ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 876/1700/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костіва М.В.

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання дій по невиплаті одноразової компенсації неправомірними та зобов'язання виплатити дану компенсацію,

встановив:

20.01.2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його нарахувати та виплатити недоплачені суми одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду ІІІ групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат в 2004 році та як інваліду ІІ групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат у 2010 році відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 10.11.2004 року є інвалідом III групи, а з 05.08.2010 року - інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат як інвалід II групи та 30 мінімальних заробітних плат, як інвалід III групи. Відповідачем у 2004 та 2010 роках така допомога не виплачувалась, як це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати останнього виплатити йому одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону.

Постановою суду першої інстанції позов частково. Визнано протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Посилається, зокрема, на те, що розміри одноразової компенсації за Законом встановлюються в залежності від розміру заробітної плати. Відповідно до Законів України про Державні бюджети України Кабінету Міністрів України надається право встановлювати розміри соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Отже, держава гарантує виплату певних видів компенсацій та допомог у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України. Розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений постановою КМУ від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та становить для інвалідів І групи - 379,3 грн., ІІ групи - 284,4 грн., ІІІ групи - 189,6 грн. Отже, Конституція України та зазначене положення не надають права Управлінню встановлювати та змінювати та змінювати видаткову частину закону про Державний бюджет України на соціальний захист населення та соціальне обслуговування у розмірі іншому, ніж передбачено цим законом.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладене та те, що іншими законами для даної категорії спорів не встановлено спеціальних строків звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до даного адміністративного позову застосуванню підлягає визначений ст. 99 КАС України шестимісячний строк. При цьому, початком перебігу цього строку слід вважати момент коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Із адміністративного позову вбачається, що позивач просить нарахувати та виплати недоплачені суми одноразової компенсації у зв'язку з втратою здоров'я у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за 2004 рік та 45 мінімальних заробітних плат за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата такої компенсації провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності.

Із наявної в матеріалах справи довідки, виданої МСЕК (а.с. 7) суд вбачає, що ІІІ група інвалідності позивачу була встановлена 20.08.2004 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що про порушення своїх прав щодо отримання одноразової компенсації, позивач повинен був дізнатися після спливу одного місяця з моменту встановлення йому інвалідності, тобто 20.09.2004 року.

Враховуючи те, що про порушення своїх прав щодо нарахування та виплати одноразової компенсації позивач повинен був дізнатися 28.02.2004 року, а з адміністративним позовом звернувся лише 20.01.2011 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов позивача в цій частині поданий із пропуском строків визначених ст. 99 КАС України. При цьому, позивач у даному позові не ставить питання про поновлення цього строку.

Щодо позовної вимоги позивача про нарахування та виплати одноразової компенсації як інваліду ІІ групи в 2010 році, то суд вважає, що таку слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується інвалідам ІІ групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Згідно з ч.2 ст.48 Закону у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності (ч.3 ст.48 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими на 2008 рік було обмежено виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, встановлених, зокрема, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, а також враховуючи положення ч.2 ст.48 Закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність вимог позивача в частині невиплати йому у 2010 році одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області 20 грудня 2011 року у справі № 2а-57/2011 скасувати та прийняти нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат як інваліду ІІ групи з урахуванням проведених виплат.

Адміністративний позов у частині вимог щодо виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30 мінімальних заробітних плат як інваліду ІІІ групи - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.І.