Справа №22ц-2599,2007р.                  Головуючий в 1-й інстанції

Смірнов Г.С. Категорія: 23                                     Доповідач - Лісова Г.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року листопада місяця «28» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Лісової Г.Є. Суддів: Семиженка Г.В., Приходько Л.А. при секретарі - Ляшенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 10 жовтня 2007 року

за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

21.02.2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої 7.02.2007 року затопленням належної їй квартири АДРЕСА_1 з вини відповідача ОСОБА_2, власника квартири НОМЕР_1 розташованої поверхом вище.

Просила стягнути з ОСОБА_2 в її користь 687 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 10 жовтня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала, просить її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.

Відповідач апеляційну скаргу не визнав, просить її відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід задовольнити частково, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення, в решті рішення залишити без змін.

2

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив з того, що позивачка не довела, що затоплення її квартири в лютому 2007 року сталося з вини відповідача.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Факт затоплення, яке мало місце 7.02.2007 року в квартирі позивачки, підтверджується актом складеним представниками житлово-експлуатаційного підприємства «Таврійський-3», показаннями свідка ОСОБА_3, яка підтвердила, що бачила сліди затоплення на кухні та балконі квартири позивачки, які утворилися лише внаслідок протікання з квартири відповідача, оскільки квартира НОМЕР_1 затоплена не була, як встановлено під час її огляду. Разом з тим в квартирі НОМЕР_1, як показала свідок ОСОБА_4, було виявлено затікання води на підлозі та отвори через які вода поступала в квартиру №105.

Відповідач цих обставин не спростував.

Його доводи про те, що затікання на стелі у кухні квартири позивачки могло утворитися внаслідок вологи, яка існує в його квартирі, руйнуючи її, в чому відсутня його вина, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків в редакції постанови Кабінету Міністрів України №45 від 24 січня 2006 року власник квартири зобов'язаний дотримуватися санітарних норм і правил, проводити за власні кошти ремонт квартири, використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Отже, відповідач зобов'язаний був утримувати своє майно в належному стані, щоб не завдавати шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з кошторису, що міститься в матеріалах справи і є належним доказом, позивачці завдана шкода на суму 509 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, стягненню не підлягає 178 грн. понесених позивачкою витрат на придбання ліків, оскільки не доведено, що їх необхідність викликана саме цією обставиною.

Враховуючи характер пошкодження майна позивачки, суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Стягнена в користь ОСОБА_1 сума є достатньою компенсацією для відшкодування завданої їй шкоди.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, ст.ст. 13,14,1166 ЦК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 10 жовтня 2007 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 509 грн. завданої матеріальної шкоди та 72 грн. 50 коп. понесених судових витрат.

В решті позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.