АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 11-кп/796/137/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Жежера О.В.

Категорія: ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України Доповідач: Рибак І.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі

головуючого, судді-доповідача РибакаІ.О.

суддів Глиняного В.П., Фрич Т.В.

секретаря Ушакової Н.В

з участю прокурора Мінакової Г.О.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року по матеріалам кримінального провадження № 12013110050002473 відносно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не офіційно працюючого помічником механіка на СТО, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 29.10.2002 року Печерським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 11.12.2003 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ст. 70, ст. 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;

- 03.03.2006 року Шепетівським районним судом Хмельницької обл. за ст. 391, ст. 71 КК України до 9 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 12.01.2012 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Запобіжний захід залишено без змін - особисте зобов'язання.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 11.02.2013 року приблизно о 16 год. 00 хв. перебуваючи в торговельному залі магазину «Велика Кишеня» (ТОВ «Фудмаркет»), розташованому по вулиці Героїв Дніпра, 31 в м. Києві, проходив вздовж прилавків з товаром, в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив всі дії, які залежали під його волі, а саме підійшов до стелажу де розташовані продукти харчування з яких таємно, повторно викрав 4 (чотири) банки червоної ікри, поклавши їх до рукавів своєї куртки, після чого намагався покинути магазин не розрахувавшись за товар, але був затриманий працівниками охорони. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 ТОВ «Фудмаркет», було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 258 грн. 26 коп. Тобто, ОСОБА_3 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак викраденим не зміг розпорядитися з причин, що не залежали від його волі так як був затриманий працівниками охорони магазину.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить оскаржуваний вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості. Постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом не надано належної правової оцінки діям ОСОБА_3, а саме те, що даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, правопорушення вчинене повторно, а також не враховано того, що ОСОБА_3, будучи раніше судимий, та, маючи не зняту судимість, знову вчинив кримінальне правопорушення через місяць після звільнення з місць відбування покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який вважав вирок законним та обґрунтованим і просив залишити його без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження, за згодою учасників судового провадження, розглянуті в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Встановлені судом фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та його кваліфікація за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України учасниками судового провадження не оспорюються.

Призначаючи ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільняючим його від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 роки, судом обґрунтовано враховувались ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії середньої тяжкості, обставини, за яких його було вчинено, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, працює, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_3 призначено судом у відповідності до положень ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання, а також враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані та у вироку належним чином мотивовано чому суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання. Зокрема, судом враховані його позитивну характеристику, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, що підтверджується матеріалами провадження. Наявність у ОСОБА_3 попередньої судимості також враховані судом при призначенні покарання.

За відсутності будь-яких додаткових даних про особу засудженого, обтяжуючих покарання обставин, що не були враховані судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання та звільненні від його відбуття, у колегії суддів немає підстав для постановлення нового вироку.

Керуючись ст. 404, ст. 407, ст. 419, ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Судді:

________________ ____________________ ________________

Рибак І.О. Глиняного В.П. Фрич Т.В.