8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2013 року Справа № 812/4264/13-а
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Мирончук Н.В.
за участю
секретаря судового засідання Стройній О.О.
представників сторін:
позивача Лемешко Г.А.
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1020,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
07 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1020,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на обліку в Сватівській МДПІ з 20.04.2010 року за № 12445 обліковується ОСОБА_2, яка знаходиться на загальній системі оподаткування відповідно до вимог ст.177 Податкового кодексу України.
Відповідача зареєстровано Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 19.04.2010 р. за НОМЕР_5.
Відповідач в строк до 12.02.2013 року повинен був надати до Сватівської МДПІ (Троїцьке відділення) річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного 2012 року.
13.02.2013 року складено реєстр не поданої звітності F01001 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» щодо ненадання відповідачем до Сватівської МДПІ (Троїцького відділення) податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2012 рік.
14.02.2013р. було проведено камеральну перевірку відповідача з питань надання податкової звітності, результати якої зафіксовано в акті про результати камеральної перевірки податкової звітності від 14.02.2013р. № 92/17-НОМЕР_4.
Дані камеральної перевірки свідчать про ненадання відповідачем податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного року.
Позивачем акт про результати камеральної перевірки податкової звітності від 14.02.2013р.№ 92/17-НОМЕР_4 було направлено засобами поштового зв'язку 15.02.2013 року на адресу відповідача.
За ненадання до податкових органів податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності №194/17-НОМЕР_4 від 14.05.2012 року, за результатами розгляду якого застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі 170 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2012 року №0002771701.
Вказане повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку до ДПС в Луганській області та ДПС України, але за результатами перегляду вказаного повідомлення - рішення в адміністративному порядку залишено без змін. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2012р. у справі 2а/1270/7410/2012 донараховану штрафну санкцію у сумі 170,00грн. стягнуто до бюджету. Виконавчий лист на сьогодні перебуває на виконанні в ВДВС Троїцького РУЮ (ВП№ 36751146)
27.02.2013р. позивачем було сформовано податкове повідомлення - рішення форми «Р № 0000021231, згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст.20, п.п 54.3.1, п. 54.3 ст.54, відповідно до абзаців 3,4 п. 120.1 ст.120 ПКУ, за результатами розгляду акта перевірки від 14.02.13 №91/17/-НОМЕР_6 за порушення п.п.177.5.2 п.177.5 ст. 177,п.п 49.18, ст.49, відповідачу донараховано штрафну санкцію за платежем 5011010501 податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 1020,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку, яке отримано особисто відповідачем 05.03.2013 року.
Відповідач скористався правом адміністративного оскарження та оскаржив податкове повідомленням - рішенням форми «Р» № 0000021231 від 27.02.2013 року в сумі 1200,00 грн. до ДПС у Луганській області. Рішенням ДПС у Луганській області від 27.03.2013 року № 3533/10-400/08 податкове повідомленням - рішенням форми «Р» № 0000021231 від 27.02.2013 року в сумі 1200,00 грн. залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення. Вказане рішення направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку та отримано нею особисто 03.04.2013 року.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1020,00грн.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсягу, просив суд його задовольнити.
Відповідач участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином. Надав суду заперечення проти адміністративного позову, в якому просив суд розглянути справу за його відсутності та закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 19.04.2010 за НОМЕР_5 (а.с.13).
Відповідно до довідки № 1157 від 20.04.2010 відповідач перебуває на податковому обліку в Троїцькому відділенні Сватівській МДПІ з 20.04..2010 року за № 12445 (а.с.18).
За фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 станом на 18.04.2013 року обліковується податковий борг перед бюджетом в розмірі 1020,00 грн. зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 170,00 грн.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктами 95.4 та 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду має право здійснити стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день її стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня, їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.
Позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 19.06.2012 № 61, яка була отримана відповідачем 23.06.2012 (а.с.23).
Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).
Троїцьким відділенням Сватівської МДПІ було проведено камеральну перевірку податкової заборгованості ФОП ОСОБА_2 та встановлено ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи, про що складено акт від 14.02.2013 № 92/17-НОМЕР_4 (а.с.19-20).
27.02.2013 року на підставі акту перевірки відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення № 00000521231, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00грн. (а.с.16).
Податкове повідомлення-рішення, на підставі якого до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00грн., було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Луганській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12.03.2013 року № б/н податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000021231 залишено без змін, а скаргу відповідача залишено без задоволення (10-12).
Виходячи з вищевикладеного за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 1020,00грн.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1020,00 грн., обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1020,00 грн., задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_4) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) у розмірі 1020,00грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 коп.), який утворився по строку 14.04.2013 року та рахується станом на 18.04.2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Н.В. Мирончук