Справа № 2-61/11 Провадження № 22-ц/772/1598/2013Головуючий в суді першої інстанції:Хлопецький О.С.

Категорія: 23 Доповідач: Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Медяного В.М., Жданкіна В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма Шаргород»

на рішення Барського районного суду від 16 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агрофірма Шаргород» с. Плебанівка Шаргородського району про визнання недійсними договорів оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Агрофірма Шаргород» про визнання недійсними договорів оренди землі.

В заяві зазначав, що він-позивач, відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ВИ №083484 та серії ЯЖ №759378, ЯЖ№759377, є власником земельних ділянок площею 1,9488га, 1,9489га та 1,9487га відповідно, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Каришківської сільської ради Барського району.

01.06.2010 року Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК», повноваження якої на території району в даний час передано відділу Держкомзему у Барському районі, за №041003500363 зареєстровано договір оренди землі №149 від 02.04.2009 року, за №041003500365 зареєстровано договір оренди землі №150 від 02.04.2009 року та за №041003500364 зареєстровано договір оренди землі №151 від 02.04.2009 року, згідно з якими згадані земельні ділянки передані в оренду ТОВ «Агрофірма Шаргород» строком на 10 років з орендною платою відповідно у 486,80 грн. на рік, 486,77 грн. та 486,82 грн. на рік.

Однак зазначені договори оренди землі він-позивач з відповідачем не укладав та не підписував. Крім того, відповідач ТОВ «Агрофірма Шаргород» не дотримався передбачених договором умов, не узгодив з позивачем істотних умов оренди та подав договори оренди землі без відома орендодавця на реєстрацію. Тому позивач просив визнати вказані договори оренди землі від 02.04.2009 року за №149, за №150 та за №151 недійсними, стягнувши з відповідача судові витрати.

Рішенням Барського районного суду від 16 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсними договори оренди землі №149 від 02.04.2009 року, №151 від 02.04.2009 року та №151 від 02.04.2009 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Шаргород» с.Плебанівка Шаргородського району, які були зареєстровані Вінницькою регіональною філією «Центру ДЗК» 01.06.2010 року відповідно за №041003500363, №041003500365 та №041003500364.

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Шаргород» с. Плебанівка Шаргородського району на користь ОСОБА_2 25,50 грн. судового збору, 37 грн. інформаційно-технічного забезпечення, 4000 грн. витрат на правову допомогу та 3302,05 грн. витрат на проведення експертизи.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Агрофірма Шаргород» просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову позивачу відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 1,9488га, 1,9489га та 1,9487га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Каришківської сільської ради Барського району.

01 червня 2010 року за номерами 041003500363, 041003500365, 041003500364 у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» були зареєстровані договори оренди землі за відповідними №№149,150,151 від 02.04.2009 року, за якими ОСОБА_2 передав належні йому земельні ділянки в оренду ТОВ «Агрофірма «Шаргород» строком на 10 років з орендною платою відповідно 486,80 грн., 486,77 грн. та 486,82 грн. на рік.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №1822/1823/12-21 від 14.12.2012 року підписи в графах «Орендодавець» в договорах оренди землі №149, №150, №151 від 02.04.2009 року, в графах «Орендодавець» в актах прийомі-передачі земельної ділянки, в актах визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в графі «Орендодавець», виконані не самим ОСОБА_2, а іншою особою (особами).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» встановлено обов'язкову письмову форму договору оренди землі.

Згідно зі ст.16 цього Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набути право оренди на таку земельну ділянку.

Врахувавши те, що підписання договорів оренди землі не власником земельних ділянок ОСОБА_2, а іншою особою свідчить про відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_2 на укладення цих договорів, то суд дійшов до правильного висновку про його недійсність, як такого, що не відповідає вимогам, встановленим ч.3 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги про наступне схвалення ОСОБА_2 підписаних за його дорученням іншою особою договорів оренди колегія суддів відхиляє з таких міркувань.

Згідно зі ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник має право діяти від імені і за рахунок особи, яку він представляє. Однак, повноваження, надані представнику на підставі довіреності, повинні виконуватися відповідно до змісту цієї довіреності та у її межах.

Відповідно до ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 довіреності на вчинення від його імені відповідних правочинів, зокрема, укладення договорів оренди землі будь-яким особам не видавав.

Згідно ч.1 ст.241 ЦК України передбачено, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Однак схвалити можна дії представника, який діяв за дорученням і перевищив повноваження, а в даному випадку позивач доручення взагалі не видавав.

Не можуть бути прийнятті до уваги і посилання апелянта на заяви від 27.04.2009 року (а.с.220-222), посвідчені секретарем виконавчого комітету Каришківської сільської ради 05.05.2009 року, за якими ОСОБА_2 нібито підтверджував факт укладення ним договорів оренди, тому що підписи в цих заявах не досліджувались експертом на предмет їх належності ОСОБА_2. Крім того, як видно з цих заяв в них вказана інша дата укладання договорів оренди землі, а саме 27.04.2009 року, тоді як оспорювані договори оренди датовані 02.04.2009 року.

Таким чином, рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договорів оренди землі, стягнення з відповідача витрат на оплату судового збору, ІТЗ розгляду справи і на проведення експертизи відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а решта доводів апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними, необгрунтованими і висновків суду не спростовують.

Разом з тим, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу підлягає зміні із зменшенням цієї суми з наступних підстав.

Згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01 2013 року становить 1147 грн.. Згідно довідки, виданої адвокатом ОСОБА_3 при наданні правової допомоги ОСОБА_2 було затрачено шість годин (а.с.212).

З огляду на вказане та відповідно до ст.1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» стягненню на користь позивача з відповідача підлягає сума витрат на правову допомогу в розмірі 2752,80 грн. (1147х40%х6год.= 2752,80 грн.)

Керуючись ст. ст. 307,309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма Шаргород» задоволити частково.

Рішення Барського районного суду від 16 квітня 2013 року змінити.

Зменшити стягнуту з ТОВ «Агрофірма Шаргород» на користь ОСОБА_2 суму витрат на правову допомогу з 4000 грн. до 2752,80 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/