КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. Справа№ 5011-57/12746-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Марушева О.А. - довіреність №00008/0/14-13 від 25.02.2013р.;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Холдингова компанія ,,Київміськбуд" на рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2013 року

у справі № 5011-57/12746-2012 (головуючий суддя Гулевець О.В., судді Баранов Д.О., Любченко М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Холдингова компанія ,,Київміськбуд"

до Відкритого акціонерного товариства ,,Спеціалізоване будівельно - монтажне управління"

про стягнення 78 865,00 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" 72132,00 грн. - заборгованості по виплаті дивідендів ПАТ "ХК Київміськбуд" за 2008 рік; 3343,00 грн. - суми штрафних санкцій; 3390,00 грн. - суми інфляційного збільшення заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. повністю відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство ,,Холдингова компанія ,,Київміськбуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, зокрема, місцевим судом не надано правову оцінку порушенню корпоративних прав позивача в частині розподілу та отримання частки прибутку (дивідендів) відповідача за 2008 рік.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.04.2013р.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р., 14.05.2013р., 28.05.2013 р., розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також невиконання сторонами вимог суду щодо надання необхідних для вирішення спору документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р., з урахування того, що 18.05.2013 року спливав встановлений законодавством строк на розгляд апеляційної скарги, строк розгляду апеляційної скарги продовжено на п'ятнадцять днів за клопотанням представника позивача.

03.06.2013 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті заявлених вимог, які були залучені апеляційним судом до матеріалів справи. Крім того, представником позивача було подане клопотання, в якому апелянт просить витребувати виписки з рахунку у цінних паперах позивача в період з 01.01.2008р. по 28.09.2010р. У судовому засіданні 04.06.2013 року представник позивача вищенаведене клопотання не підтримав та надав усні пояснення, в яких просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 04.06.2013 року не з'явився, документи, витребувані апеляційним судом відповідними ухвалами - не надав, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи реєстр поштових відправлень та телефонограма від 03.06.2013 року.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, з огляду на неодноразове відкладення розгляду апеляційної скарги та той факт, що встановлений законодавством строк на її розгляд сплив, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання; був обізнаний про знаходження в провадженні суду апеляційної скарги по даній справі, про що, зокрема, свідчать оригінали повідомлень про вручення стороні ухвал суду, наявні в матеріалах справи.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів засвідчені позивачем частково з недотриманням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, але при дослідженні в судових засіданнях витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, а тому в силу ст. ст. 32-34, 36 ГПК України, п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. наявні в матеріалах справи копії документів є належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до розпорядження представника Президента України в Київській державній адміністрації № 786 від 12.09.1994 року "Про створення державної комунальної акціонерної холдингової компанії "Київміськбуд" було прийнято рішення про створення з метою забезпечення обсягів будівництва житла та об'єктів соціально-культурної сфери, зміцнення виробничих зв'язків, забезпечення функціонування єдиного виробничо-технологічного комплексу, на базі державних комунальних підприємств Державної комунальної акціонерної холдингової компанії "Київміськбуд".

Рішенням Київської міської ради народних депутатів № 147 від 15.05.1995 року "Про створення державної комунальної холдингової компанії "Київміськбуд" та затвердження установчих документів" на базі відкритих акціонерних товариств - дочірніх підприємств було створено Акціонерне товариство холдингова компанія "Київміськбуд" та було затверджено перелік дочірніх підприємств та розмір контрольного пакету акцій, що передавались до статутного фонду АТ ХК "Київміськбуд", затверджено відповідні плани розміщення акцій, проект статуту АТ ХК "Київміськбуд".

31.01.2007 року між АТ ХК "Київміськбуд" та ТОВ "Фондова спілка "Україна" був укладений договір № 7-Ю про відкриття рахунків у цінних паперах (т. 1, а/с 88-89). Відповідно до укладеного договору, позивачем були знерухомлені та переведені на зберігання до ТОВ "Фондова спілка "Україна" прості іменні акції 34 господарських товариств, що входять до складу холдингової компанії, в тому числі 2404400 простих акцій відповідача у справі.

Відповідно до виписки з рахунку в цінних паперах від 07.06.2010 року, виданої ТОВ "Фондова спілка "Україна", станом на 31.05.2010 року (т. 1, а/с 9-11) на рахунку в цінних паперах позивача обліковувались цінні папери 34 акціонерних товариств, загальною номінальною вартістю 35 367 775,15 гривень, в тому числі - 2404400 простих акцій Відкритого акціонерного товариства ,,Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" (далі - ВАТ «СБМУ»; відповідач).

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «СБМУ» від 29.12.2009 р., оформленого відповідним протоколом (т.1, а/с 14-27), було вирішено: двадцять відсотків від чистого прибутку Товариства за 2008 рік у розмірі 223800,00 грн., що становить 0,03 грн. на одну акцію направити на виплату дивідендів; здійснити виплату дивідендів акціонерам на підставі дивідендного перепису, складеного на дату проведення загальних зборів; виплату дивідендів розпочати з 01.04.2010 року та завершити 31.12.2010 року.

28.09.2010 року ТОВ "Фондова спілка "Україна", як професійним торговцем цінних паперів, від імені АТ ХК "Київміськбуд", на підставі договорів доручення, було укладено договори купівлі-продажу належних позивачу цінних паперів (в тому числі 2404400 простих акцій ВАТ «СБМУ»).

Не погодившись з зазначеними договорами, АТ ХК «Київміськбуд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Фондова спілка "України" про визнання права власності на прості іменні акції 34 акціонерних товариств, а також визнання укладених договорів доручення та купівлі-продажу акцій недійсними.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 р. по справі № 6/520 господарського суду міста Києва (т. 1, а/с 174-196), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 р., - визнано недійсними вищезазначені договори доручення, а також визнано право власності позивача на прості іменні акції 34 підприємств, зокрема на прості іменні акції ВАТ "СБМУ" в кількості 2404400 штук.

Рішенням Господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили, по справі №47/224 від 06.09.2011 р. було зобов'язано ПАТ "Комерційний банк "Глобус", надати до ТОВ "Міжнародний фінансовий центр" (далі - ТОВ "МФЦ") документи, необхідні для відкриття особового рахунку в системі реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "СБМУ". Також зазначеним рішенням зобов'язано ТОВ "МФЦ" внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "СБМУ" шляхом відкриття особового рахунку ПАТ "Комерційний банк "Глобус", як номінальному утримувачу-зберігачу та зарахуванням на цей рахунок простих іменних акцій в кількості 2 404 400 штук, номінальною вартістю 601 100,0 грн., списавши їх з особового рахунку номінального утримувача - зберігача ТОВ "Фондова спілка "Україна". Пунктом четвертим резолютивної частини рішення суд вирішив: Скасувати всі операції та записи в системі реєстру власників іменних цінних паперів та в системі депозитарного обліку, в т. ч. операції зарахування цінних паперів на рахунки покупців, переміщення цінних паперів на інші рахунки, списання цінних паперів з рахунків, що були вчинені після 28.09.2010 р. з простими іменними акціями ВАТ "СБМУ" в кількості 2 404 400 штук.

В цій частині приймаються доводи апелянта про те, що після виконання в повному обсязі рішення господарського суду міста Києва по справі 47/224 від 06.09.2011 р. та на виконання п. 7 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.05.2012 р. № 727 ПАТ "ХК "Київміськбуд" саме відновлено в системі реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "СБМУ".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.12 року по даній справі ТОВ "МФЦ" було зобов'язано надати інформацію щодо наявності ПАТ "ХК "Київміськбуд" у реєстрі акціонерів на момент проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "СБМУ" від 29.12.2009 р., а також надати перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів ВАТ "СБМУ" за 2008 рік.

На виконання зазначеної ухвали ТОВ "МФЦ" надало відповідь, у якій повідомило, що згідно Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000 (далі - Положення № 1000), а саме розділу II пункту 1, реєстроутримувач виконав всі зобов'язання стосовно запиту емітенту ВАТ "СБМУ" щодо надання реєстру (переліку) осіб станом на 29 грудня 2009 року, серед таких осіб (акціонерів) значилося АТ ХК "Київміськбуд" з кількістю простих іменних акцій 2404400 штук."

Таким чином, ТОВ "МФЦ" у повному обсязі підтвердило, що ПАТ "ХК "Київміськбуд" було акціонером ВАТ "СБМУ" на дату проведення зазначених загальних зборах акціонерів ВАТ "СБМУ" 29.12.2009 р.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило у законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 «Справа «Совтрансавто-Холдинг» проти України», п. 72 «Оцінка Суду»).

Таким чином, право власності позивача на цінні папери ВАТ "СБМУ" у кількості 2404400 простих акцій підтверджується вищезазначеними рішеннями судів, зокрема постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 6/520; письмовим поясненням ТОВ «МФЦ», встановленим в даній постанові.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження звернення в період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" до ВАТ "СБМУ" з вимогою про виплату дивідендів, при цьому зазначивши, що дане звернення є обов'язковим для акціонерів, які бажають реалізувати право на отримання дивідендів.

Київський апеляційний господарський суд у цій частині не погоджується з висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.194 ЦК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Стаття 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" всатновлює, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи, зокрема, право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

В силу ст.5 Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів; підтвердженням права власності на цінні папери, в разі знерухомлення цінних паперів, є виписка з рахунку у цінних паперах.

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати часток прибутку (дивідендів).

Згідно п.б) ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на отримання дивідендів мають особи, які є акціонерами на початок строку виплати дивідендів. Дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року у розмірі та у терміни, що встановлюються загальними зборами.

Пункт 2.2. Положення про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2001 №386 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Положення), встановлює, що виплати нарахованих дивідендів відповідно до прийнятого рішення є обов'язком виконавчого органу акціонерного товариства перед його акціонерами. Акціонер має право отримати дивіденди незалежно від терміну, протягом якого він був власником акцій. (п. 2.7. Положення).

Таким чином, отримання дивідендів - це право, а не обов'язок учасника. Обов'язки учасників визначені в ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" і серед них відсутній обов'язок акціонера висувати до емітента письмову вимогу щодо отримання нарахованих дивідендів. До того, обов'язок виплати дивідендів без будь яких додаткових умов (зокрема, таких, як звернення акціонера з письмовою вимогою), покладено на виконавчий орган акціонерного товариства у встановлений у рішенні загальних зборів строк. У даній справі - з 01.04.2010р. по 31.12.2010р.

До того ж, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що звернення позивача до відповідача з вимогою сплати заборгованості по виплаті дивідендів за 2008 рік відбулось лише 12.07.2012р., що підтверджується листом вих. №5236/0/2-12 від 11.07.2012р. (т. 1, а/с 12), та свідчить про те, що позивач не скористався правом на отримання дивідендів.

Разом з цим, чинне законодавство не передбачає обов'язку акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства, відповідно, і не встановлює термін на таке звернення.

Крім того, місцевим судом не з'ясовано та не надано оцінку тому факту, що з 12.11.2010 року діяла заборона, встановлена постановою про приєднання речових доказів до справи, яка була винесена слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України (Палієм Д.В.). Відповідно до положень зазначеної постанови, власникам цінних паперів ТОВ «СБМУ» заборонено розпоряджатися (користуватись) корпоративними правами, обтяжувати цінні папери будь-якими зобов'язаннями (дані обставини встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 27.11.2012 у справі №5011-38/11125-2012 (за участю сторін даної справи), яке набрало законної сили).

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пункт 35 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", саме, п. 35 визначає, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, позивачем належним чином доведено право на отримання 72 132,00 грн. заборгованості по виплаті дивідендів, яке підтверджується правом власності позивача на 2404400 простих іменних акцій відповідача на початок строку виплати дивідендів та забезпечується відповідним рішенням загальних зборів відповідача. Виходячи з цього, а також приймаючи до уваги, що доказів спростування обставин наявності заборгованості не були надані відповідачем а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції (незважаючи на неодноразове витребування ухвалами апеляційного суду внутрішньо-розпорядчих документів, а також документації, яка регулює нарахування та виплату дивідендів), позовна вимога про стягнення 72 132,00 грн. заборгованості по виплаті дивідендів підлягає задоволенню, а рішення про відмову в позові в цій частині - скасуванню.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень норми ст. 625 ГПК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зробивши перерахунок суми 3% річних, інфляційних втрат, апеляційний суд встановив, що відповідні суми повинні нараховуватись за період з 01.01.2011 року по 25.07.2012 року. За перерахунком суду встановлено, що сума 3%, що належить до сплати (з урахуванням періоду та розміру заборгованості) більша ніж сума, заявлена позивачем, однак колегія суддів дійшла висновку, що підлягає задоволенню саме заявлена позивачем вимога про стягнення 3% річних у розмірі 3 343,00 грн. (в заявленому розмірі за позовною заявою).

Тоді як за перерахунком суду апеляційної інстанції інфляційне збільшення заборгованості за вказаний період становить 3246, 84 грн. (тоді як заявлено 3390 грн.). Тому в цій частині позов задовольняється частково.

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства ,,Холдингова компанія ,,Київміськбуд" підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування всіх обставин справи, (п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України). Викладене є підставою для скасування такого рішення з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір у справі виник внаслідок його неправомірних дій за розгляд справи як в суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Холдингова компанія ,,Київміськбуд" на рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2013 року у справі № 5011-57/12746-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2013 року у справі № 5011-57/12746-2012 - скасувати в частині відмови в позові про стягнення заборгованості, суми 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 3246,84 грн., з прийняттям нового рішення про задоволення позову в цій частині.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ,,Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 2; код 04012922) на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київмісьбуд» (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6; код 23527052) заборгованості 72 132,00 грн. по виплаті дивідендів; інфляційних втрат - 3246, 84грн.; 3% річних - 3343,00 грн.

4. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу в іншій частині - без задоволення.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ,,Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 2; код 04012922) на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київмісьбуд» (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6; код 23527052) - 1577, 30 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 788,65 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-57/12746-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 10.06.2013р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Корсакова Г.В.