Справа № 2 - 338/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

 

18 серпня 2008 року            Київський районний суд м. Полтави  в складі:

 

головуючого - судді Самсонової О.А.

при секретарі - Лутицькій Л.І.,

за участю:

представника позивача-відповідача -  ОСОБА_1

відповідача-позивача -  ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання дій неправомірними, - 

 

В С Т А Н О В И В:

 

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача  ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В позові посилався на те, що ОСОБА_2 в своїх зверненнях до народного депутата України Лук'янова В.В. від 23.09.2007 року та до голови Полтавської обласної державної адміністрації Асадчева В.М. від 26.09.2007 року поширила відносно нього недостовірні відомості, які не відповідають дійсності, ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію. Звинувачує ОСОБА_2 його у перешкоджанні торгівлі на центральному ринку, відібранні торгівельних місць, незаконному підвищенні орендної плати на торгівельні місця та привласненні цих коштів. Крім того, обвинувачує в змові з керівником Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, здійсненні «рейдерської атаки» Такі звинувачення ОСОБА_2дійсності не відповідають та підлягають спростуванню. Тому просив суд визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права і свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію відомості поширені ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3. у її зверненнях до народного депутата України Лук'янова В.В. від 23.09.2007 року та до голови Полтавської обласної державної адміністрації Асадчева В.М. від 26.09.2007 року. Також просив суд визнати відомості, поширені ОСОБА_2 у вказаних зверненнях наклепом. Зобов'язати ОСОБА_2спростувати неправдиві відомості відносно нього протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили  шляхом надіслання відповідних листів (звернень) до народного депутата України Лук'янова В.В. та до голови Полтавської обласної державної адміністрації Асадчева В.М. Крім того, оскільки незаконними діями відповідача позивачу було заподіяно значної моральної шкоди, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

            Відповідач під час розгляду справи судом звернулась до позивача з зустрічним позовом про визнання дій неправомірними. В зустрічному позові посилалась на  те, що ОСОБА_3 є керівником господарюючого суб'єкту - Полтавського продовольчого ринку м.Полтави («Міськкоопринкторгу»). Оскільки ОСОБА_2 вважає незаконними вимоги «Міськкоопринкторгу» щодо оплати ринкових послуг, які вона не одержувала, з цього питання та з метою захисту своїх прав вона звернулась до народного депутата, правоохоронних органів та органів виконавчої влади. Саме ці її звернення ОСОБА_3 розцінив як такі, що порушують його честь, гідність та ділову репутацію. В свої звернення вона неправдивої інформації не вносила. Тому в задоволенні позову ОСОБА_3. до неї просить відмовити. Крім того, зазначає,  що позивачем відносно неї було вчинено неправомірні дії по перешкоджанню здійсненню підприємницької діяльності на території Полтавського ринку.  Такі дії крім вимагання оплати ринкових послуг полягали і в заварюванні торгового павільйону. Тому просить визнати дії ОСОБА_3. по перешкоджанню її підприємницькій діяльності неправомірними, відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання позивач-відповідач ОСОБА_3 не з'явився, але надав суду заяву з проханням справу розглядати за його відсутності та уповноважив представляти його інтереси  в судовому засіданні ОСОБА_1 (а.с.70, 79).

В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1. первісний позов підтримав повному обсязі, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просив позов ОСОБА_3. задовольнити. Проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач-позивач ОСОБА_2  проти первісного позову заперечила. Пояснила суду, що вона зверталась до офіційних органів і осіб з метою захисту свого права, неправдивої інформації в своїх зверненнях не зазначала. Неправомірність дій позивача-відповідача відносно неї підтверджується матеріалами справи. Тому просила в задоволенні первісного позову відмовити, її зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Третя особа  Конотоп Наталія Михайлівна   в судове засідання не з'явилась, будучи у порядку,  встановленому ч.9 ст.74 ЦПК України  повідомленою про час та місце розгляду справи (а.с.166).

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача-відповідача та відповідача-позивача, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є приватним підприємцем, здійснює свою підприємницьку діяльність на території центрального ринку м.Полтави.

Позивач у справі ОСОБА_3 працює на посаді голови правління СТ «Міськкоопринкторг».

З 2005 року між позивачем та Полтавською обласною спілкою споживчих товариств виник спір з приводу сплати ринкових послуг за утримання торгового місця.

            Вказаний спір неодноразово був предметом розгляду судів різних інстанцій.

Так рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.08.2008 року задоволено позов Полтавської обласної спілки споживчих товариств до ПП ОСОБА_2про стягнення коштів на оплату ринкових послуг за утримання торгового місця, ринкового збору та  коштів за нарахуванням індексу інфляції в загальному розмірі 5815 грн. 46 коп. та судових витрат  (а.с.11).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2007 року вказане вище рішення Господарського суду полтавської області скасовано, в задоволенні позовних вимог Полтавської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_2відмовлено (а.с.92-97).

З наданих сторонами суду доказів також вбачається, що між Полтавською облспоживспілкою, КП «Управління ринків Полтавської облспоживспілки», Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ТОВ «Полтавський ринок», Управлінням майном Полтавської обласної ради  протягом тривалого часу існував спір щодо прав власності на об'єкти капітального будівництва центрального ринку у м.Полтаві (а.с.32-34, 41-45). В судових засіданнях з цих питань участь брав і позивач ОСОБА_3 на стороні  Полтавської обласної спілки споживчих товариств (а.с.32).

Тому  суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 помилково ототожнювала ОСОБА_3. з керівництвом Полтавської облспоживспілки.

Вказаний висновок суду підтверджується також і матеріалами перевірок уповноважених органів за зверненнями громадян.

Так, в листі Полтавського міського управління УМНС України в Полтавській області від 17.07.2006 року №Ш-17 на ім'я грОСОБА_4 повідомлялося про притягнення до відповідальності директора Центрального ринку ОСОБА_3. (а.с.52)

Як директора Центрального ринку Полтавської облспоживспілки ОСОБА_3. зазначено і в приписі №81 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 15.06.2005 року (а.с.53).

23 вересня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до народного депутата України Лук'янова В.В. з письмовим зверненням (а.с.7-8), в якому просила відновити справедливість та допомогти в захисті її порушеного права. Основні групи питань, які ОСОБА_2 порушувала в своєму зверненні, можливо виділити такі:

підвищення орендної плати за торгівельні місця після зміни у 2005 році власника ринку,

здійснення адміністрацією ринку заварювання кіосків,

незаконне здавання Полтавською облспоживспілкою, всупереч судовій забороні,  в оренду  ринкового майна,

вживання заходів до захоплення ринку - «рейдерська атака».

 

В своєму зверненні від 26.09.2007 року на ім'я голови Полтавської обласної державної адміністрації Асадчева В.М. (а.с.9-10) крім зазначених вище питань ОСОБА_2 скаржилась також на численні безпідставні перевірки її діяльності офіційними органами - працівниками Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів, працівниками міліції. В цьому ж зверненні відповідач просила надати оцінку правомірності дій працівників державної служби.

            Звернення до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою на неправомірні дії іншої особи з метою захисту чи поновлення  своїх прав чи законних інтересів, якщо цей орган наділений власними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей та приниження честі та гідності.

При розгляді справи встановлено, що відповідач-позивач зі зверненнями щодо неправомірних дій позивача зверталась до уповноважених органів та осіб, які наділений власними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах.

Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.7 Закону України «Про статус народного депутата України»

народний депутат постійно підтримує зв'язки з виборцями  у порядку, встановленому законом. Народний  депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців,  а також від підприємств,  установ, організацій, органів державної   влади,  органів  місцевого  самоврядування,  об'єднань громадян,  вживає заходів для реалізації їх пропозицій і  законних вимог.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» обласні, районні,   Київська    та    Севастопольська    міські    державні адміністрації здійснюють виконавчу владу  в  областях,  районах,  районах   Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі.

Одним із основних завдань місцевих державних адміністрацій відповідно до п.2  ст.2 вказаного Закону є  забезпечення законності   і  правопорядку,  додержання  прав  і  свобод громадян.

Тому оскаржувані звернення відповідача до народного депутата України та голови Полтавської облдержадміністрації не можуть розцінюватися як поширення неправдивих відомостей. 

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів, що підтверджували б недостовірність викладеної в зверненнях відповідача інформації.

Відповідач же, заперечуючи проти основного позову, на підтвердження достовірності викладених нею даних надала суд наступні докази:

- копію постанови Вищого господарського суду України від 22 вересня 2005 року у справі за позовом КП «Управління ринків Полтавської облспоживспілки» до КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор»  про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, спонукання здійснити державну реєстрацію, в якому судом встановлено, що «Полтавська обласна спілка споживчих товариств самовільно захопила спірне у даній справі майно до прийняття остаточного рішення у даній справі (а.с. 32-34);

- лист прокуратури Полтавської області від 09.11.2007 року №07/1-2374-07, згідно якого за результатами прокурорської перевірки щодо неправомірних дій посадових осіб Полтавської облспроживспілки встановлено, що керівництвом зазначеного підприємства у 2006 році проводилось заварювання торгівельних кіосків, шляхом пошкодження замків відчинялись ларьки та виносились речі, що належать приватним підприємцям, які здійснюють господарську діяльність на території Центрального ринку м.Полтави, а також, що  «на даний час спір щодо права власності на об'єкти майнового комплексу Центрального ринку м.Полтави вирішується в судовому порядку, до винесення остаточного рішення суду про визнання права власності на споруди за одним із суб'єктів господарювання, передчасно ставити питання укладення договору оренди» (а.с.36);

- ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.2005 року, згідно якої Полтавській обласній спілці споживчих товариств та будь-яким третім особам заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню спірного майна, що розташовано на Центральному ринку м.Полтави (а.с.41-45);

- копію рахунку №4384 від 24.01.2006 року, виданого Полтавською обласною спілкою споживчих товариств на  ім'я ОСОБА_2для оплати ринкових послуг: надання торгового місця, ринковий збір та надання додаткової торгової площі на загальну суму 652 грн. 70 коп. (а.с.49)

- копію рахунку №131 від 15.01.2007 року, виданого Полтавською обласною спілкою споживчих товариств на  ім'я ОСОБА_2для оплати ринкових послуг: надання торгового місця за лютий, ринковий збір на загальну суму 529 грн. 20 коп. (а.с.89)

- Декларації зміни оптово-відпускної ціни утримання одного торгового місця від 01.12.2005 року №90 та від26.09.2006 року №66 (а.с.50, 51);

- копію листа ПМУ УМВС України в Полтавській області від 17.07.2006 року №Ш-17, згідно якого на звернення грОСОБА_4 повідомлялось про притягнення директора Центрального ринку ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності за порушення правил протипожежної безпеки на Центральному ринку (а.с.52);.

- припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №81 від 15.06.2006 року згідно якого ОСОБА_3 зазначений як директор Центрального ринку Полтавської облспоживспілки (а.с.53);

            - копію постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2007 року, згідно якої скасовано рішення Господарського суду Полтавської області  від 14.08.2007 року у справі  №22/136 за позовом Полтавської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_2про стягнення заборгованості по ринковим послугам, в задоволенні позову Полтавської облспоживспілки відмовлено (а.с.92-97).

            При вирішенні позовної вимоги про визнання наклепом відомостей, викладених гр.ОСОБА_2 у своїх зверненнях від 23.09.2007 року до народного депутата Лук'янова В.В. та від 26.09.2007 року до голови Полтавської облдержадміністрації Асадчева В.М., суд бере до уваги, що на час написання оскаржуваних звернень та на час розгляду справи судом чинне законодавство не містить такого визначення. 

Визначення «наклеп» малось лише в Кримінальному кодексі України редакції 1960 року, який на даний час не є чинним, і передбачалось, що наклеп - це злочин, що полягає в  поширенні  завідомо  неправдивих  вигадок,  що ганьблять іншу особу.

Оскільки на час розгляду справи поняття наклепу чинним законодавством не передбачено, суд вважає, що вимога визнати викладені в зверненнях ОСОБА_2відомостей наклепом на законі не ґрунтується.   В задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

Оскільки суд прийшов до висновку про те, що оскаржувані звернення відповідача-позивача не можуть розцінюватися як поширення інформації в контексті Закону України «Про інформацію», необхідно відмовити позивачу-відповідачу в задоволенні позовної вимоги  про спростування такої інформації.

З цих же підстав необхідно відмовити і в задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, спричиненої поширенням неправдивої інформації.

При вирішенні  зустрічного позову ОСОБА_2суд бере до уваги наведені вище докази, на підставі яких встановлено наявність на час виконання оскаржуваних звернень спору щодо прав власності на нерухомі об'єкти, розташовані на території Центрального ринку м.Полтави між Полтавською облспоживспілкою, КП «Управління ринків Полтавської облспоживспілки», Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ТОВ «Полтавський ринок», Управлінням майном Полтавської обласної ради, а також спору між Полтавською облспоживспілкою та ОСОБА_2 щодо сплати ринкового збору та оплати ринкових послуг.

Але жодним з наданих суду доказів не підтверджується порушення права ОСОБА_2саме Москальком В.П.

Тому в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215  ЦПК України, суд -

 

ВИРІШИВ:

 

В задоволенні позову ОСОБА_3до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання дій неправомірними - відмовити.

 

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

 

Головуючий                                                 О.А.Самсонова