УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„27" липня 2007 року м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Краснощокової Н.С. Осипчук О.В. Шевченко В.Ю.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа Житлове управління „Лівобережне" дочірнього підприємства „Екос" про усунення перешкод в користуванні житловою площею та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним направлення на поселення, про визнання недійсним договору, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1, вселені в зазначену квартиру та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн.
Зазначала, що 10 лютого 2006 року між нею та ЖУ „Лівобережне ДП „Екос" було укладено договір № 6, термін дії якого з 01 лютого по 31 червня 2006 року, про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду, за умовами якого ЖУ „Лівобережне ДП „Екос" надало їй у користування квартиру АДРЕСА_1. Крім того, їй було видане направлення № 13 на поселення до спірної кімнати.
4.03.2006 року до квартири з"явився відповідач і почав вимагати звільнити квартиру із застосуванням до неї фізичної сили, у зв'язку з чим вона отримала тілесні ушкодження. Неправомірними діями відповідача їй було спричинено також і моральну шкоду.
Справа № 33ц-711 кс 07
Головуючий першої інстанції: Ти щук М. Ф.
Суддя - доповідач: Осипчук О.В.
Категорія: 10
Відповідач, не погоджуючись з пред'явленим до нього позовом, подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати недійсним договір № 6 від 10.02.2006 року, укладений між позивачкою та ЖУ Лівобережне ДП „Екос" та направлення № 13 на поселення в кімнату, також просив спростувати недостовірну інформацію про нього та припинити порушення його права на повагу, гідність, честь та ділову репутацію, стягнути 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що в будинку АДРЕСА_1 його мешканцями створено будинковий комітет, який контролює за правильним розподіленням жилих приміщень між працівниками AT „Холдінгова компанія „Київміськбуд". Комітетом було вирішено, що в квартиру № 101 заселиться ОСОБА_3, але їм стало відомо, що в квартиру заселилася позивачка. Він та члени будинкового комітету наполягали, щоб позивачка звільнила кімнату, а потім винесли з кімнати її речі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1; стягнуто з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., судових витрат 17 грн., та на користь держави 232 грн.
В задоволені зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2006 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2006 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 04.10.2006 року і направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені зустрічного позову, посилався на те, що позов про визнання недійсним договору та направлення на поселення пред'явлений лише до ОСОБА_1, хоча другою стороною цих договірних відносин є ЖУ „Лівобережне". Між тим, судом першої інстанції не було залучено до участі у справі в якості відповідача вказане житлове управління.
Апеляційний суд помилки, допущені судом першої інстанції, не виправив і погодився з рішенням Оболонського районного суду м. Києва.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2006 року та хвалу апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.