ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2013 року м. Київ К/9991/25825/12
Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі
Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Мороз Л.Л.,
секретар судового засідання - Батракова-Кучер Д.С.,
за участю адвоката ОСОБА_4 (представник позивача),
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області (далі також - Управління) про призначення пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 7 грудня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року,
установив:
У поданій до суду 11 серпня 2011 року позовній заяві ОСОБА_5 оскаржив рішення Управління про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років на підставі статті 501 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), повідомлене у листі виконуючого обов'язки начальника Управління від 8 серпня 2011 року № 5165/04.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначав, що відповідач умотивував відмову відсутністю необхідного 20-річного стажу роботи, на підставі якого призначається пенсія прокурорсько-слідчим працівникам, врахувавши при цьому тільки період проходження ним строкової військової служби з 22 травня 1989 року по 19 травня 1991 року та час його роботи на прокурорських посадах із 1 грудня 1999 року по 1 серпня 2011 року (всього 13 років 7 місяців 29 днів). Водночас Управлінням безпідставно всупереч положенням статті 501 Закону
№ 1789-ХІІ не враховано до стажу для призначення зазначеної пенсії половину періоду навчання позивача в Рівненському радгоспі-технікумі (з 1 вересня 1991 року по 18 червня 1994 року) та в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого (з 1 вересня 1994 року по 20 березня 1995 року), а також період роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою (з 21 березня 1995 року по 30 листопада 1999 року).
Посилаючись на наведене, позивач просив визнати рішення відповідача про відмову в призначенні йому пенсії протиправним та зобов'язати Управління здійснити обрахування пенсії за вислугу років із зарахуванням зазначених періодів його навчання та роботи.
Млинівський районний суд Рівненської області постановою від 7 грудня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року, відмовив у задоволенні позову, зазначивши в мотивувальній частині судового рішення про протиправність відмови Управління в зарахуванні до стажу роботи в органах прокуратури половини періоду навчання у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого, що не впливає на висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову про зобов'язання позивача призначити позивачеві пенсію за вислугу років
У касаційній скарзі позивач посилаючись на неправильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове судове рішення - про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, яким касаційну скаргу підтримано, перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм права та правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 КАС, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Частиною першою статті 501 Закону № 1789-ХІІ встановлено, що прокурори і слідчі органів прокуратури мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку зокрема за наявності на день звернення вислуги років - по 30 вересня 2011 року - не менш 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Судами встановлено, що позивач має більше 10 років стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, однак до вислуги років відповідачем обґрунтовано не зараховано зазначені в позові половину періоду навчання в радгоспі-технікумі без відриву від виробництва (заочно) та період державної служби позивача до часу закінчення ним навчання в юридичній академії. Суди виходили з того, що відповідно до положень статті 43 Закону України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту» (далі - Закон № 2984-ІІІ) радгосп-технікум є вищим навчальним закладом першого рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», тому відсутні підстави вважати, що позивач у цьому випадку навчався у вищому юридичному навчальному закладі з відривом від виробництва.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з такого.
Згідно з частиною шостою статті 501 Закону № 1789-ХІІ до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією нормою, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону (прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції), в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Відповідно до статті 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» документом, що посвідчує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з наданих позивачем документів, він дійсно в червні 1994 року закінчив Рівненський радгосп-технікум за спеціальністю «правознавство» Українській державній юридичній академії (а.с.22), йому присвоєно кваліфікацію «юрист».
У трудовій книжці позивача такий запис відсутній.
Упродовж цього період позивач після проходження дійсної строкової військової служби працював відповідно до трудової книжки в Рівненському територіальному міжгалузевому центрі науково-технічної інформації та пропаганди
Чинним законодавством не передбачено можливості зарахування до трудового стажу часу навчання у вищих навчальних закладах з відривом від виробництва (заочна (вечірня), дистанційна форми навчання). Це провило стосується і застосування статті 501 Закону № 1789-ХІІ при розв'язанні цього спору.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2984-ІІІ до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні. До освітніх рівнів віднесено неповну вищу освіту, базову вищу освіту та повну вищу освіту, до освітньо-кваліфікаційних рівнів - молодший спеціаліст, бакалавр та спеціаліст, магістр.
За статтями 7, 8 зазначеного Закону неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста; молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Отже, термін «неповна вища освіта» не є тотожним терміну «вища освіта», зазначеному в тексті статті 501 Закону № 1789-ХІІ, за змістом якої зарахуванню до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією нормою, зараховується час половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та час роботи посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, тобто які мають вищу юридичну освіту.
Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права. Також відсутні підстави для висновку, що судами порушено норми процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222- 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ухвалив:
Залишити касаційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення, постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 7 грудня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року - без змін.
Чинним процесуальним законом не передбачена можливість оскарження цього рішення суду касаційної інстанції. Воно може бути переглянуте Верховним Судом України відповідно до положень статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді