ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2013 р.Справа № 921/452/13-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", вул. Д. Нечая, 25, м. Тернопіль, 46003

до відповідача 1: Кооперативу "СОЮЗ", вул. Д. Нечая, 25, м. Тернопіль, 46003

відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", вул.Автозаводська, 54/19, м. Київ 114, 04114

За участю представників:

позивача: Молень Р.Б. - доручення № б/н від 23.05.2013р.

відповідача 1: Мікрюкова Д. Г. - довіреність №097 від 23.05.2013р.

відповідача 2: Тітаренко О. О. - довіреність №3,4 від 15.01.2013р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод" звернулося з позовом до Кооперативу "СОЮЗ" та Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсними: - Додаткової угоди №2 від 27.06.2008р. до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-ГД-07 від 15.08.2007р. укладеного між ВАТ "Універсал Банк" та Кооператив "СОЮЗ; - Договору іпотеки від 31.10.2008р. укладеного між ВАТ "Універсал Банк" та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод".

Учасникам судового процесу роз'яснено їх права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні на підставі ст.77 ГПК України оголошувались перерви з 24.05.2013р. до 05.06.2013р., для надання можливості сторонам подати додаткові матеріли в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог наводить наступні доводи: щодо додаткової угоди, то така порушує його майнові права, оскільки її умовами підвищено грошові зобов'язання кооперативу перед банком, які забезпечуються договором іпотеки, про що позивач не знав. Вважає, що даний правочин укладений з порушенням ст.ст. 203, 215, 251, 252 ЦК України та, як на піставу звернення з позовом сторони, яка не є учасником договору, посилається на правову позицію викладену в п.5 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Щодо спірного договору іпотеки від 31.10.2008р., то позивач вважає його таким, що суперечить вимогам ст.ст. 6, 7, 18 Закону України "Про іпотеку", оскільки: - відсутнє рішення загальних зборів акціонерів товариства про передачу майна в іпотеку, так як на підставі протоколу №14 від 14.12.2007р. був укладений договір іпотеки від 14.03.2008р., який за згодою сторін припинив дію з 27.06.2008р.; директор уклав договір про передачу в іпотеку більше 50% майна товариства без згоди загальних зборів, тоді як його дії на підписання таких договорів обмежені п.10.2 Статуту, і підтвердженням чого є невідповідність предмета іпотеки зазначеному у спірному договорі, майну зазначеному у протоколі №14; - ні в Генеральному договорі на здійснення кредитних операцій №12/05-ГД-07 від 15.08.2007р., ні в самому іпотечному договорі не визначено, одну з істотних умов договору - ціну договору (не зазначена відсоткова ставка, тобто чітко не встановлена сума та шляхи надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір вимоги за зобов'язанням), що є порушенням ч.2 ст.345 ГК України та ч.2 ст.7 Закону України "Про іпотеку". Звертає увагу суду на те, що Додаткова угода №1 від 15.02.2008р. до Кредитного договору №12/18-КЛ-07 від 21.08.2007р., якою встановлено було зобов'язання позичальника по кредиту, визнана рішенням господарського суду від 21.05.2010р. у справі №2/20-269 недійсною, та яким встановлено обов'язок кооперативу повернути кредит у сумі зобов'язань визначених Генеральним договором, а тому таке зобов'язання не підлягає забезпеченню відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України.

Поважність пропуску строку позовної давності позивач обґрунтовує тим, що лише рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.11.2012р. у справі №9/37/5022-640/2012 за позовом акціонера публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" в особі Тернопільського відділення №1 ПАТ "Універсал Банк" та Кооператив "Союз", про визнання недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" від 14.12.2007р., що оформлене протоколом №14 від 14.12.2007р., встановлено, що договір іпотеки від 31.10.2008р. укладений не на виконання рішення зборів акціонерів товариства №14 від 14.12.2007р., а тому вважає, що до моменту винесення даного рішення суду товариство не могло знати про невідповідність спірного договору іпотеки нормам закону та статуту товариства.

Представник Кооперативу "Союз" в судових засіданнях позовні вимоги визнав, зазначивши, що при укладенні спірної додаткової угоди могли бути порушення, які не взялись до уваги при її укладенні. Щодо договору іпотеки пояснень не надав, так як не був її учасником.

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що додаткова угода №2 від 27.06.2008р. жодним чином не порушує охоронювані законом права та інтереси ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод", а спірний договір іпотеки від 31.10.2008р. відповідає вимогам Закону України "Про іпотеку". При цьому, просить суд, звернути увагу на наступне: позивач не навів яким чином умови додаткової угоди порушують його права, оскільки такі стосуються тільки його учасників банку і позичальника мають наслідки тільки для кооперативу; на укладення договору іпотеки директор мав повноваження передбачені статутом товариства в редакції станом на момент його укладення та підтверджені протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" №14 від 14.12.2007р., яким дано згоду виступити майновим поручителем грошових зобов'язань Кооперативу "Союз", передати в іпотеку майно та уповноважили директора на підписання договору, а тому будь-яких додаткових рішень зборів акціонерів про передачу земельної ділянки в іпотеку не потрібно в силу ч.4 ст.6 Закону України "Про іпотеку"; розмір зобов'язання позичальника перед банком встановлений умовами Генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-ГД-07 від 15.08.2007р. та усіх додатків до нього, в яких вказані ліміт кредитування, максимальна відсоткова ставка, строк кредитування та інші умови, які визначають розмір основного грошового зобов'язання Кооперативу "Союз";

Також, Банк просить суд, застосувати строки позовної давності, які пропущені позивачем без поважних причин, і відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення учасників судового процесу, судом встановлено:

- між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", в особі директора Тернопільської філії ВАТ "Банк Універсальний" Семчишин М.В., який діяв на підставі довіреності (далі - Банк) та Кооперативом "СОЮЗ" в особі директора Мікрюкова В.О., який діяв на підставі Статуту (далі - Позичальник) укладено 15.08.2007р. Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 (далі Генеральний договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання :

- Банк надає послуги Позичальнику по здійсненню кредитних операцій, в тому числі видача кредитів, відкриття кредитних ліній, на наступних умовах: - ліміт суми всіх діючих Кредитних договорів укладених в межах даного договору - 7 827 500,00грн.; - валюта кредитування - гривня, євро. долар; - строк дії договору - до 13.08.2010р.; максимальний термін одного кредиту -36 місяців. При цьому, порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах які укладаються в межах Генерального договору, є його невід"ємними частинами, та повинні містити: вид кредитної операції, суму кредитної операції, термін дії кредитної операції, процентна ставка (Банк у випадку зміни порядку кредитування або умов придбання кредитних ресурсів має право переглянути встановлені Кредитними договорами процентну ставку), ціль використання (п.п.1.1, 2.1, 2.2,6.1 Генерального договору).

Позичальник зобов'язується до отримання кредиту в забезпечення повернення кредиту, процентів, а також неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених Генеральним договором та Кредитними договорами, інших витрат Банку, належно оформити договори застави, та/або при необхідності договір поруки, також, зобов'язання забезпечується всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути стягнуто звернення (п. 3.1, 3.2 Генерального договору).

В межах Генерального договору, між ВАТ "Банк Універсальний" в особі Осів П.В., який діє на підставі довіреності (далі Банк) та Кооперативом "СОЮЗ" в особі директора Мікрюкова В.О. (далі - Позичальник) укладено 21.08.2007р. Кредитний договір №12/18-Кл-07 (з відкриттям кредитної лінії), згідно з умовами якого Банк зобов'язався здійснювати фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: - вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія; - ліміт кредитної лінії -1 550 000,00 дол. США; - валюта кредиту - долар США; - термін кредиту - 36 місяців; - дата видачі кредиту -з 21.08.2007р.; - дата погашення кредиту -13.08.2010р.; - ціль використання кредиту - рефінансування кредитів в "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 237620 доларів США, поточні потреби та витрати, пов'язані з будівництвом та виробництвом; - плата за користування кредитом -12% річних (п.1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. п. 3.1- 3.4 Кредитного договору - Кредитний договір є невід'ємною частиною Генерального договору та дія його припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України та умовами Генерального договору.

ВАТ"Банк Універсальний") в особі Галаси П.Є., який діяв на підставі довіреності від 06.09.2007р. №8078 (далі Банк) та Кооперативом "Союз" в особі директора Мікрюкова В.О., який діяв на підставі Статуту (далі Сторона) укладено 15.02.2008р. Додаткову угоду №1до Генерального договору (далі Додаткова угода №1), відповідно до якої сторони узгодили, що Банк надає Позичальнику кредитні послуги у валютах (долар США, та/або гривня України, швейцарські франки) в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 7827500,00грн., у порядку і на умовах визначених у Генеральному договорі, при цьому умови і порядок надання кожної кредитної послуги, суми кредиту, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги, в межах Генерального договору, оформляється додатковою угодою до цьому договору, яка є його невід"ємною частиною (ч.1 пп. 1.1, 1.1.1, 1.1.2 Додаткової угоди №1).

Відповідно до частини 2 Додаткової угоди №1, сторони домовилися, що з дати укладення Додаткової угоди №1 всі Додатки до Генерального договору, які були оформлені до укладення цієї Додаткової угоди втрачають чинність з моменту укладення даної Додаткової угоди.

Приймаючи до уваги, що станом на 15.02.2008р. сторонами був укладений тільки один додатковий договір до Генерального договору, який був його невід"ємною частиною, це Кредитний договір, а тому такий втратив чинність на підставі п.2 Додаткової угоди з моменту її підписання, а саме з 15.02.2008р.

Позичальник згідно ч.4 п.п. 4.1.1, 4.1.2 Додаткової угоди №1 зобов'язався до 11.03.2008р. вжити заходів для забезпечення виконання зобов'язання шляхом передачі ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в іпотеку Банку земельної ділянки площею 1,0634га за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25, кадастровий номер №61101000000201110021, та усіх будівель, приміщень, споруд і іншого нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25. У разі невиконання даної вимоги Банк має право вимагати дострокового погашення суми зобов'язань за Генеральним договором, а Позичальник зобов'язується погасити суму зобов'язань за Генеральним договором.

На забезпечення виконання зобов'язання Позичальника по основному договору, яким є Генеральний договір, між ВАТ "Універсал Банк", в о собі Галаси П.Є. (Іпотекодержатель) та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в особі директора ОСОБА_2 (Іпотекодавець - Майновий поручитель) укладено 14.03.2008р. Договір іпотеки, згідно якого виконання забезпечено: 1/ нерухомим майном площею 5075.90кв.м. ринковою вартістю 19020000,00 грн.: 1. будівля головного корпусу №1, під літерою «А», загальною площею 914,00 кв.м.; 2. будівля головного корпусу №2, під літерою «А'», «А"», «А"'», загальною площею 1065,8 кв.м.; 3. будівля складальної дільниці №2, під літерою «Б», «Б'», загальною площею 1100,6 кв.м.; 4. будівля складальної дільниці №1, під літерою «З», загальною площею 374,1 кв.м.; 5. будівля слюсарно-механічного цеху, під літерою «И», загальною площею 728,7 кв.м.; 6. будівля котельні, під літерою «К», загальною площею 301,5 кв.м.; 7. будівля складу готової продукції під літерою «Л», загальною площею 591,2 кв.м., що знаходяться за адресою місто Тернопіль, вулиця, Д. Нечая, 25 - належить Іпотекодавцю на праві власності; 2/ земельною ділянкою на якій знаходяться вищевказані нежитлові приміщення що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою місто Тернопіль вулиця Д.Нечая, 25, площею земельної ділянки 1,0634 га, кадастровий номер 6110100000:02:011:0021, з цільовим використанням для підприємств іншої промисловості, для обслуговування адміністративних виробничих приміщень, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується: Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 356282, що виданий 15 лютого 2006 року Тернопільською міською радою і який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020666100004.

Договір нотаріально посвідчений 14.03.2008р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, про що внесено запис в реєстр №694 та накладено заборону відчуження зазначеного майна та земельної ділянки шляхом реєстрації в реєстрі заборон за №695 та №696.

Між тими ж сторонами та в особі тих же осіб, укладено 27.06.2008р. нотаріально посвідчений Договір про припинення дії договору іпотеки від 14 березня 2008 року по реєстру №694, згідно п.п.1,2 якого сторони домовилися припинити дію договору іпотеки та вилучити обтяження об'єктів нерухомості, земельної ділянки з Державного реєстру іпотек. Даний договір припинив свою дію 27.06.2008р., про що внесено запис в реєстр за №2435 .

Між ВАТ "Універсал Банк" в особі Галаси П.Є., який діяв на підставі довіреності від 28.03.2008р. №1799 (далі Банк) та Кооперативом "Союз" в особі голови кооперативу Мікрюкова В.О., який діяв на підставі Статуту (далі Сторона) укладено 27.06.2008р. Додаткову угоду №2 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 (далі Додаткова угода №2), відповідно до якої сторони домовилися внести зміни в частину 4 п.4.1 та п.4.2 до Додаткової угоди №1 від 15.02.2008р. до Генерального договору, а саме: - в п.4.1, згідно якого Позичальник бере на себе зобов'язання до 01.10.2008р. вжити заходів щодо передачі ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в іпотеку Банку земельну ділянку площею 0,9953га за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25 та усіх будівель, приміщень, споруд та іншого нерухомого майна, що знаходяться на даній земельній ділянці; - в п.4.2, згідно якого, у разі невиконання Позичальником п.4.1 умов договору, розмір поточної процентної ставки за користування кредитними коштами збільшуються на 5 відсотків .

Між ВАТ "Універсал Банк", в особі керуючого Тернопільського відділення №1 Галаси Петра Євгеновича, який діяв на підставі довіреності від 28.03.2008р. №1799 (Іпотекодержатель) та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в особі директора ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту та протоколу №12 від 28.02.2005р. (Іпотекодавець), укладено 31.10.2008р. Договір іпотеки, згідно якого забезпечується виконання зобов'язання Позичальника по Основному договору. Таким договором згідно договору іпотеки є Генеральний договір зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді №1 від 15.02.2008р., за яким Кооператив "Союз" має грошові зобов'язання перед Банком по поверненню кредиту в межах ліміту в сумі, що еквівалентна 7827500,00грн. (валюта - гривня, євро, долар), терміном повернення до 13.08.2010р.

Виконання Генерального договору забезпечується майном загальною вартістю 21013794,96грн.: 1/ - нерухомим майном площею 5075.90кв.м., загальною вартістю 3673900,00грн., та ринковою вартістю за згодою сторін 17328000,00 грн., яке належить на праві приватної власності товариству: 1. будівля головного корпусу №1, під літерою «А», загальною площею 914, 00 кв. м.; 2. будівля головного корпусу №2, під літерою ;"А'».«А"».«А"'». загальною площею 1065.8 кв.м.; 3. будівля складальної дільниці №2. під літерою «Б». «Б'», загальною площею 1100.6 кв. м.; 4. будівля складальної дільниці № 1 під літерою «З», загальною площею 374,1 кв. м.; 5. будівля слюсарно-механічного цеху, під літерою "И" загальною площею 728.7 кв. м.; 6. Будівля котельні під літ."К" загальною площею 301,5кв.м.; 7. будівля складу готової продукції під літерою "Л" загальною площею 591,2кв.м., що знаходяться за адресою місто Тернопіль вул. Д. Нечая,25, які належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Наказу Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" від 26.04.1994р., Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» від 24.05.2002р., акту приймання-передавання нерухомості від 25.09.2003р. Право власності зареєстровано Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 15.04.2004р., про що внесено запис в реєстрову книгу за №1702.

За договором ринкова (заставна) вартість будівель та споруд за згодою сторін становить 17 328 000,00 грн., що встановлено Висновком про вартість майна про визначення ринкової вартості будівель загальною площею 5075,9 кв. м. станом на 28.02.2008р., зробленим TOB «Увекон Леид» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №5163/06 від 05.10.2006 року, виданий Фондом державного майна України);

2/ земельною ділянкою на якій знаходяться вищевказані будівлі та споруди яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою м. Тернопіль Полковника Д. Нечая, 25, площа земельної ділянки 0,9953га., кадастровий номер 6110100000:02:0110038, цільове використання земельної ділянки - підприємств іншої промисловості, для обслуговування адмін. виробничих приміщень, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №300999 який виданий 26.08.2008 р. Управлінням земельних ресурсів у місті Тернопіль зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за номером 020866100024.

Ринкова (заставна) вартість земельної ділянки за згодою сторін становить 3 685 794,96 грн., що встановлено Висновком про експерту грошову оцінку ділянки станом на 11.09.2008р. зробленим ПП «Галицькі землі" (Ліцензія Державного комітету України по ресурсах від 28.12.2006 року, серії AB № 305259).

Договір нотаріально посвідчений 31.10.2008р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, про що внесено запис в реєстр №3803 та накладено заборону відчуження зазначеного майна та земельної ділянки шляхом реєстрації в реєстрі заборон за 3804 та №3805.

Позивач просить визнати Додаткову угоду №2 від 27.06.2008р. до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 та Договір іпотеки від 31.10.2008р. недійсними, як такі, що укладені з порушенням норм законодавства, що регулюють порядок їх укладення.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази та наведені учасниками судового процесу доводи на підтвердження заявлених вимог та заперечень, керуючись нормами законодавства в редакції чинній на момент укладення спірних договорів, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому суд виходив з наступного:

- відповідно до ст.ст. 47, 49, ч.1ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком;

- кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України), Господарського Кодексу України (ГК України), інших законів, при цьому виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.199ГК України, 548 ЦК України).

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань є застава, окремим видом якої є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст.546,575 ЦК України).

Порядок укладення договору іпотеки регулюється нормами ГК України, ЦК України та спеціальним Законом України "Про іпотеку" (ст.2 Закону).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, визначені ст. 203 ЦК України згідно якої :1/зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2/особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3/ волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4/правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5/правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, відповідно до ст.ст.180,181,184 ГК України та ст.ст. 203, 207, 638, 639 ЦК України, договір та зміни до нього вважаються укладеними в письмовій формі, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, воля сторін (його зміст) зафіксована в одному або кількох документах, який підписаний сторонами. При цьому, якщо договір укладає юридична особа, то він підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою, тобто, особа яка укладає договір, зміни до нього, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, порядок створення яких встановлюється установчими документами. Разом з тим, договір, зміни до нього, можуть бути укладені представником юридичної особи на підставі письмової довіреності на вчинення правочину, яка видається від імені юридичної особи її органом або іншою уповноваженою особою та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 92, 244, 245, 246 ЦК України).

Іпотечний договір, згідно ч.1ст.547 ЦК України, ст.18 ЗУ "Про іпотеку" укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) відомості про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; 2) відомості про зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Положеннями ч.2ст.7 ЗУ "Про іпотеку" встановлено ,що якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Також, обов"язковою умовою при передачі нерухомого майна в іпотеку є те, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку (ч.1ст.6 ЗУ "Про іпотеку").

Нотаріальне посвідчення угод здійснюється в порядку передбаченому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N20/5 (далі Інструкція), згідно п.14 якої при нотаріальному посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах. правочини щодо розпорядження майном, що є колективною власністю, які подаються для нотаріального посвідчення, здійснюється за рішенням органів управління товариства (загальних зборів, виконавчого органу), якщо інше не встановлено законом та (або) установчими документами (п.43 Інструкції).

Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу(ст.209 ЦК).

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до частин 1,3ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено:

1/ Договір іпотеки від 31.10.2008р. підписаний від товариства особою яка не мала повноважень на його укладення.

Договір підписаний від Іпотекодавця директором ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" ОСОБА_2, який діє на підставі повноважень визначених Статутом товариства та протоколу №12 загальних звітно - виборних зборів товариства від 28.02.2005р.

Станом на час укладення спірного договору діяв Статут товариства у редакції затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів від 20.09.2004р. протокол №11, державна реєстрація якого проведена державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради 12.01.2005р.

Відповідно до п.10.2 Статуту до компетенції загальних зборів товариства відносяться питання щодо відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства визначеного за ринковою вартістю, яке приймається більшістю не менше як 3/4голосів. Дана норма статуту відповідає ст.98 ЦК України. При цьому, за рішенням зборів вирішення окремих питань, що належать до їх компетенції, може бути передано директору, наглядовій раді, крім тих, що належать до їх виключної компетенції.

Пунктом 12.5 Статуту встановлено повноваження наглядової ради, серед яких прийняття рішення з питань оформлення кредитних угод, договорів застави на їх забезпечення на суму, що не перевищує 30000 мінімальних заробітних плат яка офіційно встановлена на момент прийняття рішення.

До повноважень директора, відповідно до п.11.3 Статуту належить вирішення всіх питань поточної діяльності товариства, серед яких: без довіреності вчиняє фінансові та юридичні дії від імені товариства, розпоряджається майном та коштами товариства у відповідності з чинним законодавством та статутом; укладає від імені товариства договори (угоди), вирішує питання пов'язані з укладенням договорів (контрактів).

Тобто, директор товариства діє у відповідності до статуту, норми якого не надають йому права самостійно, без рішення зборів чи наглядової ради, залежно від ціни такого договору, укладати договори застави (іпотеки), які не є угодами, що регулюють поточну діяльність товариства.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 28.02.2005р. протокол №12, директором ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" обрано ОСОБА_2.

Як підтверджено Трудовим контрактом від 01.03.2005р. укладеним між головою правління ВАТ Тернопільський електромеханічний завод" та ОСОБА_2, останній прийнятий на посаду директора товариства на строк з 01.03.2005р. по 01.09.2008р. Інших доказів, які підтверджували його повноваження, як директора товариства, станом на 31.10.2008р. суду не надано.

Відповідно до умов контракту, керівник підпорядкований наглядовій раді та загальним зборам, має право від імені товариства укладати господарські та інші угоди у відповідності до Статуту товариства і діючого законодавства та розпоряджатися коштами товариства для здійснення господарської діяльності відповідно до Статуту.

Підтвердженням того, що директор не має повноважень щодо самостійного розпорядження майном товариства при укладені договорів застави, є рішення загальних зборів акціонерів ВАТ"Тернопільський електромеханічний завод" від 14.12.2007р. протокол №14, яким збори вирішили надати в іпотеку банку з метою забезпечення виконання зобов'язань Кооперативом "Союз" банківського кредиту до десяти мільйонів гривень наступне майно: - земельну ділянку площею 1.0634 га, державний акт права власності ЯБ № 356282, що знаходиться за адресою М.Тернопіль вул. Полковника Д.Нечая, 2 5; - адміністративні та виробничі об'єкти нерухомості які знаходяться за адресою м. Тернопіль, вул. Полковника Д.Нечая, 25: будівля головного корпусу №1, лит. А, загальна площа 914,0 м2; будівля головного корпусу №2, лит. А1,А11,А111, загальна площа 1065,8 м2; будівля складальної дільниці №1, лит. З, загальна площа 374,1 м2; будівля слюсарно-механічного цеху, лит. И, загальна площа 728, 7 м2; будівля складальної дільниці№2, лит. Б, загальна площа 1100,6м2; будівля складу готової продукції, лит. Л, загальна площа 591,2 м2; будівля котельні, лит. К, загальна площа 301,5 м2.

Даним рішенням збори уповноважили директора ОСОБА_2 на укладення та підписання з установою банку договору іпотеки саме щодо даного майна.

Рішення зборів директор виконав шляхом підписання з ВАТ"Універсал Банк" Договору іпотеки від 14.03.2008р. Підтвердженням того, що саме на виконання даного рішення зборів акціонерів товариства укладено договір є відповідність його предмету відомостям про майно зазначене у протоколі №14.

Даний факт встановлений в мотивувальній частині рішенням господарського суду від 01.11.2012р. у справі №9/37/5022-640/2012 за позовом Акціонера публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" в особі Тернопільського відділення № 1 Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", та Кооперативу "Союз" про визнання недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" від 14.12.2007р., що оформлене протоколом №14 від 14.12.2007р. Дане рішення набрало законної сили та відповідно до ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення щодо даного факту.

Відповідно до ч.4 ст.3 ЗУ "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст.3 ЗУ"Про іпотеку").

Оскільки принцип свободи договору є одним з основних принципів зобов'язальних правовідносин, сторони вправі припинити існуюче між ними зобов'язання за домовленістю, і таке право сторін закріплене в ч.1 ст. 604 ЦК України, ч.ст.202 ГК України, згідно яких зобов'язання припиняється за згодою сторін.

Договір іпотеки від 14.03.2008р. припинив свою дію 27.06.2008р., з моменту його нотаріального посвідчення.

Слід зазначити, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Такої правової позиції дотримується Верховний суд України в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" .

Отже, і рішення загальних зборів акціонерів від 14.12.2007р. №14, в частині надання згоди на передачу в іпотеку банку майна, припинило свою дію з моменту укладення договору про припинення Договору іпотеки від 27.06.2008р., так як таке є актом одноразового застосування, і вичерпує свою дію фактом його виконання. Підтвердженням даного є відсутність будь - якого застереження у договорі, що припинив свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Отже, не може бути обтяжено майно особи, яка є її власником, без згоди цієї особи на таке обтяження.

Виходячи з норм ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

В процесі розгляду справи судом не здобуто належних доказів про те, що загальні збори акціонерів ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" прийняли рішення щодо передачі в іпотеку майна відомості про яке зазначено у спірному Договорі іпотеки від 31.10.2008р.(таке є відмінним від майна зазначеного в протоколі №14) та щодо уповноваження ОСОБА_2 на укладення такого договору .

Угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, визнається недійсною відповідно до ст.215 ЦК України, як така, що не відповідає вимогам закону, оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, а тому засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у п.9.1 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.03.99 N02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"(в редакції роз'яснень від 10.12.2004р.).

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення, і у такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає (п.9.2 Роз'яснення ).

Таким доказом, в даному випадку могло бути рішення загальних зборів акціонерів про затвердження Договору іпотеки від 31.10.2008р. відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", згідно якої до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства та договір страхування майна переданого в іпотеку, обов'язок по страхуванню якого покладено на Іпотекодавця відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ "Про іпотеку" та п. 2.4.8 спірного договору.

Для підтвердження обсягу цивільної дієздатності та волевиявлення товариства щодо укладення від імені товариства Договору іпотеки, ОСОБА_2 надав нотаріусу протокол загальних зборів №12 від 28.02.2005р., при цьому не повідомив, що трудовий контракт на виконання повноважень директора товариства, закінчився.

Слід звернути увагу, що представник банку зобов'язаний був перевірити:- чи має належні повноваження ОСОБА_2 на укладення договору; - чи надали загальні збори акціонерів згоду на передачу в іпотеку саме того майна, яке є предметом спірного договору, вартість якого є більшою ніж 50% вартості майна товариства, що не заперечується банком. Також суд звертає увагу на те, що представнику банку (Галас П.Є) було відомо про необхідність надання згоди власника на укладення договору іпотеки оскільки спірний договір укладений в особі тих же представників, що і Договір іпотеки від 14.03.2008р.

Отже, господарським судом встановлено, що Статутом ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" право директора товариства на укладення договору застави обмежено, Договір іпотеки від 31.10.2008р. підписаний ОСОБА_2 без належних на то повноважень, за межами строку дії трудового контракту, тоді як останній надав що є підставою для визнання такого договору недійсним.

Доводи представника Банку щодо погодження товариства на укладення договору іпотеки рішенням загальних зборів від 14.12.2007р. та на відповідність дій ОСОБА_2, як статуту так і законодавству, спростовуються вищевикладеним.

Не приймаються судом до уваги доводи банку про те, що договір іпотеки не є договором про відчуження майна, а тому в даному випадку рішення загальних зборів акціонерів нормами Статуту товариства не вимагається. Оскільки такі доводи спростовуються ч.1ст.6 ЗУ "Про іпотеку".

Надаючи згоду на забезпечення виконання зобов'язання Позичальника, товариство несе ризик щодо вибуття даного майна із його власності в порядку передбаченому нормами Закону України "Про іпотеку", згідно з якими Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

2/ Відсутність рішення власника майна про передачу його в іпотеку, потягнуло за собою невідповідність відомостей щодо предмету договору, який є істотною умовою договору іпотеки, фактичній дійсності .

Так, в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,9953 га. кадастровий номер 6110100000:02:0110038 та сім будівель, які на ній розміщені відповідною площею.

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про іпотеку", якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані.

Разом з тим, як підтверджується планом меж земельної ділянки наданої в іпотеку, який є невід"ємною частиною Державного акту на право власності серії ЯЄ №300999, зведеним актом вартості будівель і споруд з викопіюванням земельної ділянки по вул. Д.Нечая,25 та будівель які на ній розміщені виготовлений Тернопільським БТІ у складі інвентаризаційної справи, реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать товариству, на земельній ділянці знаходяться вісім будівель, серед яких Навіс складу готової продукції зазначений під літ."С", який не увійшов в предмет іпотеки.

Також, договір містить невідповідність відомостей зазначених в описі предмета іпотеки щодо площ деяких будівель даним їх фактичних площ, що зазначені у реєстраційному посвідчені на об'єкти нерухомого майна, які належать товариству, а саме: будівля головного корпусу №1 під літерою «А» загальною площею 914, 00 кв. м., тоді як така складає -914,4кв.м. (різниця 0.4кв.м.); будівля складальної дільниці № 1 під літерою «З» загальною площею 374,1 кв. м., тоді як така складає 375,2кв.м. (різниця 1,1 кв.м.); будівля слюсарно-механічного цеху під літерою "И" загальною площею 728.7 кв. м., тоді як фактична площа складає 728,9 кв.м. (різниця 0,2кв.м.).

Зазначені неточності є недопустимими при визначені предмета іпотеки, оскільки унеможливлюють ідентифікувати такий об'єкт іпотеки на відповідність будівлям зареєстрованим в установленому законом порядку(п.3ч.2 ст.4, п.4 ч.1ст.18 ЗУ "Про іпотеку").

3/ Не визначена умовами спірного договору ще одна істотна його умова - зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання.

Істотність даної умови полягає в тому, що якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (ч.2ст.7ЗУ"Про іпотеку").

Положеннями ЗУ "Про іпотеку" встановлено, які обов'язкові відомості має включати в себе дана умова договору, враховуючи, що Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми:

- зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання (п.2 ч.2 ст.18 ЗУ "Про іпотеку");

- розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов'язанням, неустойку, та будь-яке збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому . Дана інформація надається Іпотекодержателем при здійсненні державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, а тому має відповідати даним договору іпотеки (п.3ч.2ст.4 ЗУ"Про іпотеку");

- строк повного виконання основного зобов'язання або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому (п.4ч.2ст.4 "Про іпотеку").

Отже, за змістом даної істотної умови договору, іпотекою можуть бути забезпечені виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорів.

Зміст істотної умови викладений сторонами в п.1.3 Договору іпотеки, згідно якого, дослівно:" Іпотекодавець та Іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами Основного(-их) договору(-ів), що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку, порядку його виконання, забезпеченого цим договором. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру таких зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору (-ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що іпотекою за цим Договором забезпечується також і розмір зобов'язань, строк і порядок його виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаного Основного (-их) договору (-ів), що обумовлюють основне зобов'язання."

Основним договором за Договором іпотеки є- Генеральний договір на здійснення кредитних операцій "12/05-Гд-07 від 15.07.2007р. зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді №1 від 15.02.2008р. до Генерального договору, за яким боржник має грошове зобов'язання перед Іпотекодержателем по поверненню кредиту в межах ліміту в сумі, що еквівалентна 7827500,00грн., валюта - гривня, євро, долар, терміном повернення до 13.08.2010р., та виконання якого в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим Договором.

Основним зобов'язанням за Договором іпотеки, є зобов'язання Боржника за будь- яким з вище перелічених Основних договорів (разом та/або окремо), за яким (-ми)Боржник має зобов'язання та виконання яких повному обсязі забезпечується іпотекою за цим договором .

Із змісту умов Договору іпотеки, визначення його термінів, можна зробити висновок, що Іпотекодавець забезпечив майном зобов'язання які виникли у Боржника в межах Генерального договору, який не містить усіх критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Так, Банк на підставі Генерального договору надає послуги Позичальнику по здійсненню кредитних операцій, в тому числі видача кредитів, відкриття кредитних ліній, при цьому порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах які укладаються в межах даного договору, є його невід"ємними частинами та повинні містити: вид кредитної операції, суму кредитної операції, термін дії кредитної операції, процентна ставка, ціль використання, номер Кредитного рахунку, номер рахунку для обліку нарахованих відсотків, порядок повернення (погашення, закриття) заборгованості по кредитній операції, сплата процентів, штрафів, комісій, пені та інших платежів (п.п. 1.1,2.1,2.2,2.4 Генерального договору).

Як встановлено матеріалами справи, всі критерії необхідні для встановлення розміру вимоги в іпотечному договорі були передбачені умовами Кредитного договору №12/18-Кл-07 (з відкриттям кредитної лінії) укладеного 21.08.2007р. в межах Генерального договору, а саме: ліміт кредитної лінії, валюта кредиту, термін кредиту, дата видачі кредиту, дата погашення кредиту, ціль використання кредиту, проценти за користування кредитом, графіки надання та повернення кредиту, розмір та сплата пені, комісій, інших платежів за Кредитним договором (п.1.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.3, 2.3.2, 2.4 ,2.11 Кредитного договору).

Кредитний договір №12/18-Кл-07 в редакції від 21.08.2007р., який був невід"ємним додатком до Генерального договору, припинив свою дію 15.02.2008р. за згодою сторін та 15.02.2008р. та п.3.1-3.4 Кредитного договору .

Між ВАТ "Універсал Банк" та кооперативом "Союз" укладено 15.02.2008р. Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (з відкриття кредитної лінії) № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007р., яка є невід"ємною частиною Генерального договору, відповідно до якої сторони змінили умови кредитування з відкриття кредитної лінії на кредитну лінію плюс, установивши нові умови його виконання .

Посилання Банку на те,що Кредитний договір та Додаткова угода №1 до нього доповнюють Генеральний договір,а саме визначають істотні умови встановлені ст.345 ГК України,суд відхиляє враховуючи наступне:

- Додаткова угода №1 від 15.02.2008р. до Кредитного договору (з відкриття кредитної лінії) №12/18-Кл-07 від 21.08.2007р., визнана недійсною з моменту її укладення рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010р. у справі № 2/20-269(14/103-1791) за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (Темза), та Кооперативу "Союз" про звернення шляхом стягнення на предмет іпотеки - 13748974,66 грн. (з яких: 12379228,80грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1255421,23 грн. - проценти, 114324,63грн.- пеня), яка виникла із зобов'язань по Генеральному договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15.08.2007р. та Кредитного договору №12/18-Кл-07 від 21.08.2007р. Рішення суду набрало законної сили 06.10.2010р. згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду, якою рішення залишено в силі;

- факт припинення станом на 15.02.2008р. дії Кредитного договору в редакції від 21.08.2007р. та Додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 15.02.2008р., встановлений постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013р. у справі №1/87/5022-908/2012, за позовом Кооперативу "Союз" до ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" та ПАТ "Універсал Банк" про визнання недійсним договору іпотеки від 17.08.2007р. та стягнення 6061.97 дол. США відсотків сплачених за користування кредитними коштами за період з 15.02.2008р. по березень 2008р. Рішення господарського суду від 05.12.2012р., яким позивачу у даній справі в позові відмовлено, скасовано постановою в частині майнової вимоги та прийнято нове рішення про стягнення на користь Кооперативу "Союз" сплачених відсотків, як безпідставно одержані Банком.

Правова позиція апеляційного суду викладена в постанові щодо відсутності підстав у банку на нарахування з 15.02.2008р. відсотків за користування кредитними коштами виданими на підставі Кредитного договору та Додаткової угоди до нього, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2013р., якою постанову Львівського апеляційного суду у даній справі залишено без змін.

Факти, встановлені рішеннями суду у справі №2/20-269(14/103-1791), №1/87/5022-908/2012, відповідно до ст.35 ГПК України, не потребують доведення у даній справі .

Правова позиція щодо преюдиціальних фактів, які не потребують доказування, викладена у п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якого не потребують доказуванню факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. В постанові Вищий господарський суд України звертає увагу суддів на те, що преюдиціальне значення процесуальним законом (ст.35 ГПК України) надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями, в тому числі в їх мотивувальних частинах.

Слід звернути увагу, що відповідно до умов Генерального договору, як в редакції від 15.08.2007р., так і в редакції від 15.02.2008р., сторони погодили, що гранично припустима сума заборгованості Позичальника перед Банком по загальній сумі наданих кредитних послуг за всіма індивідуальними угодами (без обліку відсотків і комісій) у будь - який момент дії Генерального договору, складає його ліміт - 7 827 500,00грн., при цьому базовою валютою розрахунку згідно даного договору є гривня .

З врахуванням вищевикладеного, доводи Банку судом відхиляються, як такі що не підтверджуються умовами чинного Генерального договору, яким визначено основне зобов'язання, що забезпечено спірним Договором іпотеки.

Отже, при укладені договору іпотеки, його учасниками не дотримано обов'язкових норм закону, які є спеціальними у даних правовідносинах, тобто договір не відповідає вимогам закону, що за приписами ст.215 ЦК України та ч.1ст.203 ГК України, є підставою для визнання такого договору недійсним.

В частині позовних вимог про визнання недійсною Додаткової угоди №2 до Генерального договору, суд визнає доводи Банку обґрунтованими, і в позові відмовляє.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

- вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена відповідно до статей 215 та 216 ЦК України як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, у разі, якщо вчиненням такого правочину порушено права та законні інтереси такої особи. Така правова позиція викладена в ч.5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", яку господарський суд зобов'язаний враховувати згідно ст.82 ГПК України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсною додаткову угоду №2, не будучи стороною за цією угодою, зобов'язаний довести, яким чином оспорювана ним угода порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

З врахуванням ст.1 ГПК України, якою передбачено право звернення особи до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України, є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Уявлення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач не наводить в чому полягає порушення його прав та законних інтересів, для захисту яких він звернувся до суду, а лише стверджує про те, що укладаючи оспорювану угоду, відповідачі у справі не мали права вчиняти її без згоди позивача, що відповідно до ст. 227 ЦК України має наслідком визнання такого правочину недійсним.

Разом зтим,положення ст. 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним. Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Отже, позивач посилається на ст.227 ЦК України, якою передбачено наслідки для юридичної особи при укладені нею правочину без дозволу на здійснення певного виду господарської діяльності, а не без волевиявлення третьої особи. Доказів відсутності у Кооперативу "Союз" права на укладення такого виду договорів, позивач не надав.

Крім того, зміст п.4.1 спірної угоди не порушує права та інтереси позивача, оскільки не створює будь - яких правових наслідків для нього, так як питання передачі майна в іпотеку належить його власнику, тобто позивачу. За відсутності згоди власника, така угода визнається недійсною, що доведено у даній справі.

Суд,відхиляє заяву Банку про застосування строку позовної давності до позовної вимоги про визнання недійсним Договору іпотеки,оскільки такий не порушений.

Так,згідно ст. 256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для позовів про визнання недійсними правочинів застосовується загальний строк позовної давності встановлений ст.257 ЦК України тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Така правова позиція викладена у п.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

В даному спорі,днем коли товариство довідалося про порушення свого права є 06.10.2010р.,день набрання законної сили рішенням у справі №2/20-269(14/103-1791),яким визнано недійсною Додаткову угоду №1 від 15.02.2008р. до Кредитного договору ,яка була невід"ємною частиною Генерального договору в редакції від 15.02.2008р. , оскільки укладалася в його межах та підтверджувала суму одержаного позичальником (кооперативом "Союз") кредиту,розмір відсотків за користування кредитом,інші платежі по кредиту, в забезпечення якого і передавалося майно в іпотеку .

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. У позові про визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 27.06.2008р. до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-ГД-07 від 15.08.2007р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та Кооперативом "Союз", відмовити.

3. Визнати недійсним з моменту укладення Договір іпотеки укладений 31.10.2008р., між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та Відритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод" нотаріально посвідчений 31.10.2008р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 3803.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ 114, ідентифікаційний код 21133352, на користь Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", вул. Д. Нечая, 25, м. Тернопіль, ідентифікаційний код01267917, 1147 ,00грн. судового збору.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "7" червня 2013р.

Суддя М.С. Стадник