КОПІЯ

                                                                                                                   Справа № 1-7 

                                                                                         2008 рік

ВИРОК

ІМ”ЯМ  УКРАЇНИ

3 вересня 2008 року   Іллінецький районний суд Вінницької області

в  складі: головуючого          Дєдова М.С.

при секретарі                         Самарській Г.І.

з участю прокурора               Струся О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллінці справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уроженця ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_1українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 одруженого, на утриманні одна дочка, перебуває на обліку у центрі зайнятості, раніше не судимого

по ст. 185 ч. 3 КК України

ВСТАНОВИВ:

         ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 27 лютого 2002 року близько 24 години з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом  підбору ключа до врізного замка на вхідних дверях приміщення кабінету автомеханіка ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрив двері кабінету автомеханіка і проник в приміщення кабінету та викрав звідти таємно 5 мішків цукру, загальною вагою 250 кг. , по 110 грн. за 1 мішок, на загальну суму 550 гривень, який належав ОСОБА_2Викрадений цукор він реалізував, а виручені кошти присвоїв.

         Свою вину у вчиненні крадіжки цукру ОСОБА_1 визнав повністю, підтвердив обставини крадіжки, у скоєному щиро розкаявся, завдану матеріальну шкоду повернув потерпілому в ході слідства добровільно.

         Крім пояснень підсуднього, його вина у вчиненні інкримінованої йому крадіжки повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: заявою потерпілого про викрадення у нього п'яти мішків цукру (а.с. 2), протоколом огляду  місця події (а.с. 3), розпискою потерпілого в отриманні повернутого йому підсуднім цукру (а.с. 23) із яких видно, що підсудній таємно викрав чуже майно, вартістю 550 гривень, крадіжка була поєднана з проникненням в приміщення, тому дії підсуднього ОСОБА_1 слід правильно кваліфікувати по ст. 185 ч. 3 КК України.

         Призначаючи підсудньому міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який характеризується по місцю проживання позитивно, а по місцю роботи задовільно, як пом'якшуючі обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, завданої крадіжкою.

         Суд також враховує розмір, вартість і цінність викраденого цукру і вважає, що йому слід призначити мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, передбачену ч.3 ст. 185 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

         На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ПРИСУДИВ:

         ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання по ст. 185 ч. 3 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

         Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням призначити йому іспитовий строк тривалістю один рік.

         Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про не виїзд.

         На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: /підпис/

Вірно:

Голова Іллінецького

районного суду                                                                         М.С. Дєдов