УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/704/13Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"04" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - відділ Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції в АР Крим, відділ Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції в АР Крим, Кримська республіканська установа «Білогірський дитячий будинок - інтернат» Міністерства соціальної політики АР Крим, про стягнення пені у зв'язку з заборгованістю за аліментами, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 04 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення пені у зв'язку з заборгованістю за аліментами у розмірі 39188,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 28 березня 2008 року з ОСОБА_7 на користь позивача стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини від доходу відповідача. Однак вказане рішення суду ОСОБА_7 свідомо не виконує, аліменти не сплачує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01 вересня 2012 року становить 10357,47 грн. На підставі наведеного та ст. 196 СК України позивач просить стягнути пеню, яка з 01 серпня 2010 року по 01 вересня 2012 року склала 39188,78 грн.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 04 квітня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 пеня за заборгованістю сплати аліментів у розмірі 5000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити, стягнувши пеню у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив суму пені, за відсутністю на то законних підстав.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить відмовити у її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки, відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом, вбачається з матеріалів справи, рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 28 березня 2008 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_7 на користь позивача стягнути аліменти на утримання дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини від доходу відповідача.

За вказаним рішення судом відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2010 року знаходиться в установі «Білогірський дитячий будинок - інтернат».

Заборгованість відповідача перед позивачкою по сплаті аліментів станом на 01 вересня 2012 року складає 10357,47 грн.

Згідно розрахунку позивачки, розмір пені за період з 01 серпня 2010 року до 01 вересня 2012 року, з урахуванням довідки відділу Державної виконавчої служби, становить 39188,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді стягнення пені за несплату аліментів.

Рішення суду в частині задоволення позову не оскаржується, а тому не перевіряється. Підстави для застосування правил ч. 3 ст. 303 ЦПК України відсутні.

Визначаючи розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, в сумі 5000 грн., суд першої інстанції виходив з наявності підстав для її зменшення за правилами ч. 2 ст. 196 СК України.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Частиною 2 ст. 196 СК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Суд першої інстанції правильно застосував положення вищенаведеного закону та зменшуючи розмір врахував обставини справи та обґрунтовано послався на той факт, що відповідач не працевлаштований, що знаходиться у прямому зв'язку з його матеріальним станом і свідчить про скрутне його положення.

Апелянтом вищезазначені обставини не спростовані.

Матеріали справи містять документи, які підтверджують не працевлаштованість відповідача та те, що відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Також не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду твердження апелянта про те, що вона утримує дитину незважаючи на те, що дитина перебуває у дитячому будинку, оскільки вказані обставини мають суттєве значення для вирішення питання про припинення стягнення аліментів за ст. 193 СК України, яке не є предметом розгляду у даній справі.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, фактичні обставини, належно оцінив докази, надані сторонами та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 04 квітня 2013 року - відхилити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 04 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В.Самойлова