Номер провадження № 22-ц/785/3916/13

Головуючий у першій інстанції Швець В.М.

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2013 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Таварткіладзе О.М., Троїцької Л.Л.,

секретаря Каланжової Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 01 лютого 2012 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

встановила;

15.03.2011 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 339087 грн. посилаючись на те, що 23.02.2011 року з вини ОСОБА_2 стався обрив водопроводу в кв.АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності. В результаті цього водою було підтоплено нежитлову будівлю позивача, і зруйновано суміжну стіну квартир. Вартість завданої майнової шкоди в розмірі 339087 грн. встановлена висновком судової будівельно-технічної експертизи №22/11 від 28.10.2011 року.

Рішенням Ізмаїльського міськрайсуду від 01.02.2012 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача майнову шкоду у розмірі 339087 грн., судові витрати у розмірі 1820 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 3800 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову вказуючи, що у справі відсутні докази, які б підтверджували його вину у завданні позивачу майнової шкоди.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує, що просадка ґрунту під її нежитловим приміщенням викликана внаслідок неконтрольованого витоку води з водопроводу в квартирі відповідача. Вказана обставина підтверджується не лише висновками судової будівельно-технічної експертизи, а й актом міськводоканалу, який підтвердив ці обставини.

Згідно ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав;

За правилами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 завдав позивачу майнову шкоду у розмірі 339087 грн. в результаті неправомірних дій, які виразилися в неналежному утриманні сантехнічного обладнання в кв.АДРЕСА_1 і самої квартири. В результаті цього стався неконтрольований витік води з водоводу, що призвело до надмірного зволоження ґрунту, на якому розміщена нежитлова будівля позивача. Будівля ОСОБА_4 просіла у фундаменті, що призвело до пошкодження всієї будівлі. Вартість відновлюваних робіт пошкодженої будівлі склала 339087 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, так як він відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.2,2ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що власник кв.АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зобов*язаний відшкодувати ОСОБА_4 завдану майнову шкоду в результаті пошкодження нежитлового приміщення відповідача, оскільки ця шкода завдана з його вини. Вина позивача виразилася в тому, що він в порушення вказаних вище норм матеріального права неналежним чином утримував своє житло та сантехнічне обладнання цього житла.

Вартість завданої шкоди доведена позивачем у встановленому законом порядку і складає 339087 грн., а саме кошти, необхідні для відновлення пошкодженого нежилого приміщення.

Колегія суддів приймає до уваги висновки судово-будівельної експертизи №22/11 фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 від 28.10.2011 року (а.с.40-67), якими встановлена причина пошкодження нежитлового приміщення позивача та встановлена вартість для його відновлення. Висновки цієї експертизи ґрунтуються на матеріалах справи, яким підтверджена вина відповідача в завданні майнової шкоди позивачу та відповідають вимогам закону.

Колегія суддів не приймає до уваги висновки приватного підприємства «Ізмаїлбудмонтажпроект» від 11.04.2011 року про те, що причинами деформації будинку позивача крім замочування ґрунтів під фундаментом є недостатня жорсткість конструкцій будинку, яка пов'язана з відступленням від проекту при здійсненні будівельних робіт з його реконструкції, оскільки допитана в судовому засіданні ОСОБА_6, яка надала такий висновок пояснила суду, що висновок був зроблений на її припущеннях, так як вона не була знайома з проектом реконструкції нежитлового приміщення. Ознайомившись з проектом реконструкції нежитлового приміщення позивача ОСОБА_6 не підтвердила свої висновки про те, що причиною деформації нежитлового будинку була недостатня жорсткість конструкцій будинку, яка пов'язана з відступленням від проекту при здійсненні будівельних робіт з його реконструкції. ОСОБА_6 визнала, що проект реконструкції цього приміщення забезпечував достатню жорсткість конструкцій цієї будівлі, та не було жодних відступів від проекту реконструкції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що після реконструкції нежилого приміщення ОСОБА_4 його було прийнято в експлуатацію. Покрівля над квартирою відповідача була полагоджена покрівля відповідно до будівельних норм і правил. В процесі експлуатації своєї квартири ОСОБА_2 не слідкував за станом покрівлі, в результаті чого вона прийшла в непридатний для використання стан та провалилася.

Отже, в результаті винних дій відповідача стало можливим попадання опадів в квартиру відповідача через покрівлю квартири, що було також однією з причини, які призвели до руйнування нежитлової будівлі позивача.

Таким чином, колегією суддів перевірені доводи позивача за заявленими вимогами та заперечення відповідача щодо невизнання позову; з'ясований причинний зв'язок між неправомірною бездіяльністю ОСОБА_2 та шкодою, завданою ним позивачу.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову. Апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували його доводи про те, що руйнування нежитлового приміщення ОСОБА_4 сталося не з його вини.

Керуючись ст.304, п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 01 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук

Л.Л.Троїцька

О.М. Таварткіладзе