Судове рішення #3027094
Справа № 22ц-1843/2008

Справа № 22ц-1843/2008                            

 

Головуючий у першій інстанції

 

 

Коверзнев В.О.

Категорія - цивільна                                       

 

Доповідач - Шевченко В.М.

 

 

 

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 

29 жовтня 2008 року                  

 

м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого: 

Коренькової З.Д.,

 

суддів:             

Шевченка В.М.,

 Лакізи Г.П..

при секретарі:

Зіньковець О.О.

 

з участю: ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,   ОСОБА_1,  його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

 

в с т а н о в и в:

 

           В березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 15.05.2007 року позивач їхав на велосипеді по вул.Щорса в м.Чернігові, де був збитий автомобілем „Хюндай”, що належить відповідачці. В результаті ДТП, він отримав тілесні ушкодження, що відносяться до категорії середньої тяжкості. По цьому факту порушена кримінальна справа. Незважаючи на проведену операцію він не може самостійно пересуватися, потребує постійного догляду через травму шийки стегна зі зміщенням. На лікування він витратив 1341 грн. для придбання ліків, 2410 грн. - на придбання продуктів харчування. Крім матеріальної шкоди, позивач зазнав також  і моральної шкоди. Зазначив, що внаслідок отриманих травм він переніс тяжкі страждання, сильні тривалі больові відчуття, адже йому вже 70 років, і як людина похилого віку, він не може жити повноцінним життям та не може обходитись без сторонньої допомоги. Лікарі рекомендують проведення операції по заміні суглоба. Вартість операції складає приблизно 10000 грн.. Являючись пенсіонером, він не може погодитись на таку операцію із - за  відсутності коштів. Таким чином, він вважає себе приреченим ходити на милицях. Моральну шкоду позивач оцінив в розмірі 100000 грн.. Просив стягнути з ОСОБА_2 3751 грн. майнової шкоди і 100000 грн. моральної шкоди та судові витрати. 

              Під час судового розгляду, позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача ще 51 грн. 94 коп. майнової шкоди за оплату медичних послуг та понесених додаткових витрат на оплату таксі для поїздок до лікарні та 3000 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

              Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1589 грн. 50 коп. у відшкодування судових витрат. Суд прийшов до висновку, що 15.05.2007 року в результаті ДТП позивачу дійсно були спричинені тілесні ушкодження, в результаті яких він потрапив до лікарні  через перелом шийки стегна зі зміщенням. У відшкодуванні майнової шкоди, суд відмовив Приступі В.І., зазначивши, що останній не обгрунтував та не довів, що 1341 грн. і 2410 грн. він витратив саме у підтвердження того, що придбавав ліки за призначенням лікаря для лікування ушкоджень завданих відповідачкою і те, що він мав потребу в посиленому лікуванні. Задовольнивши частково вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд врахував характер правопорушення, ступень завданих тілесних ушкоджень, глибину і тривалість фізичних та душевних страждань, визначивши її в розмірі 15000 грн..  Суд стягнув судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат на ІТЗ, і 1500 грн. витрат, понесених на правову допомогу адвоката.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення в частині стягнення з неї на користь позивача 15000 грн. моральної шкоди та 1589 грн. 50 коп. судових витрат та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що суд порушив ст.ст. 60, 212, 213 ЦПК України, адже обгрунтував своє рішення не на здобутих у ході судового розгляду доказах, а на припущеннях. Суд не з”ясував причину падіння позивача та не підтвердив це. Вважає, що суд не врахував характер правопорушення при визначенні розміру моральної шкоди. На її думку, моральна шкода має бути зменшена до 2000 грн.. Неправильно суд розподілив і судові витрати, а саме безпідставно стягнув на користь позивача судовий збір, адже у вимозі про відшкодування майнової шкоди, суд відмовив. Крім того, невірним є висновок про стягнення витрат, понесених на допомогу адвоката. ОСОБА_1 сплачував кошти ФОП ОСОБА_4, а не адвокату.

             Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

         Відповідно до положень ст.ст.23, 1167 ЦК України виникнення права на компенсацію моральної шкоди пов”язано з порушенням прав особи, і з”ясуванню при вирішенні спору підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправною поведінкою.

             По  справі встановлено, що 15.05.2007 року по вул. Щорса в м.Чернігові мало місце ДТП, в результаті якої ОСОБА_2 рухаючись  на своєму автомобілі „Хюндай” при виконанні маневру правого повороту  скоїла наїзд на ОСОБА_1, який рухався велосипедом  в попутному напрямку, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, зокрема, перелом шийки стегна зі зміщенням.

     Обставини протиправності дій ОСОБА_2, щодо ОСОБА_1,  стверджені окрім  постанови слідчого СВ ДТП ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 24.05.2007 року по факту ДТП, в результаті якої  ОСОБА_1.  отримав тілесні ушкодження, була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с. 70),  поясненнями позивача, які  в частині зіткнення автомобіля „ Хюндай” із позивачем який рухався на  велосипеді в засіданні апеляційного суду не заперечувала і відповідачка.

             Виходячи із правової суті спору, та змісту правової норми  п. 2. 5ст.1187 ЦК яку слід застосувати до спірних правовідносин ОСОБА_2 як володілець транспортного засобу ( джерела підвищеної небезпеки) відповідає перед ОСОБА_1  за спричинену шкоду, в т.ч. й за  випадкове її завдання ( без вини),   оскільки відповідачкою не доведено що така шкода була завдана позивачу внаслідок дії непереборної сили, або умислу потерпілого.

          Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходячи із протиправності дій відповідачки  внаслідок чого було ушкоджено здоров”я  позивача, та заподіяно йому фізичний біль та душевні страждання, обґрунтовано поклав на  ОСОБА_2 обов”язок по відшкодуванні моральної шкоди.

          Проте колегія апеляційного суду не може погодитись з визначеним місцевим судом розміром моральної шкоди.  Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд не врахував роз”яснень Пленуму Верховного Суду України які дані  в Постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, зокрема про те що  розмір відшкодування моральної шкоди суд встановлює залежно від характеру та обсягу заподіяних моральних та фізичних страждань з врахуванням у кожному випадку ступеню вини відповідача, інших обставин. При цьому суд повинен виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У даній справі розмір моральної шкоди не обґрунтовано достатньою мірою ні в позовній заяві, ні   в рішенні суду.    Виходячи із конкретних обставин справи які мають суттєве значення для її вирішення, ступінь вини ОСОБА_2   яка неумисно вчинила ДТП внаслідок чого ОСОБА_1,  отримав тілесні ушкодження. Та виходячи із їх характеру і ступеню тяжкості, колегія суддів вважає необхідним встановити розмір відшкодування моральної шкоди в  7000 грн. 

          Крім того, Деснянським районним судом м.Чернігова стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 59 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.

          Однак рішення суду в цій частині постановлено з   порушенням норм процесуального права.

         Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, йому відмовлено в   частині позовних вимог про стягнення на його користь майнової шкоди. Тому виходячи з правил п.1ст.88 ЦПК стягненню підлягають судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог в даному випадку 8грн.50коп., судового збору. В той же час оскільки позивачу відмовлено в частині позовних вимог про стягнення майнової шкоди, то не підлягають стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір в цій частині. Необхідно стягнути із відповідача на користь позивача  7грн.50коп. витрат на  інформаційно- технічне забезпечення розгляду судової справи, оскільки судом задоволені вимоги немайнового характеру,   витрати по яких сплачуються в зазначеному розмірі.

        У зв”язку з наведеним,  оскільки зменшується розмір стягнення.  рішення суду в зазначеній частині підлягає зміні.

         Що стосується доводів апеляційної скарги щодо стягнення витрат на правову допомогу, то в цій частині апеляційний суд погоджується з ними з таких підстав.

        Так до складу витрат, пов”язаних із розглядом судової справи які розподіляються між сторонами  серед інших  згідно з п.2ч.2 ст.79 ЦПК належать і витрати на правову допомогу..

           Як визначено ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

           Як вбачається, з матеріалів справи  в судовому засіданні ОСОБА_4 брав участь як представник позивача на підставі укладеного з позивачем договору про надання юридичних послуг (а.с. 55),  здійснюючи процесуальні дії у процесі саме як представник, що відображено в журналі судових засідань..

            Особа, яка має процесуальний статус саме представника сторони, що передбачено ст.ст. 26, 42 ЦПК України , не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу.

            ЦПК України не відносить до судових витрат витрати за послуги представника в суді.

            Оскільки, оплата послуг адвоката ОСОБА_1 проведена ОСОБА_4 згідно цивільно - правової угоди від 25.05.2008 р., а процесуальний статус останнього не визначений судом як особи, що надає правову допомогу, апеляційний суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача 1500 грн., тобто суми, яку стягнув суд першої інстанції як компенсацію понесених   позивачем  витрат, і тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню як постановлене з неправильним застосуванням норм  процесуального  права.

           

                Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 79, 84,.303, 307,309 314, 316, 317 319 ЦПК України, апеляційний  суд, -

 

                                                       ВИРІШИВ:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  - задовольнити частково, рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 серпня 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000 грн. моральної шкоди та 59 грн. 50 коп. судового збору  і  30 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  - змінити  шляхом зменшення стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди до 7 000 грн., судового збору до 8 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до 7 грн. 50 коп.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 серпня 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн. на правову допомогу - скасувати і в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає чинності негайно після його ухвалення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку  на протязі двох місяців після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

 

 

         Головуючий:    

        

          Судді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація