Справа № 2-14/12 Головуючий у І інстанції Селюков О.Г.

Провадження № 22-ц/780/2078/13 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л.І.

Категорія 4 06.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Антоненко В.І.,

Суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку, виплати грошової компенсації вартості частки у праві спільної часткової власності та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що він є власником 34/48 частини житлового будинку АДРЕСА_1, а власниками інших 14/48 часток (по 7/48 кожній) є відповідачки. Зазначав, що між сторонами виникають постійні спори про порядок користування і володіння будинком, угоди про спосіб виділення його частки із загального майна не досягнуто. Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12.09.2011 року № 5295/11-15 надати можливі варіанти поділу спірного житлового будинку в натурі, в існуючому об'ємно-планувальному рішенні відповідно до часток співвласників з врахуванням незадовільного технічного стану будинку не вбачається можливим, оскільки перепланування може призвести до виникнення аварійного стану його конструктивних елементів. Крім того, сторонам на праві власності належить по 1/4 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку згідно державного акту серії ЯЛ № 023568.

Оскільки частки відповідачів у спірному будинку є незначними (по 7/48) та не можуть бути виділенні в натурі, річ є неподільною, спільне володіння та користування майном є неможливим, припинення права на частку не завдасть істотної шкоди відповідачам, оскільки кожна з них має житло у місті Києві, також, у разі набуття ним права власності на спірний будинок, який перебував у спільній частковій власності сторін, припиниться право власності відповідачів на земельну ділянку для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку, та до нього, як до набувача права власності на будинок, переходить право власності й на земельну ділянку, на якій він розміщений, також, ним було внесено на депозитний рахунок суду компенсацію вартості часток відповідачів.

Тому, після збільшення розміру позовних вимог, просив припинити право власності відповідачів на домоволодіння та земельну ділянку для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку згідно державного акту серії ЯЛ № 023568 по АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на все домоволодіння № 47 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку згідно державного акту серії ЯЛ № 023568 по АДРЕСА_1, зобов'язати його компенсувати відповідачкам, кожній, вартість 7/48 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, а саме по 14 161 грн.

У грудні 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що спірний житловий будинок належав їх батькам . У 1997 році батько склав заповіт на трьох своїх дітей - сторін по справі, та після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину спірного будинку, яку вони прийняли у встановленому законом порядку, обов'язкову частку у спадщині (1/8 частки) прийняла також їхня мати -ОСОБА_5, яка на підставі договору дарування від 27.05.2009 року подарувала належну їй частку позивачу за первинним позовом і його частка склала 34/48. Крім будинку є самочинна прибудова, площею 19,5 кв.м., яку зводили сторони спільно та яку вони мають намір узаконити. У зв'язку з тим, що присадибна земельна ділянка була приватизована у 2004 році та не охоплювалась заповітом батька, кожен із чотирьох спадкоємців (троє дітей і мати) отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку земельної ділянки, яка мала площу 0,4161 га одним масивом і складалась із 0,25 га, наданих для обслуговування житлового будинку та 0,1661 га для ведення особистого селянського господарства.

В останні роки життя їхні батьки хворіли, тому позивачі за зустрічним позовом постійно приїздили до спірного будинку, а у літній період постійно проживали та доглядали їх. Після смерті батька вони не залишили батьківський дім, у літній період постійно там проживали та обробляли присадибну ділянку, у той час, як позивач змінив замки у будинку, чим чинив опір у спілкуванні їх з матір'ю, яка на той час була хвора і просила про допомогу. Зазначають також, що всі сторони у справі мають постійне житло у місті Києві, та бажають зберегти право власності на батьківську хату та заперечують проти отримання компенсації. Крім того, визначаючи розмір площі, яка припадає на їх частки, позивач обрахував її за старим технічним паспортом, внаслідок чого, була зменшена житлова площа на 1,49 кв.м., яка припадає на їхні частки, що явилось однією із підстав стверджувати позивачу, що їхні частки (разом) не можна виділити в натурі, з чим вони не погоджуються.

Тому просили, з урахуванням збільшення позовних вимог відмовити ОСОБА_4 у задоволенні первинного позову, задовольнити зустрічний позов та встановити порядок володіння та користування житловим будинком з господарськими спорудами та присадибною ділянкою площею 0,25 га, наданої для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, для обслуговування їх часток домоволодіння, встановити порядок користування житловим будинком з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, виділивши у спільне користування співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату № 3 площею 20,20 кв.м. та коридор № 7 площею 4,50 кв.м., як вихід із кімнати, частину сараю Ж площею 12,40 кв.м., погріб Д площею 7,3 кв.м., враховуючи їх частки не тільки в будинку, а і в надвірних будівлях, який склався фактично між сторонами.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року позов

ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку, виплати грошової компенсації вартості частки у праві спільної часткової власності та визнання права власності задоволено частково.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно по 7/48 часток кожної з них на домоволодіння АДРЕСА_1 та по 1/4 часток кожної з них на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в селі Войково, вулиця Шевченка Згурівського району Київської області, кадастровий номер 3221981301:01:009:0034, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 023568, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011094401806.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок, який позначений в технічному паспорті Яготинського БТІ на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 19.02.2011 року літерою "А-1" з господарськими будівлями та спорудами, визначених в технічному паспорті, а саме: сарай "Б", сарай "В", погрібник "Г", погріб "під Г", погріб "Д", сарай "Ж", вбиральня "Е", ганок 1, водопровід 2, ворота з хвірткою 3, огорожа 4, який розташований в в АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3221981301:01:009:0034, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 023568, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011094401806.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, та ОСОБА_2 компенсацію вартості часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 у розмірі 28 323 грн. 16 коп. по 14 161 грн. 58 коп. кожній, які знаходяться на депозитному рахунку Згурівського районного суду Київської області (р/р 37310001004689, отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області; код отримувача - 38043171; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській області; МФО банку отримувача - 821018; призначення коштів: депозитний вклад по справі № 2-14/12) та внесені ОСОБА_4 згідно квитанції від 23.02.2012 року № 1052.761.1 у Київському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою,-У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4, зустрічний позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 у таких частках: ОСОБА_2- 7/48, ОСОБА_3 - 7/48, ОСОБА_4 - 34/48.

27.05.2009 року згідно договору дарування, зареєстрованого в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.06.2009 року, ОСОБА_5 безоплатно передала у власність ОСОБА_4 належну їй на праві власності 27/48 частки житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

Власниками земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_1 у розмірі 0,25 га, кадастровий номер 3221981301:01:009:0034, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 023568, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011094401806 є ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 1/4 частки кожному.

ОСОБА_5 померла 19.06.2011 року, спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є сторони у справі, які прийняли спадщину, подавши до Згурівської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12.09.2011 року № 5295/11-15, дійсна (ринкова) вартість домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 становить 97 108 грн. та надати можливі варіанти поділу вищезазначеного житлового будинку в натурі, в існуючому об'ємно планувальному рішенні відповідно до часток співвласників 34/48 та 14/48, а також у співвідношенні 34/48, 7/48 та 7/48 не вбачається можливим, оскільки, виконання ремонтно-будівельних робіт по демонтажу-монтажу дверних і віконних блоків, міжкімнатних перегородок, пробивання прорізів для влаштування дверних або віконних блоків може призвести до виникнення аварійного стану конструктивних елементів будинку. Крім того, самовільно збудована прибудова під літерою «а» при розрахунках вартості домоволодіння не враховувалась.

23.02.2012 року ОСОБА_4 згідно квитанції № 1052.761.1 у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» вніс на депозитний рахунок Згурівського районного суду Київської області компенсацію вартості часток відповідачів у розмірі 28 323 грн. 16 коп. по 14 161 грн. 58 коп. кожній.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 , суд обґрунтовано виходив з положень ст. 365 ЦК України та прийшов до правильного висновку про доведеність наявності всіх чотирьох підстав для припинення права на частку у спільному майні, а саме, що частки відповідачів у праві власності на будинок є незначними і не можуть бути виділені в натурі , у спірному будинку останні не проживають. Крім того позивачем попередньо було внесено вартість часток відповідачів у спільному майні на депозитний рахунок суду.

Разом з тим , колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині припинення права власності за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/4 часток за кожною на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану в АДРЕСА_1 оскільки суд задовольняючи позов у цій частині , всупереч ст. 365 ЦК України не взяв до уваги те, що частки сторін у праві власності на земельну ділянку пл. 0,25 га є рівними / по ? кожному/ та подільними. Також позивачем попередньо не було внесено на депозитний рахунок вартість часток, належних відповідачам. Крім того судом не було враховано, що ? частка земельної ділянки, яка належала матері сторін - ОСОБА_5 , після її смерті не була ніким успадкована та оформлена.

За таких обставин з урахуванням наведеного , колегія суддів прийшла до висновку , що рішення суду в частині припинення права власності за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/4 часток за кожною на земельну ділянку площею 0,25 га, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині.

В решті рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року в частині припинення права власності за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/4 часток за кожною на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3221981301:01:009:0034 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права власності на частки земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3221981301:01:009:0034 відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: