Справа № 1328/6076/12 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/783/2352/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія: 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів:Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участю секретаря: Проворної Н.І.

з участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Садівничого кооперативу «Приозерний - Голоско», Управління Держкомзему у Львівській області про визнання права на приватизацію земельної ділянки,-

встановила:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_4

В апеляційній скарзі покликається на те, що не враховано, що Львівська міська рада помилково вважає земельну ділянку площею 0.0942 га. такою, що не входить в межі земельної ділянки садівничою кооперативу «Приозерний-Голоско», відносяться до земель міста, що не надані у власність та користування.

З таким твердженням та з такою позицією міської ради вона не згідна, оскільки земельна ділянка НОМЕР_1 пл. 0.0603 га набута нею на законних підставах, не була мною самовільно зайнята і перебуває в її законному користуванні з 1981 року на підставі рішення земельної комісії Шевченківського району м.Львова.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що ОСОБА_7 звернулася з позовом до Львівської міської ради, Садівничого кооперативу «Приозерний-Голоско», Управління Держкомзему у Львівській області про визнання права на приватизацію земельної ділянки НОМЕР_1 розміром 0,0603 га. розташовано в урочищі Голоско в кооперативі «Приозерний-Голоско» м.Львова.

В обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 1981 року на підставі рішення земельної комісії Шевченківського району міста Львова користується даною земельною ділянкою.

У 1999 році користувачі земельних ділянок, що розташовані в урочищі «Голоско». утворили садівничий кооператив «Приозерний-Голоско» і вона вступила в цей кооператив. Згідно довідки садівничого кооперативу «Приозерний-Голоско» від 28.05.2012 року №7. від 14.07.2012 року №7 - вона дійсно є членом даного кооперативу і користується земельною ділянкою площею 603 кв.м., яка була надана їй у 1981 році.

Рішенням загальних зборів членів садівничого кооперативу «Приозерний-Голоско» від 12.05.2012 року їй в числі інших членів кооперативу було дано дозвіл на приватизацію даної земельної ділянки. Однак Львівська міська рада заперечує можливість приватизації земельної діляки у зв'язку з тим, що приватизація земельних ділянок садівничим кооперативом «Приозерний-Голоско» в урочищі Голоско можлива лише в межах, визначених рішенням виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 25.03.1966 року № 169 - площею 1,0га.

Просила задовольнити позов.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 з 1981 року на підставі рішення земельної комісії Шевченківського району міста Львова користується даною земельною ділянкою, що підтверджується довідкою відділу комунального господарства Шевченківської районної адміністрації виконкому Львівської міської ради народних депутатів м.Львова від 20.10.1999 року № 2510/110.

Встановлено, що міська рада не приймала рішення про відмову у передачі у праві власності ОСОБА_7 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0603 га, розташованої в урочищі Голоско в кооперативі «Приозерний-Голоско» м.Львова, а тому суд прийшов до вірного висновку, підстав для задоволення позову на даній стадії немає.

При цьому суд врахував, що представник Львівської міської ради Колос Г.Б. заперечила позов та пояснила, що міська рада не заперечує приватизації земельних ділянок та позивач має право звернутися до міської ради з заявою про надання їй даної земельної ділянки у загальному порядку.

Посилання апелянта на те, що земельна ділянка НОМЕР_1 пл. 0.0603 га набута нею на законних підставах, не була мною самовільно зайнята і перебуває в її законному користуванні з 1981 року на підставі рішення земельної комісії Шевченківського району м.Львова, судова колегія не приймає до уваги з таких підстав.

Встановлено, що в кооператив «Приозерний-Голоско» м.Львова не звертався до Львівської міської ради з питанням щодо приватизації земельних ділянок членів кооперативу.

В засіданні судової колегії представник садівничого кооперативу «Приозерний-Голоско» ОСОБА_6 пояснив, що тільки на час розгляду справи в апеляційному суді кооператив подав документи в міськраду щодо приватизації земельних ділянок і рішення міськрадою ще не прийняте.

В засіданні судової колегії ОСОБА_7 пояснила, що перед зверенням до суду подала заяву в міськраду, однак відповіді не отримала.

Таким чином ОСОБА_7 не скористалась своїм правом щодо приватизації земельної ділянки в порядку передбаченому діючим законодавством, а тому суд прийшов до вірного висновку, що позивач передчасно звернулась до суду.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі спростовуються вищенаведеним.

Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ч.1 п. 1 ст. 314, ст.ст. 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.