Судове рішення #30285903


ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


10 червня 2013 року Справа № 561/1/13- к


Зарічненський районний суд Рівненської області у складі

судді Корсун В. Я.

при секретарі Савич Ж. В.

за участі прокурора Кругліцького М. М.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне Рівненської області матеріали кримінального провадження № 12012190120000002 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Русивель Гощанського району Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, за ознаками злочину, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_1 необережне тяжке тілесне ушкодження.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

20 жовтня 2012 року близько 5-ї години, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою полювання на пернату дичину прибули в урочище «Паствін», що поблизу с. Неньковичі Зарічненського району Рівненської області.

При цьому, ОСОБА_4 не мав відстрільної картки на пернату дичину для полювання у вказаній місцевості, а тому не мав права на полювання, чим порушив вимоги ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Перебуваючи на полюванні у вказаному урочищі, близько 09 години 30 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_4, побачивши, що в їх напрямку летить дика качка, присіли та почали чекати коли вона наблизиться. При цьому ОСОБА_4 знаходився на невеликій відстані за спиною ОСОБА_1 Після здійснення пострілу з власної рушниці ОСОБА_1 почав підводитися, а ОСОБА_4, тримаючи споряджену дробом та готову до стрільби мисливську рушницю НОМЕР_1, стволами в напрямку ОСОБА_1, випадково провів з неї постріл, влучивши при цьому в голову останньому, який перебував в напрямку пострілу, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, вогнепального сліпого поранення правої тім'яної кістки та правої півкулі головного мозку металевими предметами, перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу, багатоуламкового вдавленого перелому правої тім'яної кістки, забою-розможення головного мозку важкого ступеня, набряку набухання головного мозку, субарахноїдально-паранхіматозного крововиливу з проривом в шлуночкову систему, множинних сторонніх тіл, правої півкулі головного мозку, рваної рани правої тім'яної ділянки з дефектом шкіри, параорбітального крововиливу справа, які, згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя.

ОСОБА_4 порушив п. 3.10 «Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 549 від 17.10.2011 року, згідно якого стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей.

Таким чином, порушуючи вимоги Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин, ОСОБА_4, хоча міг і повинен був передбачити суспільно небезпечні наслідки своїх протиправних дій, здійснив необережний постріл у напрямку ОСОБА_1 та заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України, щиро розкаявся у вчиненому та дав покази про те, що дійсно 20 жовтня 2012 року близько 5-ї години він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою полювання на пернату дичину прибули в урочище «Паствін», що поблизу с. Неньковичі Зарічненського району Рівненської області. Карти на відстріл пернатої дичини він купити не встиг, тому пішов полювати без неї, розраховуючи, що купить її після закінчення полювання. Близько 09:30 год., перебуваючи на полюванні у зазначеному урочищі, вони з потерпілим побачили, що в їх напрямку летить дика качка, присіли та почали чекати слушної нагоди для пострілу. ОСОБА_1 знаходився за декілька метрів попереду. Зробивши свій постріл потерпілий почав підводитись і в цей момент ОСОБА_4 тримаючи на правому коліні заряджену мисливську рушницю стволами в напрямку ОСОБА_1 випадково зняв рушницю із запобіжника та здійснив постріл, влучивши при цьому йому в голову. Проти цивільного позову обвинувачений заперечив повністю. Вказав, що сплатив потерпілому грошові кошти в сумі 4 000, 00 грн.

Потерпілий ОСОБА_1 дав суду покази, що 20 жовтня 2012 року вони разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поїхали в урочище «Паствін», що поблизу с. Неньковичі Зарічненського району з метою полювання на пернату дичину. Прибули на місце біля 5-ї години. Поснідали, зібрали своє спорядження, склали рушниці, зарядили їх та пішли полювати. Проходивши довгий час вони так нічого і не підстрелили. Раптом вони побачили, що летить дика качка і хтось із присутніх вигукнув. ОСОБА_4 у цей час знаходився у нього за спиною на відстані декількох метрів. Потерпілий присів і вистрелив у напрямку качки. Коли почав підводитися, то відчув удар по голові. Він запитав що сталося, на що йому відповіли, що його підстрелив ОСОБА_4. Потерпілий повністю підтримав цивільний позов. Зазначив, що цивільним відповідачем частково відшкодована матеріальна шкода в сумі 4 000, 00 грн.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повністю підтвердили покази обвинуваченого та потерпілого щодо часу, місця та обставин вчинення ОСОБА_4 пострілу, однак зазначили, що самого пострілу не бачили, так як у той момент дивилися на дику качку.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_7, дружина потерпілого, пояснила, що не була очевидцем події злочину, однак зазначила, що вони з чоловіком несуть значні витрати на його лікування, придбання ліків, виробів медичного призначення. ОСОБА_1 щодня надаються послуги з фізичної реабілітації. Також ОСОБА_7 зазначила, що обвинувачений надав їй кошти в сумі 4 000, 00 грн.

У висновку судово-медичної експертизи № 332 від 19 листопада 2012 року значиться, що в ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у важкої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, вогнепального сліпого поранення правої тім'яної кістки та правої півкулі головного мозку металевими предметами, перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу, багатоуламкового вдавленого перелому правої тім'яної кістки, забою-розможення головного мозку важкого ступеня, набряку набухання головного мозку, субарахноїдально-паранхіматозного крововиливу з проривом в шлуночкову систему, множинних сторонніх тіл, правої півкулі головного мозку, рваної рани правої тім'яної ділянки з дефектом шкіри, параорбітального крововиливу справа. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії пострілу з мисливської рушниці, могли утворитися у вказаний в обставинах термін 20.10.2012 року, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя. У потерпілого виявлене одне поранення. Дане вогнепальне поранення не характерне для самонанесення. Положення потерпілого, в момент отримання вогнепального поранення, могло бути різним.

Покази підсудного ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, а саме, місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини i мотиви злочину ніким iз учасників судового розгляду, в тому числі обвинуваченим та потерпілим, не оспорюються.

Враховуючи те, що підсудний повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, дав суду покази, які підтвердилися показами потерпілого та свідків, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо недоцільності дослідження інших обставин його скоєння не надходило і вони ніким не оспорюються, суд вважає, що дослідження доказів у більшому об'ємі по даній справі є недоцільним.

При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ст. 128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв у його розкритті, що суд згідно ст. 66 КК України визнає пом'якшуючими покарання обставинами.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вказані вище обставини, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а необхідним і достатнім для ОСОБА_4 буде покарання у вигляді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт.

Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_1 заподіяної злочином матеріальної шкоди в сумі 26 175, 45 грн., втраченого заробітку починаючи з грудня 2012 року по березень 2013 року в сумі 32 633, 96 грн. та моральної шкоди в сумі 200 000, 00 грн. підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено причинний зв'язок між злочином, вчиненим ОСОБА_4 та наслідками від злочину у вигляді наявності у ОСОБА_1 шкоди.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Заявлена цивільним позивачем до стягнення сума матеріальної шкоди в розмірі 26 175, 45 грн. повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме епікризом № 4666, рахунками, накладними та квитанціями на придбання медичних препаратів, виробів медичного призначення, оплату вартості медичних послуг, а також договорами про надання послуг, укладеними між ОСОБА_7, дружиною потерпілого, та підприємцем ОСОБА_8 про надання ОСОБА_1 реабілітаційних послуг, свідоцтвом платника єдиного податку, виданим суб'єкту господарювання ОСОБА_8, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємця ОСОБА_8 та товарними чеками про оплату вартості надання підприємцем ОСОБА_8 послуг з фізичної реабілітації.

Однак у судовому засіданні встановлено, що цивільним відповідачем частково відшкодовано завдану ним матеріальну шкоду в сумі 4 000, 00 грн., що підтверджується показами обвинуваченого, потерпілого та свідка ОСОБА_7.

За таких обставин, до стягнення з цивільного відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає матеріальна шкода в сумі 22 175, 45 грн.

Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку.

До втраченого заробітку (доходу) не включаються одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо.

Згідно довідки про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.04.2012 року по 28.02.2013 року № 722 від 16.04.2013 року, наданій на вимогу суду, ПАТ «Рівнеазот», його середньомісячний заробіток за три останні календарні місяці роботи, складає 8 018, 29 грн. ОСОБА_1 звільнений з ПАТ «Рівнеазот» за станом здоров'я з 04.03.2013 року згідно наказу № 298 від 25.02.2013 року.

За період з грудня 2012 року по березень 2013 року сума його втраченого заробітку становить 24 054, 87 грн.

Відповідно до вищевказаної довідки про заробітну плату ОСОБА_1 втрачений заробіток йому частково відшкодовано за рахунок виплат у грудні 2012 року та січні 2013 року допомоги Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 14 841, 45 грн., а також отримання ним відпускних за лютий 2013 року в сумі 7 239, 12 грн.

Відтак, до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 за період з грудня 2012 року по березень 2013 року підлягає втрачений заробіток лише в сумі 1 974, 90 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За наведеного суд вважає можливим відшкодування моральної шкоди завданої потерпілому ОСОБА_1.

Суд також враховує при визначенні розміру моральної шкоди матеріальне становище та стан здоров'я цивільного відповідача, відсутність у нього умислу на заподіяння шкоди, наявність малолітніх дітей, один з яких потребує оперативного лікування в умовах КНДІ урології, а також захворювання батьків, які з ним проживають та фактично перебувають на його утриманні, - батько страждає на серцево-судинні захворювання, а мати хворіє онкологічним захворюванням.

Наявність у ОСОБА_1 моральних та фізичних страждань підтверджується показами свідка - ОСОБА_7, яка була допитана у судовому засіданні.

Суд, з урахуванням всіх вищенаведених обставин справи по заподіянню потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, через які тривалий час ОСОБА_1 був прикутий до ліжка та у зв'язку з цим зазнав фізичних страждань, а також враховуючи моральні страждання, заподіяні переживаннями, порушенням нормальних життєвих зв'язків та способу життя через необхідність докладання додаткових зусиль для лікування у закладі охорони здоров'я і подальшої реабілітації поза ним, стресу який потерпілий зазнав в зв'язку із втратою роботи за станом здоров'я, присвоєння йому другої групи інвалідності, вважає, що розумним і справедливим буде стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

Щодо відшкодування заподіяної злочином шкоди ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», то відповідно до п. 12 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї» у разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний у триденний термін після отримання інформації про страховий випадок повідомити про це страховика.

Для отримання страхового відшкодування страховику подаються такі документи:

заява про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку;

договір страхування;

акт про розслідування страхового випадку (у разі розслідування);

виписка з рішення суду про стягнення із страхувальника збитків у розмірі заподіяної шкоди (у разі розгляду матеріалів у суді);

документи, які засвідчують задоволення претензії третьої особи;

листок непрацездатності про тимчасову втрату потерпілою третьою особою працездатності (або нотаріально засвідчену копію);

копія рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення потерпілій третій особі інвалідності;

свідоцтво про смерть потерпілої третьої особи (або нотаріально засвідчену копію).

Документи на виплату страхового відшкодування можуть подаватися страхувальником або третьою особою (її спадкоємцями). У разі загибелі чи смерті третьої особи внаслідок страхового випадку її спадкоємці повинні подати документ про правонаступність. На підставі отриманих документів страховик або уповноважена особа (аварійний комісар) складає страховий акт (аварійний сертифікат), який є підставою для виплати страхового відшкодування.

Вказані вимоги цивільним відповідачем виконані не були, відтак у страховика не було можливості скласти страховий акт, а отже і немає підстав для виплати ним страхового відшкодування.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Докази щодо процесуальних витрат сторонами не надавалися.

Керуючись ст. ст. 100, ч. 3 ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України визнати винним та призначити йому покарання у вигляді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не застосовувати.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 22 175, 45 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди, 1 974, 90 грн. втраченого заробітку починаючи з грудня 2012 року по березень 2013 року та 50 000, 00 грн. моральної шкоди.

В решті цивільного позову відмовити в задоволенні.

Речові докази:

- рушницю НОМЕР_1, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання вогнепальної зброї Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області, конфіскувати;

- патронташ та рюкзак повернути законному володільцю ОСОБА_4;

- дві гільзи 16-го калібру, три гільзи 12-го калібру, кепку, фрагмент вати з п'ятками бурого кольору, схожими на кров, пучок рослин, 19 патронів та 9 гільз 16-го калібру знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду шляхом подання відповідного письмового клопотання.



Суддя В. Я. Корсун


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація