У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів - Оніпко О.В., Хилевича С.В., Рожина Ю.М.
секретар Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування наказу про щорічну відпустку.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду від 09 квітня 2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що воно є незаконним Зазначає, що посилання суду на рішення апеляційного суду Рівненської області від 26.12.2012 р. є необґрунтованим, оскільки предметом позову у вказані й справі не був наказ № 45 від 18.06.2012 р. Зазначений наказ не відповідає ст. 3 Закону України „Про відпустки". Останнім днем відпустки у кількості 107 календарних днів є 01 вересня 2012 р., яке було вихідним днем (субота) та відповідно до ч. 5 ст. 241 КЗпП України, останнім днем відпустки є 03 вересня 2012 р. Відтак продовження відпуски на дні хвороби 26 календарних днів з 01.09.2012 р. наказом № 45 від 18.06.2012 р. є порушенням ст. 2 Закону України „Про відпустки". Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 5.12.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу від 18.06.2012 р. за № 45.
У позовній заяві зазначав, що згідно з його заявою від 03.05.2012 р. , наказом від 15.05.2012 р. за № 34, йому було надано щорічну, а також невикористані відпустки за минулі роки, загальною тривалістю 107 календарних днів ( включаючи офіційні святкові дні) до звільнення його за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 03.09.2012 р.
У зв"язку із його перебуванням на лікуванні та наданням листків непрацездатності у період відпустки, за його заявою 18.06.2012 р. відповідачем був виданий наказ № 45, згідно з яким тривалість раніше наданої відпустки було продовжено на 26 календарних днів та змінено відповідно дату його звільнення - з 26.06.2012 р.
З даним наказом його не було ознайомлено, однак з отриманого ним у липні 2012 р.
_____________________________________________________________________________Справа № 1715/21476/12 Головуючий суддя 1 інстанції: Сидорук Є.І. Провадження № 22-ц787/975/2013 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.
розрахункового листка за червень 2012р., він дізнався, що термін відпустки йому продовжено у вересні місяці на 26 календарних днів. Просив суд вказаний наказ визнати незаконним та скасувати, оскільки у зазначений у наказі та наданий період відпустки, відповідачем не враховано та не включено ще один день відпустки.
Доводи ОСОБА_1 про те, що відмовляючи йому у задоволенні позову, місцевий суд безпідставно послався на рішення апеляційного суду Рівненської області від 26.12.2012 р., яке відношення до даної справи не має, оскільки предметом спору у даному випадку є наказ № 45 від 18.06.2012 р., не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, рішенням апеляційного суду Рівненської області від 26.12.2012 р. , яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.02.2013 р. , скасовано рішення Рівненського міського суду від 13.11.2012 р. та у позові ОСОБА_1 до УКБ виконкому Рівненської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. ( а.с. 38-40, 71-72).
Також, вказаним судовим рішенням відхилено доводи ОСОБА_1 про незаконність наказу від 18.06.2012 р. за № 45 з тих підстав , що відповідач не врахував та не включив у період відпустки іще один день і звільнення його повинно було бути проведено з 27.09., а не з 26.09.2012 р. та судом встановлено законність звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України з 26.06.2012 р. на підставі наказу від 18.06.2012 р. за № 45.
У зв"язку з наведеним, є обґрунтованими посилання місцевого суду на вимоги ч. 3 ст. 61 ЦПК України та на вищевказане судове рішення .
Окрім того, ОСОБА_1 не заперечує тих обставин, що він дійсно використав відпустку, надану на підставі його заяви наказом за № 45 від 18.06.2012 р., після чого був звільнений з 26.09.2012 р. з роботи та що він отримав всі, належні йому при звільненні кошти, у т.ч. і компенсацію за всі невикористані дні відпустки.
У зв"язку з наведеним, підстави для визнання незаконним та скасування вказаного наказу - відсутні.
Посилання позивача на те, що відповідач надав йому грошову компенсацію за 1 день невикористаної відпустки без його згоди, не спростовують висновків суду 1-ї інстанції та обставин, встановлених судовим рішенням від 26.12.2012 р. щодо законності його звільнення саме з 26.09.2012 р.
З огляду на наведене, рішення місцевим судом ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків , наведених у ньому , а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді :