АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/1760/13 Головуючий 1-ї інстанції -

Справа № 2018/9745/12 Сенаторов В.М.

Категорія : про стягнення заборгованості Доповідач - Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Каменській Д.В., Колісник А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Київського районного суду м. Харків від 20 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана» про визнання правовідношення за договором поруки припиненим та відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2012 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що між ним та ТОВ «Компанія Гайтана» 27 листопада 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 3364000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 26 травня 2009 року.

За умовами зазначеного Кредитного договору позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами згідно з графіком погашення заборгованості, погодженим сторонами.

Проте, в порушення вимог ст. 526 ЦК України та умов договору ТОВ «Компанія Гайтана» зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 06 червня 2012 року у відповідача виникла заборгованість яка складається: 926 645, 54 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 3 094 784,00 грн. - заборгованість за процентами, а разом 4 021 429,54 грн.

У відповідності до п. 6.1. Кредитного договору за прострочення погашення кредиту та процентів за користування кредитом банком була нарахована пеня, у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення, сума якої станом на 06 червня 2012 року складає : 337 766,77 грн. - пеня за прострочення погашення кредиту; 469 468, 52 грн. - сума за прострочення погашення процентів. Таким чином, строкова заборгованість за кредитом, процентами та комісією за користуванням кредитом станом на 06 червня 2012 року становить 12 811, 00 грн.

При цьому, з метою забезпечення виконання позичальником своїх договірних зобов'язань за вказаним Кредитним договором, 27 листопада 2007 року між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки, відповідно до якого Поручитель за Договором поруки зобов'язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ТОВ «Компанія Гайтана» зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників ( солідарних боржників ) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв'язку з чим, Банк звертався до ОСОБА_2 з вимогою про повернення кредиту, але на дату цього позову, заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 не погашена.

На підставі викладеного, позивач - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 77-01-07 від 27.11.2007 року у розмірі 4841475,83 грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 3219,00 грн.

ОСОБА_2 позову не визнав та звернувся до суду з зустрічною позовною заявою в обгрунтування якої посилався на те, що дійсно між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Компанія Гайтана» 27 листопада 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 3364000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 26 травня 2009 року. В подальшому, з метою забезпечення виконання позичальником своїх договірних зобов'язань за вказаним Кредитним договором, 27 листопада 2007 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений Договір поруки.

09 червня 2008 року між Банком та ТОВ «Компанія Гайтана» була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору згідно якої за користування кредитом було збільшено процентну ставку з 16,5% до 20% річних. З умовами даної додаткової угоди ОСОБА_2 був ознайомлений не в Банку, а в ТОВ «Компанія Гайтана» після отримання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2012 року про відкриття провадження у цивільній справі за вказаним позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ »AT «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до п.4.4. розділу 4 Договору поруки №77-01-07П від 27 листопада 2007 року внесення змін та доповнень до Кредитного договору, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності Поручителя, не допускається без узгодження з Поручителем.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦКУ Порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Виходячи з вищенаведеного, на думку ОСОБА_2 поручитель поручається за боржника лише в межах конкретного кредитного договору. Збільшення зобов'язання боржника без погодження з поручителем тягне за собою припинення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Виходячи з вищенаведеного, правовідношення за договором поруки №77-01- 07П від 27 листопада 2007 року на момент укладання додаткової угоди №1 до неї були припинені згідно ч. 1 статті 559 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року.

ОСОБА_2, вважав, що з ним повинні були укласти новий або за новою редакцією договір поруки, в яких повинні були бути викладені всі істотні умови додаткової угоди №1 до Кредитного договору, а саме: щодо предмету Кредитного договору №77-01-07 від 27.11.2007 року та п. 3.1. розділу 3 «Нарахування та сплата процентів», на які він повинен був надати згоду або хоча-то яким то чином взагалі проінформований про зміну цих істотних умов.

Крім того, ОСОБА_2 вважав, що неправомірними діями відповідача йому було причинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що у нього погіршилось здоров'я, він переніс сильний морально-психологічний шок та нервове напруження, яке в подальшому виразилося у особистому дискомфорті та виникненні стурбованості з приводу того що банк не визнає припинення поруки, яке встановлено законом та примушує його до дій, вчинення яких не є його обов'язком.

На підставі викладено ОСОБА_2 просив відмовити ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» в задоволенні його позовних вимог та ухвалити рішення яким визнати Кредитний договір від 27 листопада 2007 року припиненим та стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» на його користь 23 944,00 грн., в тому числі і моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харків від 20 грудня 2012 року у задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - ТОВ «Компанія Гайтана » про стягнення заборгованості - відмовлено у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа -ТОВ «Компанія Гайтана» про визнання правовідношення за договором поруки припиненим та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Визнано договір поруки, укладений між ВАТ «Банк « Фінанси та Кредит » в особі керуючого Філією «Слобожанське регіональне управління Відкритого товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 №77-01-07П від 27.11.2007 року припиненим. Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 збитки пов'язані з витратами за надання юридичних послуг у сумі 8944 грн. 00 коп., та судові витрати у сумі 111 грн. 80 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося на нього з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 77-01-07 від 27.11.2007 року у розмірі 4 84 1475,83 грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 3219,00 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та в відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 з наступних підстав.

За правилами ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак рішення районного суду наведеним вимогам цивільного процесуального строку у повній мірі не відповідає.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», районний суд виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність заборгованості. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 щодо припинення договору поруки, районний суд виходив з того, що поручитель не був попереджений про зміну процентної ставки за кредитним договором та строк для пред»явлення вимоги до поручителя сплинув.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України.

Так, статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір або інший правочин (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягають задоволенню, т.я. в судовому засіданні встановлена наявність заборгованості і вказаний розмір відповідачем ОСОБА_2 не оспорений.

Судовим розглядом встановлено, що між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Компанія Гайтана» 27 листопада 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 3364000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 26 травня 2009 року.

27 листопада 2007 року між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки, відповідно до якого Поручитель за Договором поруки зобов'язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ТОВ «Компанія Гайтана» зобов'язань за Кредитним договором.

09 червня 2008 року між позивачем та ТОВ « Компанія Гайтана» було укладено додаткову угоду, відповідно до якої розмір процентної ставки було збільшено з 16.5% до 20%.

27 червня 2008 року між позивачем, ТОВ « Компанія « Гайтана» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору поруки, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов»язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ТОВ « Компанія « Гайтана» своїх заобов»язаннь за кредитним договором та додатковими угодами до нього, та погоджується зі сплатою 20% річних за користування кредитом.

Посилання представника ОСОБА_2 в судовому засіданні на той факт, що відповідач не був ознайомлений з додатковою угодою про збільшення процентної ставки за кредитним договором, судова колегія вважає безпідставним, оскільки додаткова угода до договору поруки підписана саме ОСОБА_2, він погодився відповідати за виконання ТОВ « Компанія «Гайтана» умов кредитного договору із додатковими угодами до нього.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що підстав для припинення договору поруки з збільшення обсягу відповідальності поручителя не вбачається.

Що стосується припинення договору поруки у зв»язку з закінченням строку, встановленого в договорі поруки, то судова колегія також вважає, що зустрічні позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Стаття 252 ЦК України передбачає, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок,

Так, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Компанія Гайтана» 27 листопада 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 3364000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 26 травня 2009 року. П. 3.1. вказаного договору передбачено оплату 33% річних за період з 27 травня 2009 року по день фактичного погашення основної заборгованості. П. 1.2. договору поруки від 27 листопада 2007 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Компанія Гайтана» та ОСОБА_2 передбачено, що підставою договору поруки є діючі вимоги кредитора до боржника, встановлені кредитним договором. П. 5.1. договору поруки передбачає, що порука припиняється із припиненням забезпечуваного ним забов»язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленому в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобо'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, з кредитного договору та договору поруки вбачається, що вони діють до повного виконання боргових зобов'язань, забезпечених договором поруки. Тобто строк дії договору поруки безпосередньо пов'язаний із строком виконання боржником боргових зобов'язань за кредитним договором. Посилання позивача на ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, як на підставу для визнання договору поруки припиненим, є хибними та безпідставними, оскільки сплив шестимісячного строку для пред'явлення банком претензії поручителю має розпочинатися від дати виконання основного зобов'язання.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 (п. 9) право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості до кредитора та поручителя як солідарних боржників) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Зокрема, у відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.24 вищевказаної постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що у передбачений 6 місячний строк з дня направлення вимоги ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості по кредитному договору позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана» про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана» про визнання правовідношення за договором поруки припиненим та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 316, 317, 319-324, 327 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харків від 20 грудня 2012 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за Кредитним договором № 77-01-07 від 27.11.2007 року у розмірі 4841475,83 грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 3219,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана» про визнання правовідношення за договором поруки припиненим та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді