ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Представники:                          

Суть спору:           про  повернення     майна    з   незаконного    володіння   та   стягнення неустойки  в сумі 131 грн. 12 коп.

          Позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог №9/2474 від 24.10.06, в якій визначив остаточний обсяг позовних вимог, збільшив розмір стягуваної неустойки і просить стягнути 192 грн. 14 коп. Вказана заява відповідно до ст.22 ГПК України прийнята судом.

          Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду. За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача.

                    Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

                    01.07.2004 р. між регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області (орендодавець), підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області (балансоутримавач), було укладено договір оренди НОМЕР_1 державного майна - нежитлового приміщення  площею 71,31 кв.м адмінбудівлі Косівського районного відділу статистики, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.                                        Пунктом 11.1 договору оренди встановлено строк дії договору оренди з 01.07.2004 р. до 29.06.2005 р. Строк дії договору був продовжений сторонами до 28.06.2006 р.

                    Пунктом 11.6 договору оренди сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

                    У встановленому договором порядку, листами НОМЕР_2, НОМЕР_3 позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди та зобов"язав відповідача повернути орендоване приміщення. Відповідач зобов"язання щодо повернення орендованого майна не виконав.

          В силу ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Як встановлено судом, відповідно до п. 11.6 договору, ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” позивач повідомив відповідача про відмову в продовженні строку дії договору та заявив вимогу про звільнення приміщення та його повернення.

          Згідно п. 11.8 договору дія останнього припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

          Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

          Частиною 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

          Стаття 785 ЦК України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

          На момент розгляду справи позивачем подано суду трьохсторонній акт приймання-передачі орендованих за договором приміщень від 18.10.2006 р., з якого вбачається, що відповідачем виконано зобов"язання щодо повернення приміщень. З урахуванням наведених обставин та заяви позивача про зміну позовних вимог, провадження в цій частині слід припинити.

          Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Вищевказаною нормою цивільного законодавства прямо передбачена відповідальність наймача у вигляді сплати неустойки у певному розмірі за невиконання обов'язку повернення речі після припинення договору найму.

                    Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, після припинення договору відповідач не виконав свого обов'язку щодо фактичного звільнення приміщень, а отже позовні вимоги про стягнення неустойки за час прострочення виконання обов"язку  щодо повернення приміщень з 29.07.2006 р. по 18.10.2006 р. в сумі 192 грн. 14 коп. обгрунтовані і підлягають задоволенню.

          За наведених обставин, позов слід задоволити частково. Судові витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

                  Керуючись ст. 124 Конституції України,  ЦК України, ГК України, Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 49, 82-85, п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

                    Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 15 (ідентифікаційний код 02360599) - 192 грн. 14 коп. неустойки.

                    Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь державного бюджету -102 грн. державного мита.

                    Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь державного підприємства  “Судовий  інформаційний центр” судові  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.                                                  

                    Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                    В решті позовних вимог провадження припинити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання.

Суддя                                                            Неверовська Лариса Миронівна

                                                            рішення підписане 01.12.06

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Неверовська Лариса Миронівна