115,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

            Відповідно до інформації наданої  начальником Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління ( БМУ-5)(а.с. 160-161), та копіями інвентарних карт обліку основних засобів (а.с.162-164 ) вантажна платформа площею 111 5 кв.м, рік побудови 1906, розташована адресою АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Конотопського будівельно - монтажного експлуатаційного управління №5. Естакада являє собою надбудову на вантажній платформі і виконана бетонними блоками та плитами із заїздом для автомобільного транспорту. Вантажна платформа разом з надбудованою естокадою являє собою цілісний майновий комплекс. Ці дані також  підтверджуються і викопіровкою з інвентарної справи яка була надана в судовому засіданні спеціалістом Глухівського БТІ (а.с. 69) та згідно якої  спірна платформа дійсно знаходиться на території станції Ямпіль за адресою АДРЕСА_1,  інвентарною картою обліку основних засобів, та витягом з документації бухгалтерського обліку по Конотопському будівельно-монтажному експлуатаційному  управлінню, згідно яких датою вводу зазначеної платформи по ст.Ямполь значиться  01.05.1906 рік (а.с. 53- 58).

            Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Ямпільської селищної ради від 30.03.2007 року(а.с. 16) приміщення вокзалу станції Ямпіль з надвірними будівлями та спорудами - площею 172.4 кв.м. розташоване за адресою АДРЕСА_1 належить Конотопському  будівельно - монтажному експлуатаційному управлінню №5.

             Відповідно до довідки виданої державним реєстратором Ямпільської РДА (а.с. 186)  юридична особа - Ямпільський Коопзаготпром  06.10.2006 року припинила діяльність в зв'язку з визнанням банкрутом.

            Згідно довідки з архівного відділу Ямпільської райдержадміністрації (а.с. 81) на зберігання до архівного відділу Ямпільською райспоживспілкою були передані тільки документи щодо нарахування  заробітної плати .

            Дослідивши вказані докази суд встановив , що власником зазначеної вантажної платформи є Міністерство транспорту та зв'язку України, балансоутримувачем - Конотопське будівельно-монтажного експлуатаційного управління ( БМУ-5), доказів щодо передачі в оренду, продажу даної платформи  Ямпільській райспоживспілці (Коопзаготпрому), в судовому засіданні встановлено не було і докази на підтвердження цього не надавались.

            Надану представником відповідача - ОСОБА_4 копію наказу від 30.08.1984р. (а.с. 213) суд не долучає до справи як доказ, бо з її змісту неможливо зрозуміти про яку естакаду йдеться,  відсутня дата, адреса , тобто дана копія є неналежним та недопустимим доказом.

            В ході дослідження договорів купівлі-продажу було встановлено, що договір купівлі-продажу матеріалів від розборки вторинного складу по ст.Ямпіль  від 06 листопада 1996 року (а.с. 15), був укладений між  директором Ямпільського коопзаготпрому ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2 був зобов'язаний розібрати будівлю та споруди вторинного складу коопзаготпрому, а коопзаготпром зобов'язувався продати ОСОБА_2 ці  матеріали від розборки, а саме - блок від естакади 49 шт., плити з забору 12 шт. та плити перекриття 16 шт. Тобто, зі змісту даного договору вбачається , що ОСОБА_2 були продані саме матеріали від розборки естакади , у виді фундаментних блоків в кількості 49 шт., які ОСОБА_2 сам і повинен був розібрати, предметом даного договору безпосередньо естакада в цілому стані не була.

            При дослідженні даного договору в судовому засіданні допитаний в якості свідка гр.-н ОСОБА_3,  підтвердив, що спірна естакада, вторинний склад, огорожа, водонапірна башта, що знаходяться в с.Привокзальне Ямпільського району Сумської області належали Ямпільському коопзаготпрому, естакада являє собою прибудову (мощення) у виді фундаментних блоків на верхній частині вантажної платформи, це мощення  було побудоване коопзаготпромом і  використовувалась для заїзду на нього вантажних автомобілів для  навантаження вагонів, а склади та інші будівлі використовувались для зберігання майна. Документація , щодо підтвердження цих фактів в коопзаготпромі  не збереглася , а зараз Ямпільський коопзпготпром є банкротом.  В 1996 році він працював директором Ямпільського коопзаготпрому, і так як естакада , склади та інші будівлі вже не використовувалися коопзаготпромом та почалося їх часткове руйнування, то він   одноособово, як директор Ямпільського коопзаготпрому продав громадянину ОСОБА_2 під розробку зазначені споруди, а естакада, тобто мощення з фундаментних блоків  розташоване на вантажній залізничній платформі була продана блоками  в кількості  49шт., це і було зазначено в договорі. Договір не був нотаріально посвідчений, бо купівля матеріалів від розборки в той час не підлягала нотаріальному посвідченню.  А дійсність договору підтверджувалась сплатою покупцем суми зазначеної в договорі.

            Однак, такі пояснення свідка суд не може прийняти до уваги, оскільки вони спростовуються наступним: так, стаття 65 розділу ІV  Статуту залізниць України передбачає, що будівництво і реконструкція залізничних під'їзних колій, а також пристроїв, призначених для навантаження, вивантаження і очищення вагонів, здійснюється за проектами, погодженими з Укрзалізницею або за її дорученням начальником залізниці.

            Відповідно до листа начальника Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління ( БМУ-5),  (а.с. 160 ) на добудову естокади (фундаментних блоків) , розташованої на вантажній платформі за адресою АДРЕСА_1,  Укрзалізницею не надавалося ніяких погоджень суб'єктам господарювання та іншим фізичним особам , дана платформа є державною власністю, являє собою цілісний майновий комплекс, що належить Конотопському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню №5.

            Крім того, згідно  довідки  арбітражного керуючого О.В.Кекіна  від 22.03.2006 року (а.с. 42) він відповідно до ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  отримав всі бухгалтерські документи та звітність для проведення ліквідаційної процедури підприємства Коопзаготпром Ямпільської райспоживспілки. По даним бухгалтерського обліку та звітності з моменту реєстрації в державних органах та за період існування Коопзаготпрому Ямпільської райспоживспілки, естакади, що складається з фундаментних блоків в кількості 49шт, плит залізобетонних в кількості 12 шт.,. цегли, плит перекриття в кількості 16 штук, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на балансі не перебувало, та в ході  фінансово-господарської діяльності вищезазначеного підприємства дана естакада з балансу не знімалась та іншим суб'єктам господарювання чи фізичним особам не реалізовувалася.

            Тобто в судовому засіданні не було надано та  здобуто доказів, які підтверджують, що майно, а саме спірна вантажна платформа з естакадою (добудовою з фундаментних блоків) , цегла, плити перекриття в кількості 16 штук, які знаходилися за адресою АДРЕСА_1, належали Ямпільському коопзаготпрому і директор коопзаготпрому  правомірно  розпорядився зазначеним майном .

            Таким чином , договір купівлі продажу матеріалів від розбирання вторинного складу на ст.Янпіль від 06 листопада 1996 року, який був укладений між гр-ном ОСОБА_2 та директором Коопзаготпром Ямпільської райспоживспілки не міг бути укладений зазначеними сторонами, оскільки Ямпільський Коопзаготпром не був власником спірної  вантажної платформи з добудовою (естокада), і ця вантажна платформа не могла бути на той час предметом договору купівлі продажу , відсутній був і правовстановлюючий документ на спірну платформу.

            Відповідно до ст.ст.224, 225, 227 ЦК(1963р), які діяли на час виникнення правовідносин , не може бути  предметом договору купівлі продажу нерухоме майно, яке не є об'єктом права власності продавця на момент укладення договору, тобто відчуження майна особою, яка фактично не була  його власником, є підставою для визнання відповідної угоди недійсною.

            Виходячи з наведеного, суд також визнає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про  визнання договору купівлі продажу  будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року (а.с. 12) укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дійсним в частині  купівлі продажу естакади, вторинного складу та огорожі, та про визнання  за ним права власності  на зазначене майно. Бо відповідно до змісту   договору купівлі-продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року (а.с. 12) укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив естакаду, вторинний склад, огорожу, водонапірну башту коопзаготпрому для  розборки на будівельні матеріали, а саме фундаментні блоки в кількості 49 шт., цегла, плити залізобетонні в кількості 12 шт, плити перекриття в кількості 16 шт. що знаходяться в с.Привокзальне станція Ямпіль. В п.2 даного договору зазначено, що  відчужувані будівлі та споруди для розборки на будівельні матеріали належить Продавцю (ОСОБА_2) на підставі договору купівлі-продажу матеріалів від розборки вторинного складу по ст.Ямпіль  від 06 листопада 1996 року. Продаж було вчинено на 13000грн, які Покупець сплатив Продавцю в день підписання даного договору.

            А оскільки судом встановлено , що договір купівлі-продажу матеріалів від розборки вторинного складу по ст.Ямпіль  від 06 листопада 1996 року  є недійсним, і предметом цього договору були лише фундаментні блоки від естакади 49шт., плити з забору 12 шт. та плити перекриття 16 шт., тому  ОСОБА_2 не міг бути ні власником ні продавцем  безпосередньо естокади,  вторинного складу, водонапірної башти та  огорожі .Тобто,  договір купівлі-продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року є також недійсним .

            Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. При цьому суд враховує наступні обставини : одна зі сторін даного договору ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.187), і сторонами в судовому засіданні не заявлялися клопотання про залучення в справі правонаступників, та про застосування наслідків оспорюваного правочину . Також, згідно з довідкою  виданою Ямпільською нотаріальною конторою (а.с. 185)  після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщина не відкривалася. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося і коло спадкоємців невідомою. Тому суд в такому випадку, вважає недоцільним за своєю ініціативою, вирішувати питання щодо наслідків застосування  оспорюваного право чину.

            Крім того, як вже було встановлено, згідно договору купівлі-продажу матеріалів від розборки вторинного складу по ст.Ямпіль  від 06 листопада 1996 року (а.с. 15), громадянин ОСОБА_2, придбав тільки матеріали від розборки естакади , тобто фундаментні блоки в кількості 49 шт., які він сам і повинен був розібрати,( що і зазначено в договорі) , а естакада в цілому вигляді або вантажна платформа із зазначенням площі, або її основних характеристик , вторинний склад та огорожа, не були предметом  зазначеного договору, тому вимоги позивача ОСОБА_1, щодо встановити факту належності на праві власності громадянину ОСОБА_2 померлому в 2005 році майна у вигляді естакади, вторинного складу та огорожі , що знаходяться за адресою Ямпільський район с.Привокзальне  ст.Янпіль,  є безпідставні і не підлягають задоволенню.

            Також суд враховує і ту обставину, що власником спірної вантажної платформи розташованої за адресою АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Ямпільської селищної ради від 30.03.2007 року(а.с. 16) є Конотопське  будівельно - монтажному експлуатаційному управлінню №5в особі  Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця, ОСОБА_1 не оспорював це свідоцтво і спірне майно - вантажна платформа за весь час нікуди не відчужувалась .

            Також суд вважає  безпідставними посилання представника позивача ОСОБА_4 про застосування позовної давності при розгляді даної справи, бо відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Порушення прав ТОВ „Метал-Союз плюс” відповідачем ОСОБА_1 почалося  з моменту користування ними  платформою на підставі договору оренди від 30 серпня 2007 року. Тобто, в даному випадку перебіг позовної давності почався в серпні 2007 року і на момент розгляду справи він ще не сплинув.

            Щодо позовних вимог  ТОВ „Метал-Союз плюс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року та усунення перешкод у користуванні , то суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.

            ТОВ „Метал-Союз плюс” користується вантажною платформою , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1  на підставі договору оренди майна від 30 серпня 2007 року укладеного між Регіональним відділенням Фонду  державного майна України по Сумській області  та  товариством з обмеженою відповідальністю „Метал-Союз Плюс.               

            Договір купівлі-продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року, який просить ТОВ„Метал-Союз плюс” визнати недійсним,  був укладений  між  громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ТОВ„Метал-Союз плюс” в даному договорі стороною та  належним власником спірного майна не являється, і умови даного договору ніяким чином не зачіпають товариство, тому вимоги ТОВ„Метал-Союз плюс” в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року та витребування естакади з незаконного володіння ОСОБА_1 є безпідставні та не підлягають задоволенню.

            Крім того, відповідно до ст.28 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” :

1.Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

2.Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянам і юридичним особам, включаючи орендодавця.

            У своїх вимогах як на докази того, що ОСОБА_1 чинить позивачам перешкоди у користуванні зазначеною вантажною платформою вказують що гр.-н ОСОБА_1 блокує під'їзд до естакади шляхом перекриття дороги автомобілем, даний факт підтвердив допитаний в ході судового засідання, в якості свідка начальник залізничної станції Янпіль ОСОБА_5, та  допитаний в ході судового засідання ОСОБА_1 підтвердив цей факт зазначаючи, що він  впевнений , що саме він є належним власником майна ( платформи) , а  ТОВ „ Метал-Союз  плюс „ чинить йому перешкоди в користуванні. його власністю.

            Як зазначалося вище, судом встановлено, що договори купівлі продажу на які посилається ОСОБА_1, як на підставу свого правомірного володіння та користування  вантажною платформою є недійсними, тому у відповідача ОСОБА_1 немає  ніяких правових підстав користуватися самому та чинити перешкоди позивачам в користування орендованим майном. Таким чином вимоги ТОВ  „Метал-Союз плюс” щодо заборони ОСОБА_1 чинити перешкоди ТОВ  „Метал-Союз плюс” у користування орендованим майном підлягають задоволенню.

             Відповідно до 88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

            Згідно квитанцій (а.с.1) ТОВ Метал-Союз плюс при зверненні до суду сплатило 147 грн держмита, та 30грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, всього 177грн,  їх позовні вимоги задоволено частково ,а саме на 30%, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає  59грн.

             На підставі викладеного та керуючись  ст. 10 ,11 , 209 ,212, 214-215 ЦПК України , ст.ст.224, 225, 227 ЦК України(1963р), ст. ст. 216 ЦК України, ст.28 Закону України  „Про оренду державного та комунального майна”  , суд -

                                                          В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ Метал-Союз плюс” до ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача - Регіональне відділення  Фонду державного майна України по Сумській області, Державне територіально-галузеве об'єднання Південно-Західна залізниця та Міністерство транспорту та зв'язку України  - про визнання недійсним договору купівлі продажу та усунення перешкод у користуванні, ,  задовольнити  частково.

            Заборонити громадянину ОСОБА_1 , жителю м.Шостка вул.К.Маркса 22⁄39 чинити перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю „ Метал-Союз плюс” адреса вул.Набережна р.Стрілка, б.10, оф.5, м.Суми, у користуванні орендованим майном - вантажною платформою , яка знаходиться за адресою Сумська область, Ямпільський район с.Привокзальне, вул.Ватутіна 7 (ст.Янпіль) .

            В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

            Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „ Метал-Союз плюс”,  Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця, треті особи Регіональне відділення  Фонду державного майна України по Сумській області, та Міністерство транспорту та зв'язку України про встановлення факту належності будівель, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

            Визнати недійсним договір купівлі продажу будівель та споруд для розборки на будівельні матеріали від 10 серпня 2003 року, що був укладений  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

             та визнати недійсним договір купівлі-продажу матеріалів від розборки вторинного складу по ст.Ямпіль  від 06 листопада 1996 року , що був укладений між директором Ямпільського коопзаготпрому ОСОБА_3 та ОСОБА_2

            Стягнути з ОСОБА_1 , жителя м.Шостка вул.К.Маркса 22⁄39 на користь ТОВ „Метал-Союз плюс” адреса вул.Набережна р.Стрілка, б.10, оф.5, м.Суми, кошти у сумі  59 грн, які були понесені ТОВ при зверненні до суду, перерахувавши їх на відповідний рахунок  п⁄р 26002301705004 в філії Сумське ЦВ ПІБ МФО 337278, ІНН 319311018196, св .25771505. Код 31931103.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через суд  першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції.

        Суддя  

         Ямпільського суду                                                                    Ю.О. Філонова