Справа №2-1297/2008р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2008 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи як такою що втратила право користування житлом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання його як таким, що втратив право користування житловим будинком та про скасування його реєстрації у будинку у якості жильця, з тих підстав, що АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності згідно договору дарування від 20.04.2006 року за яким його мати подарувала цей будинок йому. Відповідач є сторонньою людиною, зареєстрований у якості жильця з 1997 року, але фактично не проживає у будинку з моменту самої реєстрації і у добровільному порядку не бажає скасувати реєстрацію. Він як власник будинку не може повною мірою реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження своїм майном. Не яких домовленостей та договорів про порядок користування та проживання у будинку між ним та відповідачами не було і не укладалось, тому він вимушено звернувся до суду із позовом про визнання його як таким що втратив право користування будинком та про скасування його реєстрації. Просить суд його позов задовольнити.
Відповідач до судового засідання повторно на з'явився, по час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток, тому за вимогою позивача суд розглядає справу у заочному порядку, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.
Згідно договору дарування від 20.04.2006 року посвідченого нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори за реєстровим №НОМЕР_1 ОСОБА_1. належить на праві приватної власності жилий АДРЕСА_1. Цей будинок належав матері позивача, яка і подарувала його йому. Тому в даному випадку позивач як власник нерухомого майна, у відповідності до вимог ст.ст.386,391 ЦК України, має право на захист своїх прав по володінню, користуванню та розпорядженню своїм нерухомим майном, в тому числі і у судовому порядку.
У відповідності до вимог ст.ст.61,63,158,159 ЖК України користування жилим приміщенням здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається у письмовій формі між наймодавцем (власником житла) та наймачем з наступною реєстрацію у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Таким чином між позивачем та відповідачем повинен був бути договір найму будинку із вказівкою на предмет договору, строк. На який він укладається, визначати права та обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму і тільки на його підставі між сторонами можуть бути правовідносини щодо користування та проживання будинком.
Як встановлено у судовому розгляді справи між позивачем, як власником будинку, та відповідачем, як наймачем житла не якого договору найму або угоди про умови користування та проживання їх у будинку не було. Більш того, за вимогами позивача він ніколи фактично у будинку не проживав з 1997 року і не проживає у будинку по наступний час, але залишився зареєстрованим у якості жильця. Добровільно скасувати свою реєстрацію він не бажає. Тому у травні 2008 року позивач вимушено звернувся до суду із позовом про захист своїх прав власника будинку і фактично за скасуванням реєстрації відповідача у якості жильця. Позовні вимоги позивача засновані на праві власності на будинок та на відповідних нормах Житлового Кодексу України, які встановлюють правила користування житлом тільки на підставі договору найму житла і тільки зі згоди власника будинку. За правилами встановленими ст.ст.169,170 ЖК України у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи , які проживають разом із ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. При переході права власності на жилий будинок до іншої особи договір найму зберігає силу до кінця зазначеного в ньому строку. Якщо договір найму укладений без зазначення строку, новий власник будинку вправі вимагати його розірвання у випадках і в порядку, передбаченому ст.168 ЖК України.
Позивач отримав спірний будинок у дар від своєї матері. Між відповідачем та ОСОБА_3., яка по наступний час проживає у будинку, також не укладався договір найму будинку. Позивач також не укладав договору найму, а отримавши будинок у дар і ставши його власником зажадав від відповідача скасувати реєстрацію у якості жильця будинку і його вимоги обґрунтовані тим, що його мати проживає у цьому будинку. За таких обставин його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215,218,224-229 ЦПК України, ст.ст.61,63,168,169,170 ЖК України, ст.ст.386,391 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи як такою що втратила користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 як таким що втратив право користування АДРЕСА_1та скасувати реєстрацію ОСОБА_2 у якості жильця.
Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: