Справа № 740/1206/13-ц Провадження № 22-ц/795/1179/2013 Головуючий у I інстанції: Хандога В. М.

Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

31 травня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Іваненко Л.В., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину будівлі та виділення частки в натурі,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.04.2013 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, оскільки з приводу цього предмету спору між тими ж сторонами є рішення, яке набрало чинності закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати, як таку що перешкоджає подальшому провадженню по справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала суперечить нормам матеріального та процесуального права, є такою, що ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню, оскільки суд дійшов до неправильного висновку про те, що вже є ухвалене рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що він подав новий позов з інших підстав, іншими обставинами справи і іншими позовними вимогами, які не розглядалися судами.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення осіб які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.08.2009 року, яким було розділене майно подружжя. Предметом спору були також і спірні будівлі, які вимагає позивачка поділити в даній справі.

Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком судді суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

По справі встановлено, що 2009 році ОСОБА_1 зверталася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання за нею права спільної сумісної власності подружжя на майно, що було набуте за час шлюбу з ОСОБА_3, та зокрема нежитлову будівлю магазину «А» площею 117,8 кв.м. ганок а ганок а1 і земельну ділянку площею 0, 0214 га, матеріали, обладнання інше майно, які були використані в процесі будівництва /створення майна/: мансарди Ма 131,4 кв.м., Пд. 141,5 кв.м. ганку а2 входу в підвал а3 будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Первісний позивач ОСОБА_3 просив суд визнати вищезазначене майно, а саме недобудовану нежитлову будівлю магазину і земельну ділянку площею 0, 0214 га по АДРЕСА_1 таким, що не належить до спільної сумісної власності подружжя і є його особистою приватною власністю, як таке, що належить йому не як фізичній особі, а як фізичній особі - підприємцю.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.08.2009 року визнано, що не належить до спільної сумісної власності подружжя і є особистою приватною власністю ОСОБА_3, як майно приватного підприємця, зокрема: нежитлова будівля магазину «А» площею 117,8 кв.м., ганок а, ганок а1 і земельна ділянка площею 0, 0214 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо вищевказаного майна відмовлено.

У теперішніх позовних вимогах позивач просить визнати право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі, площею 297,8 кв.м. по АДРЕСА_1, та виділити дану частку в натурі, тобто позивачем вказано інші позовні вимоги, які не були предметом розгляду в судах.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звернулася до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з іншими позовними вимогами по іншому предмету іншої площі, а також хоч і між тими самими сторонами, однак з інших підстав, а тому суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі дійшов до неправильного висновку про наявність такого, що набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет, із тих самих підстав.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: