Головуючий суду 1 інстанції - Калашник В.Л.
Доповідач - Медведєва Л.П.
Справа № 435/862/13
Провадження № 22ц/782/1739/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.
при секретарі - Друпповій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську відокремлений матеріал за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Луганська від 01 лютого 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_3, відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання такимёщо не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса,
В С Т А Н О В И Л А :
29 січня 2013 року ОСОБА_2 подано до суду вказаний позов.
У викладенні обставин, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, позивач зазначила, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис від 26.12.2012 року №7166 про звернення стягнення на будівлю торгово-розважального комплексу з вхідними ганками, загальною площею 1569,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить їй. Про існування вказаного виконавчого напису їй стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2013 року ВП №35959232, яка винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, відповідно до якої відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на вказану будівлю. Вказане майно на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.12.2007 року за реєстровим номером 5796, з подальшими змінами, передано в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк».За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна пропонується задовольнити вимоги банку у розмірі 16 061 965,12 гривень за кредитом і по процентам. Позивач просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає примусовому виконанню.
Одночасно до суду позивачем було подано клопотання про забезпечення позову.
У зазначенні причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати ё з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення, позивач в клопотанні вказала, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум , що підлягають стягненню за виконавчим написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України « Про нотаріат», пункти 2.3,3.1,3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, незастосування заходів забезпечення позову призведе до того, що у разі незадоволення позову та скарг позивачу доведеться докласти значних зусиль щодо повернення нерухомого майна. Просила зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2013 року , заборонити представникам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти відносно неї / позивача/ та належного їй майна будь-які дії, пов'язані з виконанням виконавчого напису,зупинити стягнення на підставі виконавчого напису.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Луганська від 01 лютого 2013 року клопотання задоволено, внаслідок чого зупинено дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2013 року ВП №35959232 на підставі виконавчого напису №7166, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 26.12.2012 року, до розгляду справи по суті, заборонено представникам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти відносно ОСОБА_2 та належного їй майна будь-які дії, пов'язані з виконанням виконавчого напису від 26.12.2012 року №7166, до розгляду справи по суті, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису до розгляду справи по суті, ухвалу допущено до негайного виконання.
Звернувшись з апеляційною скаргою, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», посилається на порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали і постановлення нової, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Представник, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала .
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнав та пояснив, що нотаріус при вчинені напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом,та безспірності характеру правовідносин сторін, оскільки нотаріус не отримував у ОСОБА_2первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення.
Представник Державної виконавчої служби України в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що державна виконавча служба відповідно до Закону України « Про виконавче провадження» зобов'язана виконати виконавчий напис нотаріуса.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання,дослідивши матеріали відокремленого матеріалу, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів встановила наступне.
Задовольняючи заяву позивача у справі про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції послався на те, що правовідносини між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк»і ОСОБА_2 мають спірний характер.
За наслідками розгляду апеляційної скарги,колегія суддів дійшла висновку про порушення судом норм процесуального права, виходячи з наступних підстав.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Вони застосовуються лише до позовів про визнання і про присудження.
Значення цього інституту цивільного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до
уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких
можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних
заходів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що нерідко у судовій практиці виявляються непоодинокі факти помилкової оцінки як дійсної необхідності застосування заходів для забезпечення позову. Також непоодиноким недоліком постановлених судами ухвал є їх немотивованість (потреба у забезпеченні позову), а значить невідповідність вимогам ЦПК України щодо форми і змісту ухвал (ч. 5 ст. 153, ст. 210 ЦПК України).
У деяких ухвалах судді зазначають лише про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню без будь-якого обґрунтування або ж лише зазначають про доцільність забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 151 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову.
Це: 1. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.
2. Невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
За загальним правилом заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Таким чином, законодавець в ч. 2 ст. 151 ЦПК України зобов'язує позивача обґрунтувати заяву про забезпечення позову, а ч. 5 ст. 153, ст. 210 ЦПК України зобов'язує суд мотивувати свій висновок.
Незважаючи на це, ухвалою суду від 01 лютого 2013 року заява про забезпечення позову задоволена. Суд також не мотивував своє судове рішення, переписавши лише диспозицію норми права про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду .
Ухвала не повинна містити висновки по суті спору, що виник, і наперед визначати рішення у справі.
При постановленні оскаржуваної ухвали не були враховані законні прав та інтереси Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», оскільки заборгованість позивача перед банком постійно зростає, тому звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає інтересам позивача,так чим менше заборгованість за кредитним договором,тим більше коштів залишиться від реалізації предметі іпотеки, надлишок яких буде перерахований позивачу.
З наведених обставин та правових норм, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, у зв'язку з чим відповідно до ст.312 ЦПК України оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню і постановленню нової.
Керуючись ст.ст.209,309,312 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»- задовольнити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Луганська від 01 лютого 2013 року - скасувати і у справі постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 у забезпеченні позову до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_3, відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання такимёщо не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса - відмовити.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді