Справа № 22-1305\08 Головуючий в 1 інстанції: Драновська С.З.
Категорія: 35 Доповідач: Хилевич С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 жовтня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду від 29 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У травні 2008 року до суду звернулися ОСОБА_2 і ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
На обґрунтування позову зазначали, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. У цьому ж будинку в квартирі №3, що знаходиться поверхом вище, проживає відповідач.
29 березня 2008 року виявили належну їм квартиру та речі, що там знаходилися, залитими брудною вапняною водою.
У ході з'ясування обставин встановили, що залиття квартири відбулося через дії найманих працівників, які проводили роботи у квартирі ОСОБА_1.
Просили суд стягнути на їхню користь із відповідача завдану майнову шкоду, розмір якої визначили у 1 997 гривень 85 копійок, та моральну шкоду, відшкодування якої оцінили у 5 000 гривень.
Рішенням Радивилівського районного суду від 29 липня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнову шкоду сумою у 1 997 гривень та моральну шкоду сумою у 1 000 гривень.
Не погодившись із рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де вказує на його незаконність, яка полягає у порушенні норм матеріального і процесуального права, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи і ухвалення неправосудного рішення.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначала, що висновок суду про розмір завданої майнової шкоди не відповідає обставинам справи. Так, позивачами при проведенні ремонту після залиття квартири було встановлено підвісну стелю, чого до події не було. Вважає розмір шкоди значно завищеним.
Вказує, що у 2005 році, коли проводилось відключення квартири від системи централізованого теплопостачання, що було узгоджено із компетентними установами, вона не була її власником. У зв'язку з цим не мала можливості проконтролювати забезпечення виконання проектного рішення, розробленого на основі виконання технічних вимог. Вбачає істотні суперечності щодо своєї вини у залитті квартири ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
Судом не залучено до участі у справі комунальне підприємство «Радивилівкомуненергія» як установу, що розробила відповідну документацію та провела відключення від системи централізованого опалення.
Крім того, суд не врахував показання свідка ОСОБА_4, а показання свідка ОСОБА_5 взагалі не відобразив у рішенні.
Просила скасувати рішення, що оскаржується, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
У поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_2 і ОСОБА_3, вважаючи її безпідставною, просили рішення суду, що оскаржується, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надала пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надали листа із проханням розглянути апеляційну скаргу за їхньої відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи й доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з такого.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із тих обставин, що 29 березня 2008 року через прорив труби в квартирі ОСОБА_1 відбулося залиття квартири ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що є її власниками. Подія відбулася через пошкодження труби найманими працівниками, які проводили ремонтні роботи у квартирі ОСОБА_1.
Між тим, вірно встановивши причинний зв'язок у заподіянні позивачам шкоди ОСОБА_1, ступінь вини відповідача, розмір завданої шкоди, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і правильно застосувавши до спірних правовідносин правила ст.ст. 1166 і 1167 ЦК України, суд не врахував матеріального становища ОСОБА_1.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що відповідач не працює, її чоловік помер. На утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_6, 1991 року народження, та дочка ОСОБА_7, 1994 року народження, які є інвалідами. Єдиним джерелом доходів сім'ї є державна грошова допомога по догляду за дітьми-інвалідами.
Згідно із ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення, що оскаржується, підлягає зміні.
На підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду від 29 липня 2008 року - задовольнити частково.
Рішення Радивилівського районного суду від 29 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди - змінити, зменшивши розмір відшкодування майнової шкоди із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 1 000 (одна тисяча) гривень, і зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 100 (сто) гривень.
У решті - рішення Радивилівського районного суду від 29 липня 2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: