ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 червня 2013 року 10 год. 30 хв. Справа № 0870/11070/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю представника позивача - ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги від 08 січня 2013 рроку), представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

21 листопада 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0000771702/0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам частини 3 статті 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про порушення позивачем приписів підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі іменується - Закон України №168/97-ВР). Позивач зазначає, що контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0000771702/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 737673 грн. 06 коп., в тому числі 491782 грн.04 коп. основного платежу та 245891 грн. 02 коп. штрафних (фінансових) санкцій, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 17.12.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

03.06.2013 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що проти задоволення адміністративного позову заперечує в повному обсязі.

У письмових запереченнях на адміністративний позов та в усних поясненнях представник контролюючого органу посилався на те, що при проведенні документальної планової перевірки встановлено, що позивачем порушено підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 - Закону України №168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у січні 2009 року на суму в розмірі 11196 грн. 00 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 11196 грн. 00 коп.

Також відповідач зазначає, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2008 по 31.12.2009 встановлено його завищення у розмірі 457273 грн. 98 коп., в тому числі за липень, серпень, вересень, грудень 2008 року, січень, березень 2009 року, чим порушено підпункт 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР.

На підставі статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 03.06.2013.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (а.с. 29, том 1).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну планову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, за результатами якої складено акт «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за період з 01.07.2008 по 31.12.2009» від 25.05.2010 №25/17-214/НОМЕР_1 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 8-27, том 1).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму в розмірі 491782 грн. 04 коп., в тому числі: за липень 2008 року в сумі 157336 грн. 00 коп.; серпень 2008 року в сумі 88411 грн. 00 коп.; листопад 2008 року в сумі 92628 грн. 00 коп.; грудень 2008 року в сумі 41735 грн. 00 коп.; січень 2009 року в сумі 55762 грн. 33 коп.; березень 2009 року в сумі 15813 грн. 65 коп.; квітень 2009 року в сумі 5310 грн. 06 коп.; травень 2009 року в сумі 3548 грн. 00 коп.; жовтень 2009 року в сумі 429 грн. 00 коп.; листопад 2009 року в сумі 7000 грн. 00 коп.; грудень 2009 року в сумі 23809 грн. 00 коп. (а.с. 26-27, том 1).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0000771702/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 737673 грн. 06 коп., в тому числі: за основним платежем на суму в розмірі 491782 грн. 04 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 245891 грн. 02 коп. (а.с. 28, том 1).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки від 25.05.2010 №25/17-214/НОМЕР_1, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначались приписами Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Підпунктом 3.1.1 статті 3 Закону України 168/97-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені пунктами 7.4, 7.5, 7.7 статті 7 Закону України 168/97-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи, та як зазначено в Акті перевірки від 25.05.2010 №25/17-214/НОМЕР_1 позивач в січні 2009 року мав фінансово-господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3, що підтверджується податковими накладними: від 08.01.2009 на суму 9052 грн. 20 коп., від 08.01.2009 на суму 50947 грн. 80 коп. та від 09.01.2009 на суму 59000 грн. 5 коп. (а.с. 173-175, том 1). Загальна сума податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними становить 19833 грн. 34 коп. Позивачем було задекларовано податкові зобов'язання у сумі 19833 грн. 34 коп. з податку на додану вартість у податковій декларації за січень 2009 року від 19.02.2009. Також відповідна операція знайшла своє відображення у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість у розділі 1 «податкові зобов'язання». (а.с. 121-127, том 1).

Судом встановлено, що позивачем було надано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009 року від 20.05.2009. Вказаним уточнюючим розрахунком від 20.05.2009 позивачем були скориговані (зменшені) податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6000 грн. 00 коп. (обсяг поставки без ПДВ) - 30000 грн. 00 коп. та у сумі ПДВ - 6000 грн. 00 коп. (причина коригування - повернення товару) (а.с. 151-154, том 1).

Відповідно до підпункту 4.5. статті 4 Закону України №168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Як зазначено у підпункті 4.5.1 статті 4 Закону України №168/97-ВР, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

За таких обставин позивач правомірно задекларував податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 19833 грн. 34 коп. в податковій декларації за січень 2009 року від 19.02.2009 та правомірно зменшив суму зобов'язання з ПДВ на 6000 грн. 00 коп. в уточнюючому розрахунку від 20.05.2009.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ фабрика «Варіант», на підтвердження чого надані податкові накладні за липень 2008 року: від 15.07.2008 №125/1; від 15.07.2008 № 126/1; від 17.07.2008 №129/1; від 17.07.2008 №130/1; від 28.07.2008 №136/1; від 28.07.2008 №137/1; від 28.07.2008 №138/1; від 31.07.2008 №143/1; від 31.07.2008 №144/1; 31.07.2008 №145/1(а.с. 225-234, том 1).

На підтвердження оплати товару ТОВ фабрика «Варіант» позивачем до суду були надані платіжні документи на загальну суму 1697090 грн. 74 коп. (а.с. 135-164, том 2).

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

На підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ фабрика «Варіант» за грудень 2009 року позивачем надані податкові накладні: від 14.12.2009 № 121/1; 14.12.2009 №122/1, 23.12.2009 129/1; 24.12.2009 №130/1; 24.12.2009 №131/1; 24.12.2009 №132/1; 24.12.2009 №133/1; 25.12.2009 №139/1; 28.12.2009 №142/1; 28.12.2009 №143/1; 28.12.2009 №144/1 (а.с. 123-133, том 2).

Таким чином, дослідивши декларацію позивача за липень 2008 року з додатком №5 та за грудень 2009 з додатком №5 суд встановив, що позивачем згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3. статті 7 Закону України №168/97-ВР в повному обсязі були задекларовані зобов'язання з ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ фабрика «Варіант» за липень 2008 року у сумі 272015 грн. 00 коп. та за грудень 2009 року у сумі 223887 грн. 04 коп.

Що стосується тверджень відповідача щодо завищення податкового кредиту позивачем за липень, серпень, грудень 2008 року, січень та березень 2009 року то слід зазначити наступне.

За період з 2007 року по 2008 рік у позивача були фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «МД Груп Дніпропетровськ», ТОВ «МД Холдинг», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Торгово-промислова компанія», ТОВ «Будмакс», ТОВ «Конвалія ЛТД», ВАТ «Запоріжжяобленерго», ТОВ «МД Груп Запоріжжя», МПА «Асва», ЗАТ «Запоріжметалооптторг», ТзОВ СП українсько-німецьке підприємство «Олнова». Дані обставини підтверджуються податковими накладними з вищевказаними підприємствами наявними в матеріалах справи (а.с. 176-223, том 1).

Крім того, слід зазначити, що формально податкові накладні між Актом перевірки 2010 року та Актом перевірки 2008 (на який посилається відповідач) співпадають між собою на загальну суму ПДВ в розмірі 73669 грн. 50 коп., а не на суму в розмірі 298906 грн. 88 коп., як це зазначено в Акті перевірки 2010 року. Також слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутні первинні документи (дані бухгалтерського та податкового обліку), які б свідчили про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту в період липень, серпень, грудень 2008 року, січень, березень 2009 року, брали участь у формування податкового кредиту в минулих податкових періодах.

При цьому сума наданих позивачем податкових накладних відповідає сформованому у спірних періодах (липень, серпень, грудень 2008 року, січень, березень 2009) податковому кредиту.

Щодо акту перевірки 2008 року слід зазначити, що він не може бути підставою для висновку про подвійне включення податкових накладних до податкового кредиту, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 №326 (далі іменується - Порядок №326), факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті документальної перевірки з посиланням на первинні документи, які підтверджують наявність порушень.

За таких обставин, в Акті перевірки перевіряючі мали посилатись на первинні документи, а не на попередній акт перевірки. Також Порядком №326 передбачено додавати до акту в якості інформативних додатків матеріали, що підтверджують наявність фактів податкових порушень, які в свою чергу в акті відсутні. Суд неодноразово зобов'язував відповідача надати до суду реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з 2007 - 2008 роки ФОП ОСОБА_2, на які є посилання в акті перевірки 2008 року, однак дана вимога суду відповідачем не виконана.

За таких обставин, відповідачем не доведено завищення позивачем податкового кредиту в липні, серпні, грудні 2008 року, січні та березні 2009 року на загальну суму 298906 грн. 88 коп.

Проаналізувавши податкову декларацію позивача за вересень 2008 року від 20.10.2008, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.02.2009 суд дійшов висновку що висновки Акту перевірки щодо завищенням позивачем у вересні 2008 року податкового кредиту на суму 158367 грн. 00 коп. документально не підтверджені.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань ухвалою суду від 23.01.2013 була призначена судово-економічна експертиза.

Висновком експерта від 25.04.2013 №12/36, який надійшов до суду 30.04.2013, встановлено, що висновку Акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 25.05.2010 №25/17-214/НОМЕР_1 щодо заниження ФОП ОСОБА_2 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за періоди: липень, серпень, вересень, грудень 2008 року, січень, березень, грудень 2009 року у розмірі 491782 грн. 05коп. не підтверджуються даними бухгалтерського та податкового обліку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань та доводів контролюючого органу щодо порушень, викладених в Акті перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 07 червня 2010 року №0000771702/0.

Повернути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 (нуль) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) К.М.Недашківська

Суддя К.М.Недашківська

07.06.2013 постанова не набрала законної сили.

07.06.2013 постанова виготовлена в повному обсязі.