ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2013 року Справа № 913/999/13

Провадження № 29/913/999/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства

«Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Комунального підприємства

«Первомайськтеплокомуненерго»,

м. Первомайськ Луганської області,

про стягнення 7 016 536 грн. 88 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Гусак Б.М., головний юрисконсульт відділу

виконавчих проваджень та проваджень у справах про

банкрутство Юридичного департаменту, довіреність

№ 14-5 від 8.01.2013;

від відповідача: повноважний представник у судове засідання

не прибув.

У судовому засіданні 27.05.2013 згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.06.2013 до 12 год. 00 хвил.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 03.04.2013 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради (далі - КП «Первомайськтеплокомуненерго», відповідача у справі) 7 016 536 грн. 88 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.06.2013), з яких:

- 6 136 222 грн. 63 коп. - заборгованість, що створилася станом на 25.02.2013 за спожитий природний газ протягом листопад - грудень 2011 року, січень - квітень 2012 року;

- 238 164 грн. 64 коп. - 3 % річних за період прострочення з 16.12.2011 по 25.02.2013;

- 609 079 грн. 06 коп. - пеня за період прострочення з 26.02.2012 по 05.11.2012;

- 33 070 грн. 55 коп. - інфляційні нарахування за період з січня по березень 2012 року, з яких: 1 803,21 грн. - за січень 2012 року, 3 876,67 грн. - за лютий 2012 року, 4 005,38 грн. - за березень 2012 року, 13 975,20 грн. - з лютого по березень 2012 року та 9 410,09 грн. - за березень 2012 року.

Позивач з посиланням на норми статей 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 22, 193, 216, 217, 231, 264-265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору № 1Т-ТЕ поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011 щодо оплати спожитого природного газу.

Комунальне підприємство «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради (далі - КП «Первомайськтеплокомуненерго») відповідач у справі, за листом від 1196 від 17.04.2013 надав відзив на позов, в якому визнав основний борг у сумі 6 136 222,63 грн. та заперечує проти пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань, оскільки вважає їх незаконними з наступних підстав.

Позивачем розрахунок інфляційних витрат зроблений не за весь час прострочення та не враховані індекси інфляції за травень - серпень, листопад 2012 року, лютий 2013 року. Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позивачем неправильно визначено останній день строку виконання зобов'язань:

- по акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2011, не враховані зміни до договору від 30.09.2011 № 1Т-ТЕ внесені додатковою угодою № 1 від 15.12.2011, отже днем закінчення строку виконання зобов'язань є 06.01.2012;

- по акту приймання - передачі природного газу від 30.04.2012 не враховані вимоги частини 5 статті 254 ЦК України. 06.05.2012 є вихідним днем, отже днем закінчення строку виконань є наступний робочий день - 07.05.2012.

З урахуванням вищенаведеного сума 3 % річних від простроченої суми повинна складати 239 783 грн. 63 коп.

Позивачем порушено вимоги частини 6 статті 232 ГК України щодо порядку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

Строк позовної давності за договором та до вимог про стягнення неустойки встановлено у три роки у термін до 15.12.2011, з 16.12.2011 обчислення позовної давності до вимог про стягнення неустойки повинно розраховуватися відповідно до вимог статей 258, 260, 261 ЦК України.

Визнання пені за прострочення платежів з урахуванням позовної давності можливо лише за актами приймання - передачі природного газу лише за березень та квітень 2012 року.

Також відповідач посилаючись на пункти 3, 6 частини 1 статті 83 ГПК України просить зменшити розмір пені на 50 %, яка підлягає до стягнення та при прийнятті рішення по справі встановити порядок і строки виконання рішення, шляхом сплати його рівними частками починаючи з 01.06.2013 по 01.06.2018 відповідно до графіку розстрочки заборгованості.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

30.09.2011 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» як Постачальником та Комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго» як Споживачем, відповідачем у справі, був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1Т-ТЕ (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2011) для потреб суб'єктів господарювання, що надають населенню послуги з опалення та гарячого водопостачання (далі - договір № 1Т-ТЕ) (а.с.10-22).

Відповідно умов пункту 1.1 договору № 1Т-ТЕ Постачальник зобов'язався поставляти природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Договірні обсяги постачання газу Споживачу наведені в додатку 2 до договору (а.с.23).

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (пункт 2.6 договору № 1Т-ТЕ).

Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (пункт 2.9 договору № 1Т-ТЕ).

Порядок обліку газу та його якість визначені у розділі 3 договору № 1Т-ТЕ.

Вартість природного газу визначена у пункті 4.2 договору (з урахуванням додаткових угод № 2, № 3 до договору № 1Т-ТЕ) (а.с.17,28,29).

Пунктом 4.6 договору № 1Т-ТЕ сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно умов пункту 4.1 цього договору (в редакції на дату його укладення) остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснювався на підставі акту приймання - передачі до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 6.2.2 договору № 1Т-ТЕ у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Постачальник у період з листопада 2011 року по квітень 2012 року поставив природний газ відповідачу в обсязі 9 566 595 куб.м на загальну суму 12 524 586 грн. 17 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2011, від 31.12.2011, від 31.01.2012, від 29.02.2012, від 31.03.2012, від 30.04.2012, які підписані обома сторонами без заперечень та залучені до матеріалів справи (а.с.31-36).

Відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ в сумі 6 388 363 грн. 54 коп., що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю (а.с.57,58).

13.08.2012 між Постачальником та відповідачем у справі укладено додаткову угоду № 4/1 до договору на постачання природного газу № 1Т-ТЕ від 30.09.2011, якою сторони домовилися вважати договір № 1Т-ТЕ від 30.09.2011 таким, що припинив дію в частині постачання природного газу з 01.09.2012 (а.с.30).

Згідно акту звірки розрахунків, підписаного сторонами без зауважень, станом на 01.11.2012, заборгованість відповідача перед Постачальником за поставлений природний газ за договором № 1Т-ТЕ від 30.09.2011 склала 6 136 222 грн. 63 коп. (а.с.60).

06.11.2012 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» як Первісним кредитором (далі - ПАТ «Луганськгаз») та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як Новим кредитором (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивачем у справі) було укладено договір № 14/6815/12 про відступлення права вимоги, за умовами пункту 1.1 якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор, позивач у справі, приймає на себе право вимоги до боржника - КП «Первомайськтеплокомуненерго», відповідача у справі, за договором на постачання природного газу № 1Т-ТЕ від 30.09.2011 у сумі 6 136 222 грн. 63 коп. (а.с.37,38).

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в пункті 1.1 договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором № 1Т-ТЕ від 30.09.2011 (пункту 1.2 договору № 14/6815/12).

21.11.2012 ПАТ «Луганськгаз», відповідно до умов пункту 2.3 договору № 14/6815/12, повідомленням № 29/1-3789 від 21.11.2012 повідомило відповідача про відступлення права вимоги у розмірі 6 136 222 грн. 63 коп. до Нового кредитора - ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (а.с.54).

Позивач у порядку статті 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою у зв'язку із зміною кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 17.12.2012 № 26/2-319-12 про оплату заборгованості в сумі 6 136 222 грн. 63 коп. (а.с.61).

Відповідач не виконав вимоги позивача, заборгованість станом на 25.02.2013 складає 6 136 222 грн. 63 коп., що і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі відзивом на позов визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу 6 136 222 грн. 63 коп. та заперечив проти пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань, просить зменшити розмір пені на 50 %, яка підлягає до стягнення, а при прийнятті рішення по справі встановити порядок і строки виконання рішення, шляхом сплати його рівними частками починаючи з 01.06.2013 по 01.06.2018 відповідно до графіку розстрочки заборгованості.

Під час розгляду справи відповідач подав заяву № 1305 від 30.04.2013 про застосування позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (а.с.141) та надав контррозрахунок пені, відповідно до якого:

- по акту від 31.12.2011 - нарахування пені за прострочку платежів необхідно проводити з 16.01.2012, строк протягом якого позивач мав право звернутися до суду 23.03.2012 - 22.03.2013. Отже, позивачем порушено строк пред'явлення пені у розмірі 14 700,97 грн.;

- по акту від 31.01.2012 - нарахування пені за прострочку платежів необхідно проводити з 06.02.2012, строк протягом якого позивач мав право звернутися до суду 23.03.2012 - 22.03.2013. Отже, позивачем порушено строк пред'явлення пені у розмірі 30 739,11 грн.;

- по акту від 29.02.2012 - нарахування пені за прострочку платежів необхідно проводити з 06.03.2012 строк протягом якого позивач мав право звернутися до суду 23.03.2012 - 22.03.2013. Отже, позивачем порушено строк пред'явлення пені у розмірі 22 582,51 грн.;

- по акту від 31.03.2012 - нарахування пені за прострочку платежів необхідно проводити з 06.04.2012 строк протягом якого позивач мав право звернутися до суду 23.03.2012 - 22.03.2013. Отже, вимоги щодо стягнення пені у розмірі 167 496,14 грн. підлягають задоволенню;

- по акту від 30.04.2012 - нарахування пені за прострочку платежів необхідно проводити з 07.05.2012 строк протягом якого позивач мав право звернутися до суду 23.03.2012 - 22.03.2013. Отже, вимоги щодо стягнення пені у розмірі 18 370,74 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, відповідач визнав пеню в сумі 541 056,48 грн.

Проти заявлених вимог про стягнення інфляційних витрат відповідач заперечує, посилаючись на те, що позивачем нараховано інфляційні витрати з порушенням вимог статті 625 ЦК України та листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», оскільки позивач застосував індекси інфляції не за весь час прострочки оплати заборгованості та не врахував місяці коли була дефляція.

Відповідач надав контррозрахунок інфляційних витрат, згідно якого загальна сума цих витрат складає - «мінус» 22 627 грн. 75 коп.

Заперечень по розрахунку 3 % річних відповідач не надав.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав копії правовстановлюючих документів, докази направлення відзиву на позов та доданих до нього документів на адресу позивача та документів, які залучені до матеріалів справи, а саме:

- договору від 30.09.2011 № 1Т-ТЕ ;

- додаткової угоди від 15.12.2011 № 1;

- додаткової угоди від 05.01.2012 № 2;

- додаткової угоди від 05.05.2012 № 3;

- додаткової угоди від 13.08.2012 № 4;

- актів прийому - передачі природного газу за листопад - грудень 2011 року та січень - квітень 2012 року;

- виписки банку за 16.12.2011;

- виписки банку за 19.12.2011;

- платіжного доручення № 1 від 25.01.2012;

- контррозрахунок пені;

- контррозрахунок 3 % річних;

- контррозрахунок інфляційних витрат;

- графік розстрочки заборгованості;

- актів звірення взаємних розрахунків між УПСЗН та відповідачем;

- протоколу від 04.07.2012 № 13 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно - енергетичного комплексу Луганської області.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.

Оцінивши всі обставини справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1Т-ТЕ (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2011) для потреб суб'єктів господарювання, що надають населенню послуги з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011, який за своєю правою природою є договором поставки, різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і до нього застосовуються як загальні положення про зобов'язання так і положення про купівлю-продаж, поставку, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вказані норми статті 712 ЦК України кореспондуються з положеннями статті 265 ГК України.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що Постачальник виконав свої зобов'язання за договором № 1Т-ТЕ від 30.09.2011, поставив відповідачу природний газ в обсязі 9 566 595 куб.м на загальну суму 12 524 586 грн. 17 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за період з 01.11.2011 по 30.04.2012, які підписані обома сторонами без заперечень (а.с.31-36).

Претензій по поставці газу у відповідача немає.

Проте, відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за отриманий природний газ, визначені пунктом 4.6 договору № 1Т-ТЕ від 30.09.2011 (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2011) та пункту 4.1 цього договору (в редакції на дату його укладення сторонами), повністю не розрахувався з Постачальником за спожитий природний газ, у зв'язку з чим заборгованість за отриманий природний газ у період з 01.11.2011 по 30.04.2012 склала в сумі 6 136 222 грн. 63 коп., що підтверджено матеріалами справи та підтверджується відповідачем.

Постачальник товару - ПАТ «Луганськгаз» як Первісний кредитор, передав Новому кредитору - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивачу у справі, заборгованість в сумі 6 136 222 грн. 63 коп. на підставі договору № 14/6815/12 про відступлення права вимоги від 06.11.2012 (а.с.37,38).

До Нового кредитора, позивача у справі, відповідно до умов пункту 1.2 цього договору перейшло право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором № 1Т-ТЕ від 30.09.2011, що кореспондується з положеннями статті 514 ЦК України.

Позивач як Новий кредитор відповідно до статті 530 ЦК України направив відповідачу вимогу № 26/2-319-12 від 17.12.2012 про оплату заборгованості у сумі 6 136 222 грн. 63 коп. за отриманий природний газ у період з 01.11.2011 по 30.04.2012 за договором на постачання природного газу № 1Т-ТЕ від 30.09.2011, яка відповідачем не виконана.

Доказів погашення боргу в сумі 6 136 222 грн. 63 коп. відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 6 136 222 грн. 63 коп. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі пункту 6.2.2 договору № 1Т-ТЕ від 30.09.2011 (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2011) та пункту 1.2 договору № 14/6815/12 про відступлення права вимоги від 06.11.2012 нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 609 079 грн. 06 коп. за період прострочення з 26.02.2012 по 05.11.2012 оплати спожитого відповідачем газу у період з грудня 2011 року по квітень 2012 року.

Відповідач проти заявленої суми пені заперечує, посилаючись на сплив позовної давності в один рік, встановленої частиною 2 статті 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), оскільки договір № 1Т-ТЕ від 30.09.2011 (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2011) не містить домовленості сторін про збільшення позовної давності.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач подав заяву від 30.04.2013 про застосування позовної давності стосовно вимог про стягнення пені.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 22.03.2013 (дата поштового штемпелю на конверті).

Враховуючи правила статті 253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, строк протягом якого позивач мав право звернутися до суду з вимогою про стягнення пені розпочався 23.03.2012.

Перевіркою розрахунку пені позивача судом встановлено, що по актах приймання - передачі природного газу від 31.12.2011 та від 31.01.2012 позивачем нараховано пеню за період з 26.02.2012, а по акту приймання - передачі природного газу від 29.02.2012 з 06.03.2012, тобто за межами позовної давності.

Відповідач подав суду контррозрахунок пені з урахуванням позовної давності, відповідно до якого сума пені складає 541 056 грн. 48 коп.

Суд перевіривши контррозрахунок пені відповідача у справі встановив, що відповідачем вірно визначено кількість днів прострочення оплати спожитого газу, в межах позовної давності, та здійснено розрахунок з дотриманням вимог законодавства.

Отже, обґрунтовано заявленою є пеня в сумі 541 056 грн. 48 коп.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 50 % .

Обґрунтовуючи клопотання відповідач, зокрема, зазначив, що причиною несвоєчасного розрахунку споживача за спожитий природний газ є дефіцит коштів, пов'язаний з хронічними неплатежами, в основному, з боку населення за спожиті послуги.

Борги населення за послуги станом на 01.04.2013 складають 19 964 134,13 грн.

За період 2005 - 2013 роки була проведена робота по стягненню заборгованості з населення за послуги центрального опалення, а саме:

- до Первомайського міського суду Луганської області були направлені 3 538 позовні заяви та заяви про видачу судового наказу на суму 12 185 873,56 грн. стягненню заборгованості;

- 1 460 виконавчих листів та судових наказів знаходяться на виконанні у ВДВС м. Первомайська на загальну суму 5 580 516,00 грн.

Відповідачем відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію» від 20.02.2003 № 554-IV за період 2011 року - I квартал 2013 року укладено - 511 договорів про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги централізованого опалення на загальну суму 1 646 802,15 грн.

Заборгованість по пільгам та субсидіям за надані послуги населенню з централізованого опалення та технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових мереж теплопостачання станом на 01.04.2013 складає 923 887,54 грн.

Субвенції, які надаються державою, не мають постійного чинного правового механізму з компенсації витрат з різниці в тарифах на теплову енергію, тому виплата такої компенсації та строки виплати у повній мірі залежить від своєчасного внесення законодавчим органом таких витрат до Закону України «Про державний бюджет» на кожний рік, від фінансування в даному бюджетному році у повному обсязі цих витрат.

Територіальна комісія з погашення заборгованості підприємства паливно - енергетичного комплексу Луганської області протоколом від 04.07.2012 № 13 узгодила обсяги дебіторської заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого опалення, який утворився станом на 01.04.2012 за період з 2005 по I квартал 2012 року в розмірі 7 527 509,00 грн., відповідно до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого опалення для населення.

Відповідач має податковий борг, що підтверджується листом Первомайської ОДПІ від 24.01.2013 № 304/19-017-38. Відповідно до вимог податкового кодексу України податковим керуючим проведено опис майна відповідача на загальну суму 4 587 753, 83 грн.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав документи, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме:

- актів звірення взаємних розрахунків між УПСЗН та відповідачем;

- протоколу від 04.07.2012 № 13 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно - енергетичного комплексу Луганської області;

- листа Первомайської ОДПІ від 24.01.2013 № 304/19-017-38;

- акту опису майна від 10.05.2011 № 6.

Позивач проти зменшення пені заперечує з підстав викладених у листі № Б/11 від 30.04.2013 (а.с.156-161).

Розглянувши вказане клопотання відповідача суд дійшов наступного

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено право суду зменшити розмір неустойки за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Приймаючи до уваги обставини зазначені у клопотанні відповідача, суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, у тому числі населення в теплопостачанні у вигляді опалення. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію по вартості нижчої її собівартості. Виходячи з аналізу положень статей 8, 20 Закону України «Про теплопостачання», якими передбачено, що державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України» та місцевими бюджетами на відповідний рік та, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими та, що відповідні тарифи затверджуються органами місцевого самоврядування і повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за подання центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання, а у разі, якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізм компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

На підприємстві відповідача склалася дуже складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання. За 2011 рік тарифи на теплопостачання покривалися лише на 89,4 % витрат на їх виробництво, за 2012 рік - 81,1 % витрат на їх виробництво.

З огляду на викладене, суд вважає вказані обставини винятковими та вважає за можливе зменшити суму пені, що підлягає до стягнення, на 10 %, що складає 54 105 грн. 64 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 486 950 грн. 84 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі в сумі 238 164 грн. 64 коп. за період прострочення з 16.12.2011 по 25.02.2013 та інфляційні нарахування в сумі 33 070 грн. 55 коп. за період з січня по березень 2012 року, з яких: 1 803,21 грн. - за січень 2012 року, 3 876,67 грн. - за лютий 2012 року, 4 005,38 грн. - за березень 2012 року, 13 975,20 грн. - з лютого по березень 2012 року та 9 410,09 грн. - за березень 2012 року.

Перевіркою розрахунку 3 % річних судом встановлено, що за зобов'язаннями листопада 2011 року позивач невірно визначив кількість днів прострочення.

Так, за період з 16.12.2011 по 31.01.2012 кількість днів прострочення складає 47, а сума 3 % річних 3 848 грн. 61 коп.

Позивачем за вказаний період нараховано 3 % річних за 52 дні прострочення в сумі 4 218 грн. 11 коп.

В решті розрахунок 3 % річних здійснено вірно.

Таким чином, сума 3 % річних, що підлягає до стягнення, складає 237 795 грн. 14 коп.

Перевіркою розрахунку інфляційних витрат за заявлений період порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Отже, інфляційні витрати в сумі 33 070 грн. 55 коп. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо розрахунку інфляційних витрат та його контррозрахунок, оскільки вказаний відповідачем період нарахування інфляційних витрат виходить за межі заявленого у позові періоду позивачем.

Відповідач просить суд при прийнятті рішення встановити порядок і строк виконання рішення шляхом сплати його рівними частками, починаючи з 01.06.2013 по 01.06.2018 відповідно до графіку розстрочки основного боргу за спожитий природний газ, починаючи з червня 2013 року по 102 270,00 грн. на місяць.

Відповідно до частини 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх наслідків.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується розстрочка виконання рішення.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини за правилами статті 43 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не довів суду, що саме з червня 2013 року в нього очікується надходження грошових коштів, що надасть можливість виконувати рішення суду за запропонованим графіком.

За таких обставин вимоги відповідача про розстрочку виконання рішення відхиляються.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 6 894 039 грн. 16 коп., з яких: 6 136 222 грн. 63 коп. - заборгованість, 486 950 грн. 84 коп. - пеня, 237 795 грн. 14 коп. - 3 % річних, 33 070 грн. 55 коп. - інфляційні витрати.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

При цьому судом застосовуються правила пункту 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до якого у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене витрати позивача зі сплати судового збору, що покладаються на відповідача складають 68 149 грн. 19 коп.

Керуючись статтями 43, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», вул. Куйбишева, буд.28, м. Первомайськ Луганської області, 93200, ідентифікаційний код 32082152, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720, заборгованість у сумі 6 136 222 грн. 63 коп., пеню у сумі 486 950 грн. 84 коп., 3 % річних у сумі 237 795 грн. 14 коп., інфляційні витрати у сумі 33 070 грн. 55 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 68 149 грн. 19 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні пені в сумі 122 128 грн. 22 коп. та 3 % річних у сумі 369 грн. 50 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 10.06.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко

вих. №

2

10.06.2013

Надруковано 2 примірника:

1- до справи;

2- позивачу (вул. Б. Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01001);

3- відповідачу реком. з повідом. (вул. Куйбишева, буд.28, м. Первомайськ Луганської області, 93200).