ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 червня 2013 року Справа № 913/842/13
Провадження № 29/913/842/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
«СИНАПС - ПЛЮС», м. Луганськ,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1,
м. Свердловськ Луганської області,
про стягнення 16 445 грн. 96 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.,
секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,
в присутності представників
сторін:
від позивача: Нікітін С.В., представник за довіреністю № 7
від 07.08.2012;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3, видан 08.12.2009 Свердловським МВ ГУМВС України в Луганській області;
ОСОБА_3, представник за довіреністю № 667
від 24.05.2013.
У судовому засіданні 27.05.2013 згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.06.25013 до 12 год. 30 хвил.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 20.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «СИНАПС - ПЛЮС» (далі - ТОВ «СИНАПС - ПЛЮС», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою № 1/137 від 19.03.2013 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідача у справі) про стягнення з останньої 16 445 грн. 96 коп., з яких:
- 13 237 грн. 36 коп. - заборгованість за договором поставки № 4522/0049 від 22.05.2012;
- 434 грн. 19 коп. - пеня за прострочення оплати поставленого товару за період з 10.01.2013 по 30.03.2013;
- 1 450 грн. 68 коп. - 50 % річних за користування коштами згідно пункту 9.2 договору за період з 10.01.2013 по 30.03.2013;
- 1 323 грн. 73 коп. - штраф 10 % від суми простроченого платежу згідно пункту 9.1 договору.
Позивач посилаючись на норми глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), глав 24, 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору поставки № 4522/0049 від 22.05.2012 по розрахунках за отриманий товар за накладними: № 1553329 від 02.01.2013 на суму 3 870,42 грн., № 1553389 від 02.01.2013 на суму 3 272,74 грн., № 1553364 від 02.01.2013 на суму 2 573,94 грн., № 1553327 від 02.01.2013 на суму 2 187,90 грн. та № 1553243 від 02.01.2013 на суму 1 332,36 грн., строк оплати за якими сплив 09.01.2013.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) відповідач у справі, відзив на позов та витребувані судом докази не надала, але під час розгляду справи проти заявлених вимог заперечувала, посилаючись на проведені розрахунки з позивачем, оскільки товар, стосовно якого заявлено вимоги, був поставлений їй у грудні 2012, тобто раніше ніж дата зазначена у видаткових накладних, доданих до позову. Грошові кошти готівкою за отриманий товар приймав працівник позивача ОСОБА_4.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
Між сторонами за позовом 22.05.2012 укладено договір постачання продукції № 4522/0049, предметом якого, згідно пункту 1.1, є товар, який Постачальник, позивач у справі, зобов'язується передати, а Покупець, відповідач у справі, у свою чергу зобов'язався прийняти його та оплатити відповідно до умов цього договору (а.с.9).
Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що датою постачання товару вважається дата передачі товару Покупцю, що вказана у підписаній сторонами накладній. З моменту прийняття товару та підписання накладної Покупцем, зобов'язання Постачальника з постачанню товару та надання усіх необхідних документів на товар вважаються виконаними Постачальником належним чином та Покупець підтверджує, що претензій до якості, кількості, вартості та строків оплати товару не має.
Оплата за товар здійснюється шляхом: готівкової оплати (у тому числі із залученням третіх осіб за договорами доручення для оплати або погашення дебіторської заборгованості за поставлений товар)/по перерахуванню на розрахунковий рахунок Постачальника, з строком оплати з відстроченням платежу 5 банківських днів з дня постачання товару (пункту 6.2 договору).
Відповідно до пункту 12.1 договору строк дії договору встановлений до 31.12.2012.
Якщо жодна із сторін, по закінченню терміну дії цього договору, не повідомила іншу сторону про намір розірвання договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік і може бути розірваний відповідно до пункту 12.2 цього договору (пункт 12.3 договору).
Враховуючи положення пункту 12.3, договір є пролонгованим до 31.12.2013, оскільки сторони не ініціювали його припинення та розірвання.
Позивач на виконання договору поставив відповідачу товар на загальну суму 13 237 грн. 36 коп. відповідно до накладних:
- № 1553329 від 02.01.2013 на суму 3 870,42 грн.;
- № 1553389 від 02.01.2013 на суму 3 272,74 грн.;
- № 1553364 від 02.01.2013 на суму 2 573,94 грн.;
- № 1553327 від 02.01.2013 на суму 2 187,90 грн.;
- № 1553243 від 02.01.2013 на суму 1 332,36 грн., строк оплати за якими минув 09.01.2013.
Відповідач не оплатив отриманий за вищезазначеними накладними товар, заборгованість складає 13 237 грн. 36 коп., що і стало причиною виникнення спору.
23.01.2013 сторони склали акт звірення розрахунків, в якому зазначена сума отриманого відповідачем товару, що складає 13 237 грн. 36 коп.
Проте, відповідач у справі на акті здійснила застереження, що товар на суму 13 237 грн. 36 коп. доставлений та переданий по акту ревізії 11.01.2013 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5
Враховуючи умови розділу 9 договору постачання продукції від 22.05.2012 № 4522/0049 позивачем нараховані штрафні санкції.
Відповідач письмовий відзив на позов не подала, але у судових засіданнях проти позову заперечувала посилаючись на проведені з позивачем розрахунки, оскільки товар їй було поставлено у грудні 2012 року на підставі тих самих накладних, що додані до позову, але складені позивачем у «чорновому» варіанті.
Грошові кошти за отриманий товар вона передавала готівкою 28, 29 грудня 2012 року працівнику позивача - ОСОБА_4.
Позивач, доповнюючи свої доводи, надав письмові пояснення № 1/255 від 14.05.2013, в яких зазначив, що ОСОБА_4 згідно наказу № 01/06-пр від 01.06.2012 (а.с.68) прийнятий на посаду торгового представника з 01.06.2012. Грошові кошти отримані 28.12.2012 ОСОБА_4 за поставлений товар не відповідачу, а іншим особам у ту ж саму торгівельну точку, де здійснювалася торгівля відповідачем. На підтвердження доводів надав копії видаткових накладних № 3750272 від 15.12.2012 на суму 2870 грн. 16 коп., № 3750389 від 15.12.2012 на суму 1758 грн. 96 коп., № 3783584 від 28.12.2012 на суму 2058 грн 54 коп., за якими товар отримано ОСОБА_9. За накладною № 3766345 від 21.12.2012 на суму 2845 грн. 74 коп. товар отримала ОСОБА_8.
У судовому засіданні 27.05.2013 позивачем надано клопотання про залучення до матеріалів справи копії накладних на поставку товару у 2012 році ОСОБА_1 та ОСОБА_6, прибуткових касових ордерів про внесення оплати ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за товар поставлений у 2012 році та копію посадової інструкції торгового агента (торгового представника) та зазначив, що суми вказані у чорнових записах у зошиті відповідача 12 800,00 грн. отримані ОСОБА_4 у 2012 році у якості оплати за товар поставлений:
- 26.10.2012 ОСОБА_1 на суму 10 441,04 грн. за накладною № 3634561;
- 06.12.2012 ОСОБА_1 на суму 1 899,90 грн. за накладною № 3718108;
- 15.12.2012 ОСОБА_6 на суму 2 870,16 грн. за накладною № 3750272.
Дослідивши посадову інструкцію торгового агента (торгового представника), затверджену генеральним директором ТОВ «СИНАПС - ПЛЮС» 21.08.2007, судом встановлено, що до посадових обов'язків торгового представника не входить обов'язок збирання грошей готівкою у приватних підприємців чи юридичних осіб за отриманий ними товар від ТОВ «СИНАПС - ПЛЮС».
ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що він за усною вказівкою керівників підприємства виконує таку функцію, отримані кошти від приватних підприємців він здавав у бухгалтерію ТОВ «СИНАПС - ПЛЮС».
Проте, подані до суду прибуткові касові ордери (а.с.80-83) свідчать, що грошові кошти приймалися касиром та головним бухгалтером ТОВ «СИНАПС - ПЛЮС» не від ОСОБА_4, а від ОСОБА_6 (№ 3829092 від 28.12.2012), ОСОБА_7 (№ 3837428 від 15.12.2012), ОСОБА_1, відповідача у справі (№ 3829096 від 28.12.2012 в сумі 4 229,95 грн. за товар отриманий по накладній № 3634561 від 26.10.2012, № 3830487 від 29.12.2012 в сумі 3 800,00 грн. за товар отриманий по накладній 3634561 від 26.10.2012, № 3828965 від 28.12.2012 в сумі 2 805,54 грн. за товар отриманий за накладною № 3783584 від 28.12.2012, № 3829090 від 28.12.2012 в сумі 1 899,90 грн. за товар отриманий по накладній № 3718108 від 30.11.2012).
ФОП ОСОБА_1 суду пояснила, що вона особисто грошові кошти не здавала в касу позивача, корінців від прибуткових касових ордерів не отримувала.
До матеріалів справи відповідач надала не завірену належним чином ксерокопію записів про отримання ОСОБА_4 28.12. - 9 000 грн., 29.12. - 3 800 грн, які не містять відомостей від кого отримані грошові кошти.
29.05.2013 сторони за справою здійснили звірення розрахунків станом на 29.05.2013, в якому відображена сума поставки 13 237 грн. 36 коп. за накладними, на підставі яких заявлено позов.
Відповідач не підписала вказаний акт та в ньому зазначила, що товар перелічений у вказаних накладних, вона отримала 21.12. та 25.12. за накладними з іншими номерами:
« 21.12. 1) № 3766180 - 3 272,74 грн.
21.12. 2) № 3765878 - 2 573,94 грн.
21.12. 3) № 3766042 - 3 870,42 грн.
21.12. 4) № 3766181 - 2 187,90 грн.
21.12. 5) № 3773368 - 1 332,36 грн.», складеними позивачем у чорновому варіанті та які були нею оплачені 28.12.2012 та 29.12.2012.
Належних доказів оплати товару отриманого за вказаними у позові накладними відповідач суду не надала.
На підтвердження факту доставки товару 02.01.2013 відповідачу у справі позивач надав подорожний лист вантажного автомобіля № 66427 від 02.01.2013, копія якого залучена до матеріалів справи.
Судом під час розгляду справи з'ясовано, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 16254389 станом на 09.04.2013 та довідки адресно - довідкового підрозділу УДМСУ у Луганській області від 28.03.2013 адреса - місце проживання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 06.12.2012: АДРЕСА_1 (а.с.44-47).
Оцінивши встановлені обставини справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Фактичні обставини свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору постачання продукції № 4522/0049 від 22.05.2012 та продовжують існувати протягом 2013 року згідно пункту 12.3 цього договору.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи доведено, що станом на 02.01.2013 позивач поставив відповідачу товар згідно накладних: № 1553329 від 02.01.2013 на суму 3 870,42 грн., № 1553389 від 02.01.2013 на суму 3 272,74 грн., № 1553364 від 02.01.2013 на суму 2 573,94 грн., № 1553327 від 02.01.2013 на суму 2 187,90 грн., № 1553243 від 02.01.2013 на суму 1 332,36 грн., в яких вказано найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість на загальну суму 13 237 грн. 36 коп. (а.с.10-14).
Накладні підписані представниками поставщика, позивача у справі, та покупцем, відповідачем у справі, завірені печаткою позивача.
На підставі видаткових накладних позивача оформлені податкові накладні.
Факт отримання товару зазначеного у накладних на суму 13 237 грн. 36 коп. підтверджено також актом звірення розрахунків підписаним відповідачем без зауважень станом на 23.01.2013 та 29.05.2013.
Відповідач не здійснила оплату отриманого за вказаними накладними товару, заборгованість складає 13 237 грн. 36 коп.
Доводи відповідача щодо оплати нею вказаного товару не знайшли підтвердження за матеріалами справи.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належними та допустимими доказами факту перерахування грошових коштів є: платіжне доручення, квитанція, прибутковий касовий ордер та корінець прибуткового касового ордеру.
Відповідач не надала належних та допустимих доказів у розумінні статті 34 ГПК України на підтвердження оплати нею товару отриманого за вказаними у позові накладними.
Твердження відповідача про передачу грошових коштів ОСОБА_4 - торговому представнику позивача, документально не підтверджено.
Відповідно до пункту 6.2.1 договору постачання продукції № 4522/0049 від 22.05.2012, на підставі якого заявлено позов, при оплаті товару із залученням третіх осіб за договором доручення, у разі відсутності у Покупця належно оформленого договору доручення на підтвердження передання грошових коштів для оплати товару, сума дебіторської заборгованості вважається не погашеною та підлягає сплаті Покупцем. Належно оформленим договором доручення вважається договір, який підписаний обома сторонами, містить дату, місце складання, причому всі паспортні та інші дані Повіреного, прийнята ним сума повинні бути вписані повіреним власноручно, у іншому випадку договір доручення вважається недійсним, а сума дебіторської заборгованості вважається не погашеною.
Під час розгляду справи судом встановлено, що договір доручення між ОСОБА_4 та відповідачем не укладався.
Отже, заборгованість у сумі 13 237 грн. 36 коп. вважається не погашеною.
Відповідач не надала доказів перерахування боргу в сумі 13 237 грн. 36 коп. і під час розгляду справи судом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 13 237 грн. 36 коп. заявлені обґрунтовано та підлягають до стягнення з відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання. То воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що відповідач порушив встановлені пунктом 6.2 договору строки оплати отриманого товару за вищевказаними накладними, не перерахував заборгованість у сумі 13 237 грн. 36 коп. і на дату звернення позивача з даним позовом.
Пунктом 9.1 договору встановлено, що за порушення термінів оплати, передбачених цим договором, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу, а також пеню в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Отже, вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 1 323 грн. 73 коп., що складає 10 % від суми боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 9.2 договору у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше чотирнадцяти календарних днів, Постачальник має право, окрім стягнення передбачених пунктом 9.1 сум, стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, додатково стягнути з Покупця 50 % річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України).
Матеріалами справи доведено, що відповідач допустив прострочення платежу більше ніж 14 днів, тому позивачем заявлено до стягнення 50 % річних за користування грошовими коштами за період з 10.01.2013 по 30.03.2013 в загальній сумі 1 450 грн. 68 коп.
Судом перевірено розрахунок 50 % річних, порушень діючого законодавства та арифметичних помилок не встановлено.
Таким чином, вимоги про стягнення 50 % річних у сумі 1 450 грн. 68 коп. підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 434 грн. 19 коп. за період прострочення оплати товару з 10.01.2013 по 30.03.2013.
Перевіряючи розрахунок заявленої суми пені та правильність визначення періоду прострочення, судом порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.
Отже, пеня в сумі 434 грн. 19 коп. підлягає до стягнення з відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у заявленій сумі 16 445 грн. 96 коп.
Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНАПС - ПЛЮС», кв. Шевченко, 22/43, м. Луганськ, 91033, ідентифікаційний код 21800124 заборгованість у сумі 13 237 грн. 36 коп., пеню в сумі 434 грн. 19 коп., 50 % річних за користування коштами в сумі 1 450 грн. 68 коп., штраф в сумі 1 323 грн. 73 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення - 10.06.2013.
Суддя Р.Є. Якушенко
вих. №
2
10.06.2013
Надруковано 3 примірника:
1- до справи;
2- позивачу (кв. Шевченко, 22/43, м. Луганськ, 91033);
3- відповідачу (АДРЕСА_1).