АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 11-кп/790/127/13 Головуючий 1-ї інстанції

Категорія: ч.1 ст.185 КК України Єрмак Н.В.

ст.166 КВК України Доповідач Товстолузька О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді - Товстолузької О.А.,

суддів Мікуліна М.І., Пашнєва Г.Г.,

при секретарі - Яковенко Л.Л.,

за участю прокурора - Кочетова В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №11кп/790/127/13 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Московського району міста Харкова на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року у відношенні ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні подання начальника Московського РВ КВІ управління ДПтС України в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, засудженого 17. 10. 2012 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд вказав, що місцем проживання ОСОБА_2 є також адреса: АДРЕСА_1. Але зазначена адреса органом кримінально-виконавчої інспекції перевірена не була. Матеріали перевірки не містять відповідей ХОБСМЕ на запит інспектора, про наявність даних про ОСОБА_2. Також, матеріали справи не містять результатів проведення розшукових заходів відносно ОСОБА_2

Тобто, кримінально-виконавчою інспекцією не зібрано та не надано суду достатньо доказів, що ОСОБА_2 ухилився від відбування покарання.

У апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу, та винести нову, якою задовольнити подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного судом покарання з зазначенням, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Вона ґрунтується на висновках, які не відповідають фактичним обставинам та винесена з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та порушенням вимог КПК.

Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. порушення ОСОБА_2 правил ст. ст. 75-76 КПК України підтверджується неодноразовими рапортами за результатами виходу за місцем проживання засудженого, який за зазначеною адресою не проживає. Доводи суду щодо не перевірки проживання засудженого за іншою адресою помилкові, оскільки з матеріалів КВІ вбачається, що ОСОБА_2 зобов"язувався проживати саме за адресою, за якою КВІ проводились виходи.

Посилання суду на не проведення КВІ розшукових заходів також не ґрунтується на вимогах закону, оскільки ст. ст. 75 та 76 КК України покладає саме на засудженого обов'язок виконання умов зазначених у статтях, які були роз'яснені ОСОБА_2 під розписку.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Ч. 3 ст. 539 КПК України встановлює порядок розгляду виконання вироку суду и вказує, що розгляд цих питань провадиться за правилами ст. ст. 318 - 380 КПК України, де ч. 4 ст. 107 зобов"язує суд фіксувати судовий процес технічними засобами. Згідно до ч. 2 п. 7 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є відсутність в матеріалах справи журналу судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні подання КВІ, суд розглянув матеріали без участі засудженого, прокурора, не заслухавши представника КВІ.

Між тим, кримінально процесуальний закон дозволяє такий порядок розгляду лише в випадку належного повідомлення засудженого.

Як вбачається з текстів подання, та ухвали суду, ОСОБА_2 за місцем реєстрації не мешкає, повідомлення про розгляд справи повернулося до суду з відміткою „за истечением срока хранения" тому засуджений не може вважатися повідомленим належним чином про час та місце розгляду.

Крім того, матеріали, надані суду містять в собі дані про перевірку проживання засудженого за адресою: АДРЕСА_1. У відповіді начальника Комінтернівського МРВ КВІ УДПтСУ в Харківський області значиться, що за даною адресою ОСОБА_2 не проживає (а. с. 33), тому посилання суду в ухвалі, що його місце проживання належним чином не перевірене, не відповідає наданим матеріалам.

Не позбавлений також можливості суд в порядку ст. 335 КПК України оголосити розшук засудженого, тому рішення про відмову КВІ про направлення ОСОБА_2 в місця позбавлення волі є передчасним.

При новому розгляді необхідно усунути ці недоліки та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, ч. 2 п. п. 3, 7 ст. 412, 415 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Московського району м. Харкова задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, матеріали кримінального провадження повернути для розгляду в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Головуючий - суддя -

Судді -