ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

27 травня 2013 р. Справа № 802/1598/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості в розмірі 2 638,24 грн., -

ВСТАНОВИВ :

04.04.2013 року управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області (далі - УПФ України у Мурованокуриловецькому районі) звернулося у суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-липень 2012 року в сумі 2 638,24 грн.

Представник позивача 13.05.2013 року подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання на виклик суду не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 26).

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в УПФ України у Мурованокуриловецькому районі і у спірний період був платником єдиного внеску - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною другою статті 6 вищевказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1має заборгованість зі сплати єдиного внеску за січень-липень 2012 року в сумі 2 638,24 грн. Оскільки відповідач всупереч вимогам закону звіт щодо сум такого внеску не подав, його розрахунок здійснено пенсійним органом виходячи з встановленого розміру мінімального страхового внеску у січні-липні 2012 року.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2013 року відповідачу була направлена вимога № Ф-13 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 2 638,24 грн., яка у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржена, так само як і не виконана на час розгляду справи судом.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абз. 6 цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене і враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги відповідають фактичним обставинам справи та повністю підтверджується належними письмовими доказами, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз немає, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області (вул. Леніна, 135, смт. Моровані Курилівці, Вінницька область, 23400, код ЄДРПОУ 24901713, р/р 37198076000213 у відділенні Державного казначейства, МФО 802015) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 24 коп., за січень-липень 2012 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна