03.06.2013
Справа № 212/1656/2012
Провадження № 1/127/253/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2013 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ковальчук Л. В.
при секретарі Трохимчук Л.С.,
за участю прокурора Соловйова О.В.,
захисника ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, приватного підприємця, з середньою спеціальною освітою, розлученого, проживаючого по АДРЕСА_1 раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2005 р. біля 16.30 год. ОСОБА_3, керуючи технічно справним автобусом марки «А091 Богдан», д.н. НОМЕР_1, рухаючись в напрямку вул. Шевченка по лівій смузі проїзної частини вул. Келецької в м. Вінниці, яка має по дві смуги для руху в одному напрямку, в районі перехрестя з вул. Ф. Кона не врахував дорожню обстановку, а саме: ширину проїзної частини дороги та габарити автобуса, яким він керував, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що даний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, під час виконання маневру обгону тролейбуса марки «Зіу-9» № 263 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, виїхав лівим габаритом керованого транспортного засобу на смугу зустрічного руху, внаслідок чого з необережності допустив зіткнення з технічно справним автомобілем марки «Иж-412», д.н. НОМЕР_2, з причепом під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку.
Таким чином водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 1.5, 10.1, 11.1, 11.4, 13.3, 14.6-е Правил дорожнього руху України, згідно з якими: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними; на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги; під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху; обгін заборонено на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Відповідно до висновку СМЕ № 1234 від 30.12.2005 р. в ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла - закритої черепно-мозкової травми (синців та саден на обличчі, закритих ран лоба та крила носа, крововиливів в м'які тканини голови в лобних та тім'яних ділянках, перелому кісток носу, перелому зовнішньої пластинки лобної кістки, субарахноїдальних крововиливів над лобними долями головного мозку; травматичного набряку головного мозку); закритої тупої травми грудної клітини (синця на грудях, переломів 8 та 9 ребер справа, забою легень); заднього вивиху лівого стегна; синців та саден на кінцівках, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та стоїть в причинному зв'язку зі смертю останнього.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. п. 1.5, 10.1, 11.1, 11.4, 13.3, 14.6-е ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, вину не визнав, суду повідомив, що 29.11.2005 року він працював на мікроавтобусі «Богдан» по маршруту №4 «Вишенька - Бучми». Коли він їхав по вул. Келецькій, то перед перехрестям з вул. 40 річчя Перемоги стояло інше маршрутне таксі, і він перемістився у лівий ряд. Проїхавши вказане маршрутне таксі, він побачив перед зупинкою тролейбус, у зв'язку з цим він продовжив рух у лівому ряду. Він не заважав руху зустрічних транспортних засобів. В районі зупинки вул. Шевченка він порівнявся з кабіною тролейбуса, який їхав в попутному напрямку. В цей момент він побачив, що автомобіль «Москвич» синього кольору змінив напрям руху і почав їхати на нього. Він почав різко гальмувати, але уникнути зіткнення не зміг. Він відчув удар. Від удару «Москвич» з причепом перевернувся. Коли він вийшов з автобуса, то побачив, що «Москвич» лежить на лівому боці, причеп відірвався та стояв перед «Богданом». Збіглися люди, вони перевернули «Москвич» на колеса, водій був затиснутий кермом. Його витягнули, потім приїхала швидка допомога. Він опитував, людей шукав очевидців події. Потім його направили в наркологічний диспансер для перевірки на стан сп'яніння. Після цього йому стало погано, оскільки в нього було ушкоджене коліно та виявлено струс головного мозку. Він деякий час пролежав в лікарні. Коли він одужав, то зв'язався зі слідчим Зозулею, і вони разом пішли в лікарню до ОСОБА_5 Але на той час він вже помер. Він зв'язався з батьком ОСОБА_5 та пропонував матеріальну допомогу з похороном. Однак той захотів порадитись з адвокатом і подзвонив ОСОБА_2, який став вимагати, щоб ОСОБА_3 заплатив 5000 доларів. Він не вважав себе винним у ДТП, однак машина, яку він взяв в кредит під заставу цієї ж машини, була без будь-яких документів поставлена на штраф майданчик ДАЇ, в нього на утриманні троє дітей, він намагався пояснити, що в нього одразу немає таких грошей, врешті решт мирно вирішити питання не змогли. На амністію він погодився виключно тому, що його почали переслідувати працівники ДАЇ, де раніше працював ОСОБА_2 Вже пізніше після чисельних судових розглядів його захисник з'ясував, що загиблий ОСОБА_5 був смертельно хворою людиною, в той день їхав із лікарні і був після складної медичної процедури по переливанню крові та знаходився під дією медичних препаратів, при застосуванні яких заборонено керувати транспортними засобами. На його думку саме тому ОСОБА_5 різко виїхав йому на зустріч в той час, коли він міг свободо пересуватися по своїх смузі руху.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_24 свої показання, які вона давала на досудовому слідстві підтримала та суду пояснила наступне. 29.11.2005 року її чоловік ОСОБА_5 потрапив у ДТП. Його помістили у реанімаційне відділення, а їхній син залишився неушкодженим. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер. Чоловік давно їздив на автомобілі «Москвич», їздив він обережно, ОСОБА_3 не пропонував їй допомогу. Обставин ДТП вона не знає. Позов вона підтримує.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 свої показання, які він давав на досудовому слідстві підтримав та суду пояснив наступне. 29.11.2005 року з мобільного телефону його сина йому подзвонив завідуючий лікарні та повідомив, що його син потрапив в ДТП. Приїхавши в лікарню йому повідомили, що син у важкому стані.
ІНФОРМАЦІЯ_2 його син помер у лікарні. Він брав участь у відтворенні на місці ДТП. Крім нього були слідчий, свідки та водій тролейбуса. Дані, що були встановлені під час відтворення обстановки події відповідають дійсності. Його син на стан здоров'я не скаржився. Він хворів аплостічною анемією. Із симптомів у нього лише була іноді втома.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 свої показання, які вона давала на досудовому слідстві, підтримала та суду пояснила наступне. 29.11.2005 року вона на власному автомобілі їхала за синім «Москвичем» з причепом з швидкістю 45-50 км/год. по вул. Келецькій в м. Вінниці. В районі тролейбусної зупинки «вул. Шевченка» вказаний «Москвич» різко вивернув вліво та зіткнувся з автобусом «Богдан», який їхав по зустрічній смузі руху. Після зіткнення автобус залишився на місці, а «Москвич» відкинуло, і він перекинувся на бік, а причеп відірвався та відлетів. Все відбулось миттєво. На її думку зіткнення відбуло на смузі руху автобуса «Богдан».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 свої показання, які він давав на досудовому слідстві підтримав та суду пояснив наступне. 29.11.2005 року до нього подзвонив ОСОБА_6 та сказав,що його син потрапив у ДТП і треба поїхати на місце. Вони сіли в його автомобіль «ГАЗ -24» та поїхали на місце, побули там приблизно 5-7 хвилин. На місце ДТП вони приїхали з боку ринку «Урожай» в напрямку мікрорайону «Вишенька». Автобус «Богдан» трохи виступав на зустрічну смугу руху. Причіп від «Москвича» стояв на трамвайних коліях. «Москвич» був на зустрічній смузі руху. З місця пригоди вони поїхали далі в бік «Вишеньки». Вони об'їхали місце ДТП з правої сторони по тротуару. Також з ним проводилось відтворення обстановки і обставин подій. Дані, які були внесені в протокол слідчої дії, в якій він приймав участь, відповідають дійсності.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 свої показання, які він давав на досудовому слідстві, підтримав та суду пояснив наступне. 25.11.2005 року він був пасажиром автобуса «Богдан» Він сидів за водієм посередині зліва, дивився у вікно. Потім він відчув удар. Яким чином сталось ДТП він не бачив. Перед дороги він не бачив. Інших подробиць ДТП він не пам'ятає, оскільки пройшов значний час.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 свої показання, які він давав на досудовому слідстві підтримав та суду пояснив наступне. 29.11.2005 року він був свідком ДТП по вул. Келецькій в районі тролейбусної зупинки «вул. Шевченка». Він бачив, що зіткнувся автомобіль «Москвич» та автобус «Богдан». Сам момент зіткнення він не бачив. Подробиць обставин подій він не пам'ятає так як пройшло багато часу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 свої показання, які він давав на досудовому слідстві підтримав та суду пояснив наступне. Він їхав по вул. Келецькій в м. Вінниці з боку ринку «Урожай» в бік «Вишеньки» за перехрестям вул.40 річчя Перемоги він побачив ДТП. Оскільки внаслідок ДТП утворилась пробка, він виїхав на трамвайні колії та об'їхав ДТП. Він побачив, що зіткнулись автомобіль «Москвич» та автобус «Богдан». «Богдан» стояв в лівій смузі, а в правій стояв тролейбус, вони стояли впритул один до одного. «Богдан» зачепив дзеркало заднього виду. Між бордюрним каменем та тролейбусом відстань була приблизно 1 - 1,2 метра. Там міг проїхати легковий автомобіль. Візуально видно було, що автобус стояв на зустрічній смузі руху. Причеп знаходився перед тролейбусом. Розмітки на дорозі не було. Він приймав участь у відтворенні обстановки та обставин подій. Протокол вказаної слідчої дії він підтримав. На те, що автобус «Богдан» на схемі стоїть не на зустрічній смузі, він не звернув увагу. Він вважає, що в момент аварії автобус «Богдан» перетнув лінію зустрічного руху.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 свої показання, які він давав на досудовому слідстві підтримав та суду пояснив наступне. 29.11.2005 року він знаходився в центральній диспетчерській ВТТУ. Йому повідомили, що по вул.. Келецькій трапилось ДТП та зупинився рух тролейбусів, зв'язку з чим він виїхав на місце. Приблизно через 10-15 хвилин приїхав його співробітник ОСОБА_13 Він побачив, що в бік мікрорайону «Вишенька» в крайньому правому ряду стояв тролейбус під керуванням ОСОБА_4, біля нього з ліва стояв автобус «Богдан». На його думку «Богдан» стояв на своїй смузі, не перетинаючи зустрічну. Дорожньої розмітки не було. З права стояв тролейбус ОСОБА_4, інший тролейбус не міг рухатися далі, оскільки праворуч був тротуар вздовж якого стояли опори ліній електропередач. Він допомагав працівникам ДАІ робити заміри. Він тримав рулетку, а слідчий заносив дані в протокол. Протокол огляду ДТП та схему до нього він підписував та підтримує викладене в них. В зв'язку з тим, що тролейбус не був учасником ДТП, було вирішено пустити рух тролейбусів, тому що утворився затор.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 свої показання, які він давав на досудовому слідстві підтримав та суду пояснив наступне. 29.11.2005 року він був черговим ревізором безпеки дорожнього руху ТТУ. До нього надійшла інформація про ДТП в районі перехрестя вулиць Келецька-Шевченко. Коли він туди прибув, то там вже був його співробітник ОСОБА_12, і рух тролейбусів вже пустили. Вони дочекались чергового працівника ДАІ та слідчого. Коли вони прибули то попросили їх з ОСОБА_12 бути в якості понятих при огляді ДТП, на що вони погодились. Вони допомагали робити заміри, а слідчий заносив все в протокол. Коли вони закінчили, то ознайомились з протоколом та схемою та засвідчили правильність внесених даних своїми підписами. Автомобілі, які рухались в бік «Вишеньки», об'їжджали автобус «Богдан» з правого боку, деякі автомобілі колесом заїжджали на бордюр. Москвич стояв на колесах на проїжджій частині. ОСОБА_14 він в той день взагалі не бачив на місці пригоди.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 свої показання, які він давав на досудовому слідстві, підтримав та суду пояснив наступне. 29.11.2005 року він працював водієм тролейбуса. Коли він рухався по вул.. Келецькій в бік мікрорайону «Вишенька», то в районі зупинки «вул. Шевченка» він побачив ДТП. Перед ним стояв тролейбус № 263 під керуванням ОСОБА_4 Перед тролейбусом лежав автопричеп, фаркопом вперед, контактуючи з тролейбусом. Автобус «Богдан» стояв впритул біля правої задньої частини тролейбуса № 263. На його думку автобус «Богдан» стояв на зустрічній смузі руху. При ньому ДТП не оформлялось. Він на своєму тролейбусі з правої сторони по бордюру об'їхав тролейбус ОСОБА_4 та продовжив свій рух, ОСОБА_4 це бачив. Він був на відтворенні обстановки та обставин події разом з ОСОБА_4.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 свої показання, які він давав на досудовому слідстві, підтримав та суду пояснив наступне.
29.11.2005 року він працював водієм тролейбуса. Коли він рухався по вул.. Келецькій в бік мікрорайону «Вишенька», то в районі зупинки «вул.. Шевченка» він побачив місце, де відбулося ДТП, самої події він не бачив. Він бачив мікроавтобус «Богдан», який стояв ліворуч. Він з правого боку його безперешкодно об'їхав. Коли він об'їжджав мікроавтобус, то з правого боку від тролейбусу до бордюру була відстань приблизно 1 м. 20 см. Тролейбуса ОСОБА_4 він там не бачив. В бік «Вишеньки по тротуару» неможливо було їхати, оскільки там були стічні колодці та опори ліній електропередач. На його думку мікроавтобус «Богдан» стояв на зустрічній смузі. Відстань від «Богдану» до бордюру становила приблизно 4 метри.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 свої показання, які вона давала на досудовому слідстві, підтримала та суду пояснила наступне. 29.11.2005 року вона їхала в якості пасажира у мікроавтобусі «Богдан» під керуванням ОСОБА_3 Вона сиділа з правої сторони від водія, перед лобовим склом. Перед ДТП водій рухався в лівому ряду ще з ринку «Урожай» і нікому з попутного транспорту не був перешкодою. За перехрестям вул.. 40 річчя Перемоги він, рухаючись по своєму ряду, обігнав маршрутне таксі. З зупинки «вул. Шевченка» від'їжджав тролейбус. ОСОБА_3, не змінюючи напрям руху, почав випереджати тролейбус. Між автобусом та тролейбусом відстань була приблизно 30-40 см. В цей час, з зустрічної смуги руху на них почав рухатись автомобіль «Москвич» синього кольору з причепом. Він рухався з такою, траєкторією,що якби він не зіткнувся з автобусом «Богдан», то опинився би на тротуарі зустрічної для нього смуги. Після зіткнення «Москвич» перевернувся на бік, а причеп опинився розвернутим в бік «Вишеньки» перед автобусом «Богдан». Водій автобуса намагався уникнути зіткнення. На її думку зіткнення відбулося на смузі руху автобуса «Богдан».
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 свої показання, які вона давала на досудовому слідстві підтримала та суду пояснила наступне. На той час вона працювала черговим кореспондентом в редакції газети « 20 хвилин». 25.11.2005 року під час її чергування, до неї надійшла інформація, що в районі зупинки «вул.. Шевченко» сталася ДТП. Вона виїхала на місце ДТП. Там вона побачила, що в напрямку мікрорайону «Вишенька» стояв тролейбус у правій смузі, у лівій автобус «Богдан». На зустрічній був понівечений автомобіль «Москвич». Вона зробила декілька фотографій та опитала, людей, які були поряд, вона зробила свій неупереджений, власний суб'єктивний висновок із зібраних фактів і на підставі цього написала статтю, яка вийшла в газеті через декілька днів.
Судом було оголошено протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 03.01.2006 року, в зв'язку з неможливістю допитати його в судовому засіданні. В протоколі було викладене наступне. 29.11.2005 року біля 16.30 год. ОСОБА_4 керував технічно справним тролейбусом марки ЗІУ 9 № 263, та рухався по маршруту № 5 « залізничний вокзал - вишенька». В салоні знаходилось багато людей, близько 60-70 осіб. Він рухався по вул.. Келецькій у напрямку мікрорайону «Вишенька» зі швидкістю біля 10-15 км/год., в правому крайньому ряду, біля 0,7 - 1 м. від правого бордюрного каменю. Не доїжджаючи до тролейбусної зупинки «вул. Шевченко» біля 20-25 метрів він почув ззаду сильний удар та відразу натиснув на педаль гальма і зупинився. Подивившись у ліве дзеркало заднього виду він побачив, що у лівому ряду стояв автобус марки "БОГДАН" передньою частиною направлений у напрямку мікрорайону "Вишенька" так, що його передня частина знаходилась на рівні задньої площадки тролейбуса та з бічним інтервалом від тролейбуса 10-15см. Лівіше, на зустрічній смузі руху на лівому боці знаходився автомобіль марки "МОСКВИЧ", передньою частиною направлений у напрямку мікрорайону "Вишенька". Попереду автобуса марки "БОГДАН" знаходився причіп автомобіля "Москвич" Він вийшов з кабіни, відчинив передні двері. Відразу на місце пригоди приїхала швидка допомога, сторонні люди перевернули автомобіль марки "Москвич на колеса. Через 5-10 хвилин приїхав ревізор ОСОБА_12 з ВТТУ та працівники ДАІ, які запитали його про обставини ДТП, він їм повідомив, що не бачив, як трапилася дана пригода, і що контакту з його тролейбусом не було. Після чого працівники ДАІ та ревізор ОСОБА_12 сказали, щоб він їхав по маршруту. Коли він під'їжджав до тролейбусної зупинки "Шевченко" то попереду його руху транспортних засобів в русі не було, чи були транспортні засоби, що рухались у зустрічному напрямку, він не пам'ятає. Автомобіль марки "Москвич" та автобус марки "БОГДАН" до зіткнення він не бачив, а почув лише сильний удар. Коли він вийшов з кабіни тролейбуса то бачив, що відстань від правої частини автобуса "БОГДАН" до правого бордюрного каменю складала біля 3.5м, так, що у напрямку мікрорайону «Вишенька» транспортні засоби могли рухатись без перешкод, так само як і у зустрічному напрямку.
Судом було оголошено протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 03.01.2006 року, в зв'язку з неможливістю допитати його в судовому засіданні. Як вбачається із вказаного протоколу в кінці листопада 2005 року після 16-ї години він знаходився на зупинці маршрутних таксі по вулиці Соборній на перехресті вул. Козицького в м. Вінниця. Спільно з ним знаходився його знайомий ОСОБА_25, який навчається спільно з ним. Їм необхідно було доїхати на мікрорайон «Вишенька», оскільки вони там проживають. На вказану зупинку під'їхав автобус "БОГДАН", який рухався по маршруту "Бучми-Вишенька". Коли він зайшов в салон автобуса, то сів на одинарне сидіння з правого боку в салоні автобуса, третє або четверте від початку салону. ОСОБА_25 сів зліва від нього, тільки на подвійному сидінні, які розташовані з лівої сторони в салоні автобуса, чи сидів він ближче до вікна або проходу між сидіннями, він на даний час не пам'ятає. Всі сидячі місця були зайняті, стоячих пасажирів не було. Даний автобус рухався через центр міста, зупиняючись на вимоги пасажирів на зупинках. Проїхавши ринок "Урожай", вони виїхали на вулицю Келецьку та рухались в напрямку мікрорайону "Вишенька". Під час руху він періодично дивився то праворуч від себе, то попереду себе на проїзну частину дороги. Їх автобус рухався по лівій смузі руху, вказати відстань до правого краю проїзної частини, а також на якій ділянці дороги автобус перелаштувався в ліву смугу, він не може. Під'їжджаючи до тролейбусної зупинки «вулиці Шевченка», швидкість руху автобуса, на його погляд, була не більш ніж 20км/годину, однак категорично стверджувати це він не може, оскільки спідометр він не бачив. На вказаній ділянці дороги, на той час був інтенсивний рух автотранспорту. Водій автобуса в той момент від керування не відволікався, з ним ніхто з пасажирів не розмовляв, за проїзд не розраховувався та він нікому здачі не давав. Автобус постійно рухався прямолінійно, по лівій смузі руху проїзної частини. Коли їх автобус закінчував проїзд перехрестя вулиць Келецька-Ф.Кона, він побачив, що попереду, в попутному напрямку руху, в правій смузі, на тролейбусній зупинці "вул. Шевченка", в напрямку мікрорайону "Вишенька" знаходився тролейбус, колір, номер або маршрут якого він вказати не може, так як не звертав уваги. Чи в той момент даний тролейбус стояв або рухався повільно з незначною швидкістю, зупиняючись на тролейбусній зупинці, він категорично вказати не може. Тролейбус був розташований паралельно правому бордюрному каменю, по ходу його руху, при цьому відстань від його правих коліс до правого краю проїзної частий складала біля 10-20 сантиметрів. Чи рухались в той момент по правій смузі попутному напрямку інші автомобілі, він вказати не може, однак йому здається, що транспортних засобів не було. На зустрічну смугу руху він особливої уваги не звертав, тому не може вказати чи рухались по ній і в якому порядку автомобілі. Коли автобус передньою частиною зрівнювався з заднім лівим габаритом вищезазначеного попутного тролейбуса, при цьому боковий інтервал між правою бічною частиною автобуса та лівою боковою частиною тролейбуса складав біля 10-20 сантиметрів, раптово, попереду, на відстані біля 3-5 метрів від передньої частини автобуса «Богдан», вперше в поле його зору потрапив автомобіль "Москвич", синього кольору з причепом, номер якого він запам'ятати не встиг (чи був у даного автомобіля включений покажчик лівого повороту, він уваги не звертав, яке було положення тіла та голови водія даного автомобіля він не бачив). Даний автомобіль рухався назустріч, однак під яким кутом останній був розташований відносно автобуса «Богдан», та як розташовувався відносно краю проїзної частини дороги, він вказати не може. Водій «Богдана» перед зіткнення гальмував, однак йому здається, що не екстрено, а плавно. В цей момент відбулось зіткнення даних транспортних засобів, лівим передніми частинами. Внаслідок зіткнення автомобіль «Москвич» перекинувся на дах, а причеп, відірвавшись, потрапив під задню ліву бокову частину тролейбуса, перед заднім лівим колесом. Він бачив, що якісь сторонні люди, описати яких він не може, відразу ж перекинули "Москвич" на колеса та витягнули водія. Після чого під'їхала швидка допомога. Пасажири автобуса стали розходитись з місця пригоди. Водій автобуса запитав хто був свідком, на що я залишив останньому своє прізвище, ім'я, по-батькові. Внаслідок ДТП він значних тілесних ушкоджень не отримав. В лікувальні заклади він не звертався, на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не перебував. В період з липня 2005року по грудень 2006року він перебував на постійній роботі в м. Києві. Повідомити, по якій смузі руху, з якою швидкістю та яким чином рухався автомобіль «Москвич», він не може, оскільки останнього вперше побачив за декілька метрів до моменту зіткнення. Чи рухались попереду або позаду зазначеного автомобіля «Москвич» інші транспортні засоби він не бачив, оскільки не звертав на це уваги.
В судовому засіданні були досліджені докази, зібрані по справі, зокрема:
- Протокол огляду місця ДТП від 29.11.2005 року, згідно якого було оглянуто місце ДТП за участь мікроавтобуса «Богдан» та автомобіля «Москвич 412», та було складено відповідну схему, з якої видно, що ширина проїжджої частини вул.. Келецької складає 11,5 м, відстань від правої задньої вісі автобуса «Богдан» до правого бордюрного каменю складає 3,5 м, а від передньої правої вісі - 3,4 м, слід бічного юзу автомобіля «Москвич» знаходиться під задньою частиною автобуса «Богдан», відстань від слідів гальмування автобуса до правого бордюрного каменю складає 4,08 м та 3,8 м навскоси. ( т 1 а.с.4,5);
- Протокол огляду транспортних засобів від 29.11.2005 року, згідно якого було оглянуто автобус «А-091 Богдан» д.н.з. НОМЕР_1 та зафіксовано наявні у нього пошкодження.( т 1 а.с.6);
- Протокол огляду транспортних засобів від 29.11.2005 року, згідно якого було оглянуто автомобіль «Москвич 412» д.н.з. НОМЕР_2 та зафіксовано наявні у нього пошкодження.( т 1 а.с.7);
- Протокол № 7544 від 29.11.2005 року, згідно якого ОСОБА_3 в момент вчинення ДТП був тверезим(т 1 а.с.10);
- Протокол огляду речових доказів від 09.12.2005 року, згідно якого було оглянуто автобус «А-091 Богдан» д.н.з. НОМЕР_1 ( т 1 а.с. 14-16);
- Протокол огляду речових доказів від 09.12.2005 року, згідно якого було оглянуто автомобіль «Москвич 412» д.н.з. НОМЕР_2 ( т 1 а.с. 17-20);
- Висновок експерта №1234 від 30.12.2005 року, згідно якого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла - закритої черепно-мозкової травми (синців та саден на обличчі, закритих ран лоба та крила носа, крововиливів в м'які тканини голови в лобних та тім'яних ділянках, перелому кісток носу, перелому зовнішньої пластинки лобної кістки, субарахноїдальних крововиливів над лобними долями головного мозку; травматичного набряку головного мозку); закритої тупої травми грудної клітини (синця на грудях, переломів 8 та 9 ребер справа, забою легень); заднього вивиху лівого стегна; синців та саден на кінцівках, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та стоїть в причинному зв'язку зі смертю останнього( т1 а.с.41,43);
- Протокол відтворення обстановки та обставин подій від 12.04.2006 року зі схемою та фото таблицею до нього, згідно якого було уточнено показання ОСОБА_4, ОСОБА_21, та ОСОБА_3 (т 1 а.с. 72-74);
- Протокол відтворення обстановки та обставин подій від 19.04.2006 року зі схемою та фото таблицею до нього, згідно якого було уточнено показання ОСОБА_22 (т 1 а.с. 75,76);
- Висновок експертизи № 145а від 28 квітня 2006 року, згідно якого при умові, якщо водій автомобіля М-412 розпочав виконувати маневр обгону попутного транспортного засобу (як слідує з матеріалів справи автомобіля РАФ), а автобус А-091 «Богдан» рухався прямолінійно, то попередження ДТП полягало у виконанні водієм автомобіля М-412 вимог п.п.10.1,14.2 (в) правил дорожнього руху. А водій автомобіля А-091 «Богдан» д.н.з НОМЕР_1 не мав (див. Таблицю до питання № 3) технічної можливості попередити зіткнення терміновим гальмуванням з зупинкою автомобіля до лінії руху М-412, при технічних параметрах вказаних у вихідних даних. Експертами не встановлено на якій саме смузі руху відбулося зіткнення.(т 1 а.с. 81-91);
- Лист начальника відділення організації профілактичної роботи ВДАІ УМВС України у Вінницький області №9/6993 від 21.06.2006 та фото таблиця до нього із зображенням відео зйомки місця ДТП від 29.11.2005 р. (т.1 109-112);
- Лист начальника ДП «СМЕД ВДАІ УМВС України у Вінницький області» від 24.07.06 р., згідно якого дорожня розмітка на той час на вул.. Келецькій від перехрестя з вул.. Шевченко до вул. Ф. Кона відсутня (т.1а.с. 115);
- Протокол відтворення обстановки і обставин події від 29.07.2006 року зі схемами, згідно якого було перевірено та уточнено показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_16( т 1 а.с.141-149);
- Протокол огляду речового доказу від 12.03.2007 року, згідно якого було оглянуто відеозапис відзнятий працівниками міліції на місці ДТП т 1 а.с.221);
- Протокол додаткового огляду місця події від 31.07.2007 року, згідно якого було оглянуто та заміряно відстань перехрестя вул.. Ф. Кона- Келецька до зупинки «вул.. Шевченко»( т 2 а.с.23);
- Протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 18.08.2007 року, згідно якого було перевірено та уточнено показання свідка ОСОБА_19(т 2 а.с.26-28);
- Висновок № 770/771 комісійної комплексної транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи від 16 листопада 2006 року, згідно якого результати проведеного дослідження слідової інформації і характеру технічних пошкоджень, утворених при зіткненні автомобіля і автобуса, дозволяють дійти висновку про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось майже по середині проїзної частини вул. Келецької і знаходиться перед початком сліду бічного ковзання „юзу" на проїзній частині, що утворились внаслідок блокування переднього лівого колеса автомобіля М-412 в результаті зіткнення з автобусом А-091 та його переміщення по проїзній частині та якій розташований між лівими колесами задньої вісі зупиненого автобуса А-091 та правим колесом задньої вісі зупиненого автомобіля М-412. Розташування слідів юзу задніх коліс автобуса А091 Богдан дають підстави вважати, що на момент зіткнення переднє ліве колесо даного автобуса було на смузі свого напрямку руху біля умовної осьової лінії дорожньої розмітки своїй смузі руху, а лівий край кузова автобуса на величину бокового звісу над колесами передньої вісі біля 0.2 метра розташовуватись на смузі зустрічного руху.
Перед зіткненням габарити кожного транспортного засобу, кожного із учасників ДТП перетинали умовну осьову лінію, тобто частково знаходились на зустрічних смугах руху. Зафіксований слід бокового ковзання на проїзній частині міг утворитися за рахунок блокування лівого колеса передньої автомобіля М-412, який бере свій початок біля лівих коліс задньої вісі зупиненого автобуса А-091 та закінчується біля правого колеса задньої вісі зупиненого автомобіля М-412 і має такі кількісні геометричні розміри відносно елементів проїзної частини - розпочинається даний слід на відстані 5,75 м від правого краю проїзної частини про ходу руху автобуса А - 091 і закінчується на відстані 4,75м від лівого краю проїзної частини відповідно. Довжина цього сліду становить 3,70м. Початок даного сліду розташований під задніми лівими колесами автобуса А-091. В даній дорожній обстановці, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля М-412 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_5, з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами п.п. 10.1, 13.1, 13.3,14.2 Правил дорожнього руху України, а водій автобуса „БОГДАН" А-091 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 відповідно до п.п. 12.3 цих Правил.
Якщо в даних дорожній умовах водій ОСОБА_3 міг визначити,що його автобус при русі частково займає смугу зустрічного руху,він повинен був керуватись технічними нормами вимог п.п. 11.4, 12.3Правил дорожнього руху України.
Безпечний боковий інтервал між автомобілем та автобусом за
умови їх прямолінійного руху в момент їх роз'їзду повинен був становити 1,45-1,5 м. Що стосується дотримання такого безпечного бокового інтервалу з боку водія автобуса „БОГДАН" ОСОБА_3, то з технічної точки зору, вибір безпечного бокового інтервалу в односторонньому порядку, цим водієм не може бути забезпеченим, оскільки водій ОСОБА_3, як слідує із матеріалів кримінальної справи був в стадії виконання маневру об'їзду перешкоди (тролейбуса), а водій ОСОБА_5 перед ДТП намагався виконати обгін транспортного засобу.
В автобуса А-091 д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 перед початком гальмування була швидкість руху складала 23,36 км/год та є мінімальною, оскільки під час розрахунків не враховувалося затрати кінетичної енергії на погашення швидкості транспортних засобів під час зіткнення.
Проведені розрахунки, дають підстави вважати, що водій автобуса
А-091 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 не буде мати технічної
можливості своїми односторонніми діями попередити зіткнення за
умов виконання ним вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.
Так як перед початком маневру обгону автомобілем М-412 автобуса РАФ-22038, зустрічний автобус А091 Богдан рухався по лівій смузі руху, з технічної точки зору, можлива невідповідність у діях водія ОСОБА_3 технічним нормам вимог п.п. 11.4 Правил дорожнього руху, в даній дорожній ситуації, дане порушення не знаходиться в причинному зв'язку з даним ДТП.
Технічна можливість у водія автомобіля М- 412 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_5 попередити зіткнення з автобусом А-091за умови, що коли цей водій виконував маневр обгону автобуса РАФ, він рухався попереду, полягає у виконанні цим водієм вимог 10.1 та 14.2-в Правил дорожнього руху України.
На підставі проведеного дослідження, експерти вважають з технічної точки зору, свідчення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_21 в частині вказаних ним кількісних величин відстані на якій знаходилися транспортні засоби на проїзній частині перед зіткненням і після нього є технічно обґрунтованими і не суперечать механізму даної пригоди та після аварії розташуванню транспортних засобів на проїзній частині.
Свідчення свідка ОСОБА_22 в частині вказаних кількісних величин щодо відстані на якій знаходилися транспортні засоби на проїзній частині перед зіткненням і після нього з технічної точки зору можуть вважитися технічно обґрунтовані.
Свідчення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_16 ОСОБА_14 та потерпілого ОСОБА_6, в частині вказаних ними кількісних величин щодо відстані на якій знаходяться транспортні засоби на проїзній частині перед зіткненням і нього, з технічної точки зору є технічно не обґрунтовані, суперечать післяаварійному розташуванню транспортних засобів, які приймали участь в ДТП, зафіксованим у протоколі та схемі до протоколу ОМП.(т 1 а.с. 155-163);
Висновок № 4904-06 від 07 грудня 2007 року, згідно якого місце зіткнення автобуса А-091 "БОГДАН" та автомобіля М-412 розташовано на боці руху останнього.
Весь слід бічного ковзання лівого передньою колеса автомобіля М-412 розташовано поза межами стороні зустрічного руху на своєму боці, точну числову величину віддалення цього сліду від лівого краю проїзної відносно напрямку руху автомобіля М-412 можливо встановити провівши відповідний замір на місці пригоди.
Показання водіїв ОСОБА_3(автобус А-091 "БОГДАН"), ОСОБА_21 (автомобіль РАФ) та ОСОБА_22 (автомобіль Мазда) про механізм ДТП в частинах факту зміщення автопоїзда М-412 на бік зустрічного руху до коридору руху автобуса А-091 "БОГДАН" та прямолінійного останнього технічного недостовірні.
Показання водія тролейбуса ЗІУ-9 ОСОБА_4 (а.с.50) та при відтворенні обстановки та обставин події (ВООП) від 12.04.2006 року(а.с.72-74) викладені в двох взаємовиключаючих варіантах щодо розташування відносного правого краю проїзної частини (відповідно 0,7...їм та 0,18...025м), що потребує юридичної оцінки доказів по справі, хоча як видно з фото а.с. 74 до протоколу ВООП від 12.04.0бр. безпечний рух тролейбуса ЗІУ-9 в місці пригоди на відстані 0,18...0,25м неможливий за наявності похилого пандусу, при якому можливий плавний підйом від проїзної частини на тротуар.
Водієві автобуса А-091 "БОГДАН" ОСОБА_3 у відповідності до вимог п.п.1.5, 11.1 та 13.3 ПДР належало за відсутності ліній горизонтальної дорожньої розмітки, при русі в потоці транспорту підтримувати безпечні бічні інтервали щодо попутного та зустрічного напрямків і при недостатності коридору руху між бортами попутного
тролейбуса ЗІУ-9 та зустрічного автопоїзда М-412, які рухалися прямолінійно, не створювати небезпеки для руху транспорту та утриматися від проїзду між ними на даній ділянці дороги.
Відповідно до вимог п.12.3 ПДР водієві автопоїзда М-412 ОСОБА_5 не пізніше моменту виникнення небезпеки для руху - об' єктивного виявлення зміщення зустрічного автобуса А-091 "БОГДАН" на його бік руху належало застосувати гальмування.
Мінімальний безпечний бічний інтервал між автобусом А-091 "БОГДАН" та попарно попутним тролейбусом ЗІУ-9 і зустрічним автопоїздом М-412 з врахуванням відомих швидкостей транспортних засобів в даному випадку становить - не менше 1,0 та 1,5м відповідно.
За відомих та встановлених даним дослідженням обставин події у водія автобуса А-091 "БОГДАН" ОСОБА_3 навіть у найбільш сприятливому для нього випадку не було достатнього коридору для руху в межах свого напрямку із дотриманням безпечних бічних інтервалів як до попутного тролейбуса ЗІУ-9 так і до зустрічного автопоїзда М-412.
В діях водія автопоїзда М-412 ОСОБА_5 невідповідностей вимогам ПДР не вбачається з причин, наведених в дослідницькій частині даного висновку.
Оскільки водій автобуса А-091 "БОГДАН" ОСОБА_3 своєчасно виконуючи принаймні вимоги п.п.1.5, 11.1 та 13.3 ПДР мав технічну можливість попередити зіткнення із зустрічним автопоїздом М-412 і не скористався нею, тому саме діями даного водія, які суперечили наведеним вимогам, була створена аварійна дорожня ситуація для водія ОСОБА_5, що і стало технічною причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.(т. 2 а.с.46-54);
- Протокол огляду транспортного засобу від 10.02.2010 року, згідно якого було оглянуто автобус марки А 091-1 та виміряно його габарити. (т 3 а.с.38);
- Висновок комісійної додаткової транспортно-трасологічної № 7840 від 30 грудня 2010 року, згідно якого на момент первинного контакту поздовжні вісі автобуса та автомобіля розташовувались під кутом 180 градусів. Більш точно встановити кут між поздовжніми осями ТЗ не виявляється можливим, так як транспортні засоби на дослідження не надавались. Місце первинного контакту транспортних засобів знаходилось в районі середини проїзної частини дороги.( т3 а.с.78-84);
Аналізуючи та оцінюючі всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.
По справі було проведено кілька експертиз, висновки яких не є однозначними, а деякі є суперечливими між собою. Показання свідків теж є суперечливими між собою. Тому суд вважає, що враховувати необхідно показання тих свідків, які були на місці пригоди в момент ДТП, а також одразу після нього та приймали участь у складанні протоколу огляду місця ДТП від 29.11.2005 р. Це свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_17
Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві не міг вказати, на якій відстані розташовувався автобус на проїжджій частині, про те, в судовому засіданні стверджував, що автобус знаходився трохи на зустрічній смузі руху. Суд вважає показання свідка в цій частині неправдивими, оскільки через незначний проміжок часу після ДТП він не повідомляв цього, а через майже вісім років впевнено стверджував в судовому засіданні.
Суд також вважає надуманими показання свідка ОСОБА_11в частині місця розташування транспортних засобів після ДТП. Адже свідок стверджував, що автобус «Богдан» дзеркалом зачепив тролейбус, однак як вбачається із показань свідка ОСОБА_4 на досудовому слідстві, його тролейбус не був учасником ДТП. Це підтвердили також свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12, які стверджували, що відновили рух тролейбусів, оскільки жоден тролейбус не був учасником ДТП. А підсудний ОСОБА_3 повідомляв, що він відігнув праве дзеркало заднього виду, щоб убезпечити рух тролейбусів, які проїжджали впритул до його автобуса після ДТП.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 прибули одразу після ДТП на місце пригоди, приймали участь у вимірюванні відстаней, які в подальшому вносилися в протокол огляду місця ДТП тоді, коли всі транспортні засоби, що брали участь у ДТП стояли на місці, було змінено місце розташування лише «Москвича» з метою надання медичної допомоги водію та пасажиру цього автомобіля, оскільки автомобіль внаслідок ДТП перекинувся. Однак і ці свідки не могли точно вказати на чиїй смузі руху відбулося ДТП, всіх їх міркування є суб'єктивними, адже після зіткнення всі транспортні засоби ще якісь час рухалися та змінювали напрямок руху під дією удару, а тролейбус під керуванням ОСОБА_4 рухався гальмуючи, оскільки згідно його ж показань, він розпочав гальмування після того, як почув звук удару. Свідок ОСОБА_16 стверджував, що він, керуючи тролейбусом, проїжджав місце ДТП, безперешкодно його об'їхав, на його думку автобус «Богдан» стояв на зустрічній смузі руху, відстань від автобуса до бордюра була приблизно 4 м. Свідок ОСОБА_14 стверджував, що він проїжджав місце ДТП, об'їхав його тролейбусом по тротуару, оскільки йому заважав тролейбус ОСОБА_4, при цьому він бачив, що автобус «Богдан» стоїть на зустрічній смузі руху. Суд вважає, що свідок говорить неправду, адже як видно із фото таблиць, які є додатками до протоколу відтворення обстановки та обставин події на тротуарі вул.. Келецької повздовж стоять опори лінії електропередач, тому в ОСОБА_14 не було технічної можливості проїхати на такому габаритному транспортному засобі як тролейбус по тротуару. Із показань ОСОБА_14 вбачається, що він не виходив із свого тролейбуса, а лише проїжджав місце ДТП, при цьому об'їжджаючи перешкоди, тому свідчення його щодо відстаней та місця розташування транспортних засобів після ДТП, які він визначив на око із вікна тролейбуса, суд вважає недостовірними.
Саме тому і виникла потреба в проведенні експертизи, щоб на підставі експертних досліджень стало можливим зробити висновок про те, де відбулося ДТП, відповідно хто винен.
Жодна експертиза не назвала точного місця зіткнення транспортних засобів, при цьому експерти вказують, що зіткнення відбулося приблизно на середині дороги. Розмітки на вул. Келецькій, де сталося ДТП, на той момент не було. Ні водій ОСОБА_3 ні водій ОСОБА_5 точно визначити на око, де середина проїжджої частини, не могли. Однак відповідно до ПДР України обидва водія мали рухати по своїй смузі руху, якомога ближче до правого краю дороги, не створювати перешкод іншим транспортним засобам.
З цієї позиції свідчення підсудного ОСОБА_3 вказують на те, що ні він, ні загиблий ОСОБА_5 вимог Правил в цій частині не дотрималися. Свідок ОСОБА_22 вказувала, що автомобіль «М-412» рухався перед її автомобілем і різко поїхав ліворуч, виїхавши назустріч автобусу «Богдан», внаслідок чого сталося ДТП.
Одні експерти вважають, що свідчення ОСОБА_22 є технічно достовірними, інші - ні. Однак при цьому всі вони сходяться на тому, що ДТП відбулося приблизно на середині дороги. Суд вважає, що правильного висновку дійшли експерти, які проводили комісійну комплексну транспортно-трасологічну та авто технічну експертизу (висновок № 770/771від 16. 11.2006 року) про те, що обидва транспортних засоби і автобус «Богдан» и автомобіль «М-412» перед зіткненням частково виїхали на зустрічну смугу руху. Це підтверджують і протоколи огляду транспортних засобів від 09.12.05 р. (т. 1 а.с. 14, 17), з яких вбачається, що і автомобіль «М-412» і автобус «Богдан» отримали ушкодження в передній лівій частини.
За таких обставин суд вважає, що в ДТП винуваті обидва водія - ОСОБА_3, який керував автобусом «Богдан», та ОСОБА_5, який керував автомобілем «Москвич М-412».
Дії ОСОБА_3 досудовим слідством вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий (т 1 а.с. 34), на обліку у Вінницькій обласній психіатричній лікарні ім. акад. Ющенка не перебуває (т 1а.с.31), у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває (т 1 а.с. 32),
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає наявність в ОСОБА_3 трьох неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 є професійним водієм, право керувати транспортним засобом дає йому можливість працювати та утримувати свою сім'ю, втративши яке він не лише сам залишиться без засобів для існування, а без матеріального забезпечення залишиться вся його сім'я, в ДТП винуватими є обидва водія, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк без позбавленням права керувати транспортними засобами та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 подав цивільний позов до ОСОБА_3 від свого імені, імені ОСОБА_23 та ОСОБА_24 суму 67545 грн. майнової шкоди та 90000 грн моральної шкоди. Позов мотивований тим, що внаслідок ДТП ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув син ОСОБА_6 ОСОБА_5 В ДТП винен ОСОБА_3 Матеріальна шкода складається з вартості: експертних послуг по оцінці матеріального збитку, завданого ДТП автомобілю «ІЖ-412» на суму 350 грн., відновлення пошкодженого автомобіля «ІЖ-412» в сумі 6150 грн., зберігання вказаного автомобіля на штраф майданчику в сумі 8841 грн., проведення повторної судово-автотехнічної експертизи в сумі 7000 грн, гранітного пам'ятника в сумі 5128 грн., плитки та скамійки 1500 грн., установки пам'ятника 225 грн., установки скамійки, площадки 1500 грн., гроба, 356 грн., надгробного вінку 126 грн., ленти 4 грн, перевозки до кладовища в с. Нападівка Липовецького району 400 грн, копки ями 150 грн., музики 450 , поховання 6700 грн, поминального обіду в день поховання 7020 грн., на 9 днів - 4500 грн., 40 днів 7500 грн., 1 рік - 9900 грн. Всі позивачі з дня загибелі ОСОБА_5 знаходяться в напруженому стані, погіршився стан їх здоров'я, вони позбавлені нормального способу життя, сну. Ствердження ОСОБА_3 про те, що в ДТП винен ОСОБА_5 призводить нових страждань потерпілих.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_24 та представник потерпілого ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор Соловйов О. В. просив задовольнити позов в частині стягнення майнової шкоди на суму, яка підтверджена документально, щодо моральної шкоди - поклався на розсуд суду.
Підсудний ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_1 просили відмовити у позові, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 не є винуватцем ДТП.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу вважає, що позов слід залиши без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається у Вінницькому міському суді Вінницької області в порядку цивільного провадження в судді Овсюка Є. М.
Суд вважає, що речові докази по справі, а саме: автомобіль «Москвич-412» державний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на штраф майданчику поста ДАІ «Бар» - передати потерпілому ОСОБА_6; автобус марки А 091 «Богдан» державний номер НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у підсудного ОСОБА_3, слід залишити власнику ОСОБА_3; посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3, яке знаходиться у нього на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 слід залишити останньому; медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_3 та медичну довідку огляду водія ОСОБА_3, відеокасету маркіровану «ВАСФ ДС Е-90», яка містить відео запис огляду місця події від 29.11.05 року що знаходяться при матеріалах справи, слід залишити там же.
Суд також вважає, що судові витрати по проведенню експертиз слід покласти на підсудного, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєного ним злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортним засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч,1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України у Вінницькій області області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_6, ОСОБА_24, ОСОБА_26 залишити без розгляду.
Речові докази по справі, а саме: автомобіль «Москвич-412» державний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на штраф майданчику поста ДАІ «Бар» - передати потерпілому ОСОБА_6; автобус марки А 091 «Богдан» державний номер НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у підсудного ОСОБА_3 - залишити власнику ОСОБА_3; посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3, яке знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3; медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_3 та медичну довідку огляду водія ОСОБА_3, відеокасету маркіровану «ВАСФ ДС Е-90», яка містить відео запис огляду місця події від 29.11.05 року що знаходяться при матеріалах справи - залишити при матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по проведенню експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області в сумі сто сорок шість гривень 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по проведенню експертизи на користь ВВ КНДІСЕ в сумі одна тисяча триста сім гривень 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по проведенню експертизи на користь КНДІСЕ в сумі три тисячі двісті двадцять дві гривні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Л. В. Ковальчук