УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0604/2-4563/12 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М.
Категорія 19 Доповідач Галацевич О. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Галацевич О.М.
суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" про визнання договору недійсним та стягнення коштів, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2013 року, -
встановила:
У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, у якому просив визнати недійсним договір від 24.09.2012 року за № 402844 та стягнути з відповідача на свою користь 3127,68 грн., які були сплачені як вступний внесок по договору, та моральну шкоду в сумі 5000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.09.2012 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" ( далі - ТОВ „Авто Просто") було укладено договір № 402844 про надання позивачу послуг програми „АвтоТак" через систему придбання автомобілів в групах, відповідно до якого позивачем був сплачений вступний внесок в розмірі 3127,68 грн. Через сумніви в дійсних намірах відповідача щодо надання послуги з придбання автомобіля, він звернувся до відповідача з листом про розірвання договору та повернення сплаченого платежу. Листом від 23.10.2012 року ТОВ „Авто Просто" відмовило в задоволенні вказаних вимог, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір від 24.09.2012 р. за № 402844, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Авто Просто"; стягнуто з ТОВ „Авто Просто" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3127,68 грн., які сплачені на підставі угоди № 402844 від 24.09.2012 року, та понесені ним судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі товариство, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В доводах апеляційної скарги зазначається, що у правовідносинах позивача та відповідача відсутні ознаки пірамідальної схеми, які б вводили позивача в оману, що було б підставою для визнання укладеної угоди недійсною, а, відтак, висновки суду першої інстанції стосовно задоволення позову не відповідають обставинам справи. Крім того, відповідач вказує, що здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем 24.09.2012 року укладено договір № 402844, предметом якого є надання позивачу послуг програми «АвтоТак» через систему придбання автомобілів в групах (а.с. 5-15). Відповідно до даного договору позивач сплатив вступний внесок в розмірі 3127,68 грн., що підтверджується квитанцією від 24.09.2012 року (а.с. 16).
Листом від 29.09.2012 року позивач звернувся до ТОВ „Авто Просто" з проханням розірвати укладений між ними договір та повернути позивачу сплачений платіж, але відповідач відмовився, повідомивши про це листом від 23.10.2012 року (а.с. 17,18).
Згідно з положеннями ч.1 п.2, ч.3 п.7, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, зазначений Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
З урахуванням вказаного, суд першої інстанції встановивши, що відповідно до договору, укладеного сторонами, ТОВ «Авто Просто» формує групу учасників системи, надалі створює фонд даної групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто, за кошти учасників системи, а потім один раз на місяць розподіляє фонд групи між учасниками системи, але право на купівлю товару отримують не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних платежів, дійшов вірного висновку, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи, що є проявом нечесної підприємницької практики.
Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання договору недійсним, виходячи з наступного.
Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, ухвалюючи рішення про визнання оспорюваного договору таким, що не відповідає ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання його недійсним, оскільки недійсність даного правочину встановлена законом (нікчемний правочин) і визнання його недійсним судом не вимагається.
За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення в частині визнання оспорюваного договору недійсним з порушенням норм матеріального права, є підстави скасувати його в цій частині і відмовити в задоволенні вказаних вимог за їх необґрунтованістю.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, на правильність судового рішення в частині стягнення з відповідача сплаченого позивачем внеску не впливають, а тому колегією суддів визнаються безпідставними.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2013 року в частині визнання недійсним договору № 402844 від 24.09.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" скасувати і ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволенні позову.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: