АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження: № 22-ц/2090/ 3226 13 Доповідач Кукліна Н.О.
Справа № 635/836/13-ц Головуючий 1 інстанції Полєхін А.Ю.
Категорія: право власності
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Кукліної Н.О.
С у д д і в Пономаренко Ю.А.
Черкасова В.В.
При секретарях Каплоух Н.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області , третя особи : Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності
по апеляційній скарзі Харківського міжрайоннного прокурора
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 7 лютого 2013 року
В С Т А Н О В И Л А :
30 січня 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на самочинно збудований у 2012 році житловий будинок літ. «Б-1» площею 136,50 кв.м з мансардою літ. «МС», з сараєм літ. «Р» розміром 9,90 кв.м, альтанкою літ. «Ф» площею 10,80 кв.м , огорожею №6, хвірткою №7, воротами №8 та колонкою к1, за адресою:АДРЕСА_1. В обґрунтування вказувала, що будинок споруджено рядом із домоволодінням її брата ОСОБА_4 , розташованого в АДРЕСА_2 Сусіди проти будівництва нею житлового будинку не заперечували, забудовою нічиїх прав та інтересів вона не порушувала. Рішенням виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району № 632 від 13 листопада 2012 року побудованому нею житловому будинку літ. «Б-1» площею 136,50 кв.м, з мансардою літ. «МС» та господарськими будівлями присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1. Забудована нею самочинно земельна ділянка не перевищує норму в 0,15 га і надає їй можливість скористатися правом на одержання у власність в порядку приватизації в майбутньому земельної ділянки, на якій знаходить збудований нею житловий будинок, на який їй видано технічний паспорт. Збудований нею будинок за висновками фахівців Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення і охорони навколишнього природного середовища «УКРВОДГЕО» придатний для безпечної експлуатації, відповідає вимогам діючих будівельних норм та правил державних стандартів . 7 лютого 2013 року позивачем подано письмову заяву про розгляд позову у її відсутність. ( а.с 52)
Відповідач - проти позову не заперечував, справу просив розглядати без участі представника Пісочинської селищної ради в межах діючого законодавства. ( а.с. 50)
Третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області у своїх письмових поясненнях до суду надала обґрунтування про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про визнання права власності , бо у позивача відсутні дозвільні документи на право виконання будівельних робіт з будівництва об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законом порядку. ( а.с. 47-48)
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 7 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на самочинно збудований житловий будинок літ. «Б-1» площею 136,50 кв.м з мансардою літ. «МС», з сараєм літ. «Р» розміром 9,90 кв.м, альтанкою літ. «Ф» площею 10,80 кв.м , огорожею №6, хвірткою №7, воротами №8 та колонкою к1, розташованих за адресою:АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Харківського міжрайоннного прокурора, поданій і інтересах держави , ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову, бо позивач права на забудову земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, не мала. Позивачкою ОСОБА_3 збудовано житловий будинок з порушенням встановлених правил забудови, у відсутність дозвільних документів. Житловий будинок площею 136,5 кв.м з мансардою, сараєм , альтанкою , розташовані за адресою :АДРЕСА_1, в експлуатацію не приймалися. Також не приймалося і рішення про надання позивачу земельної ділянки під самовільно збудований будинок . При розгляді справи не дано оцінки і змісту пояснень третьої особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, в якому зазначалося про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 Проте в судовому рішенні безпідставно вказано про визнання третьою особою позову ОСОБА_3 Рішення судом першої інстанції про визнання права власності за позивачем на самовільно збудований будинок ухвалено з порушенням норм матеріального права і є підставою для його скасування та прийняття нового про відмову у позові.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався ст..ст. 331, 375, 376 ЦК України та виходив із факту визнання позову відповідачем і доведеності набуття позивачем права власності на новостворене майно з моменту завершення будівництва, здійсненого самовільно без порушення будь-чиїх інтересів, та виготовлення КП «ХРБТІ» 2 січня 2013 року на побудований житловий будинок технічного паспорту .
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Згідно з ст.ст. 213 ,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, котрі були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися позивачем вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин , яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено , підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 відповідних дозволів та проектної документації на спорудження житлового будинку з господарчими будівлями не мала, здійснила самочинно забудову земельної ділянки , розташовану в АДРЕСА_1, яка для цієї мети забудовнику не надавалася ні до початку будівництва, ні під уже збудований будинок .
Відповідно до ст. ст. 331, 375 ЦК України власник земельної ділянки може зводити на ній будівлі та споруди, дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Положеннями ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Згідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі ( на місцевості) , до одержання документу, передбаченого ст. 126 ЗК України, що посвідчує право на земельну діляну, забороняється.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено положеннями ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно яким прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката відповідності у визначеному Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 . Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно до ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків , право та способи їх захисту встановлені положеннями ст. 11, 15.16 ЦК України .
Згідно до роз'яснень, викладених в п. п. 4, 8,9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою. Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови. Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26?32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Матеріали справи не містять доказів, що позивачеві з боку відповідача чинилися перешкоди в реалізації права на забудову земельної ділянки , яка їй для цієї мети не відводилася і не надавалася, з дотриманням встановлених правил, або уповноваженим органом безпідставно відмовлено в прийнятті збудованого об'єкту нерухомості в експлуатацію .
Не надано таких доказів ОСОБА_3 і до суду апеляційної інстанції .
Оцінюючи повно і всебічно встановлені у справі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні,відповідно до ст.ст. 10,11,58.59, 60 ,303 ЦПК України колегія суддів визнає, що позивачем без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту здійснено самочинне будівництво житлового будинку з господарчими будівлями, на земельній ділянці, що не була відведена позивачеві для цієї мети.
З урахуванням наведених обставин та вимог закону у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудовані житловий будинок з господарчими спорудами на земельній ділянці за адресою за адресою:АДРЕСА_1, яка для цієї мети не надавалася і не відводилася.
Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудовані житловий будинок літ. «Б-1» площею 136,50 кв.м з мансардою літ. «МС», з сараєм літ. «Р» розміром 9,90 кв.м, альтанкою літ. «Ф» площею 10,80 кв.м , огорожею №6, хвірткою №7, воротами №8 та колонкою к1, розташованих за адресою:АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309, 313, 317, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Харківського міжрайоннного прокурора задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 7 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення .
В позові ОСОБА_3 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області , третя особи : Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності на житловий будинок літ. «Б-1» площею 136,50 кв.м з мансардою літ. «МС», з сараєм літ. «Р» розміром 9,90 кв.м, альтанкою літ. «Ф» площею 10,80 кв.м , огорожею №6, хвірткою №7, воротами №8 та колонкою к1, розташованих за адресою:АДРЕСА_1. відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді