УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0604/2-4490/12 Головуючий у 1-й інст. Полонець С.М.

Категорія 45 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Кочетова Л.Г.

при секретарі Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду, визнання нечинним рішення виконкому № 141 від 11 травня 1989 року в частині вилучення земельної ділянки

за апеляційною скаргою виконавчого комітету Житомирської міської ради

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду та визнати нечинним рішення виконкому Житомирської міської ради народних депутатів № 141 від 11.05.1989 року в частині вилучення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Зазначив, що він є єдиним власником вищевказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.1990 року та ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 08.05.2002 року. За будинковолодінням рахується земельна ділянка площею 0,1356 га, яка перебувала в користуванні його батьків. У 2011 році він вирішив отримати документи про право власності на землю та почав виготовлювати технічну документацію із землеустрою, узгодив межі із сумісними землекористувачами. Однак, у серпні 2012 року він дізнався, що виконком вилучив земельну ділянку площею 593 кв.м., залишивши у користуванні ділянку площею 600 кв.м. Вважає, що для вилучення земельної ділянки не було жодних підстав.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано нечинним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів "Про розгляд заяв громадян міста по земельним справам" від 11.05.1989 року № 141, в частині вилучення лишків земельної ділянки площею 593 кв.м. по АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі виконавчий комітет Житомирської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що рішення виконкому № 141 від 11.05.1989 року було прийнято на підставі заяв громадян міста та на виконання Постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР від 11.02.1988 року № 197 "Про заходи по прискоренню розвитку індивідуального житлового будівництва". При цьому, виконавчий комітет діяв в межах наданих йому повноважень, та у відповідності до вимог п. 6 ст. 36, п. 3 ст. 38 ЗК УРСР в редакції 1970 року.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вилучення земельної ділянки не було викликано державними або громадськими потребами, доказів звернення ОСОБА_2 до виконкому про виділення земельної ділянки та виконання рішення виконкому суду не надано, а тому вилучення земельної ділянки у ОСОБА_3. порушує права позивача, який на даний час є власником житлового будинку та користувачем земельної ділянки.

Проте, погодитися з таким висновком не можна, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст. 88 ЗК УРСР ( в редакції закону 1970 року) передбачено, що у містах, де допускається індивідуальне житлове будівництво, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів можуть надаватися громадянам для цієї мети земельні ділянки в розмірах від 0,03 до 0,06 гектара, з врахуванням місцевих умов, незалежно від кількості членів сім'ї.

Відповідно до ст. 93 ЗК УРСР ( в редакції закону 1970 року) вилучення земельних ділянок в містах для державних або громадських потреб провадиться в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.

Вилучення земельної ділянки чи її частини для державних або громадських потреб провадиться на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР або рішення виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і цим Кодексом (ст. 37 ЗК УРСР в редакції закону 1970 року).

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів № 141 від 11.05.1989 року "Про розгляд заяв громадян міста по земельним справам" у ОСОБА_3. (матері позивача) вилучено лишки земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 593 кв.м., залишено в користуванні земельну ділянку площею 600 кв.м.

Дане рішення було прийнято на підставі заяв громадян міста та на виконання Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 11.02.1988 року № 197 "Про заходи по прискоренню розвитку індивідуального житлового будівництва.

Відповідно до вимог ст. 30 ЗК УРСР (в редакції закону 1990 року), ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду, до нового власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено договором.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2000 року та ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 08.05.2002 року про затвердження мирової угоди (а.с. 4-6). Отже, при набутті права власності на житловий будинок, позивач набув і право на користування земельною ділянкою, яка на той час була закріплена за будинком ( 0,06 га. ). У зв'язку з цим, невиконання ОСОБА_2 рішення виконкому в частині розробки проектної документації та здійснення будівництва, не є підставою для скасування оспорюваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення виконкому про вилучення частини земельної ділянки є безпідставними, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради задовольнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді