КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. справа№ 21/009-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Фурсов В.В.;

відповідача-1 - Пєчкін С.А.;

відповідача-2 - не з`явилися;

відповідача-3 - не з`явилися;

відповідача-4 - не з`явилися;

відповідача-5 - не з`явилися;

відповідача-6 - не з`явилися;

відповідача-7 - не з`явилися;

відповідача-8 - не з`явилися;

ДВС - Годинчук С.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України

на ухвалу господарського суду Київської області від 28.03.2013 р.

за розглядом скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВП № 36599992)

у справі № 21/009-12 (судді - Ярема В.А., Бацуца В.М., Горбасенко П.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудком";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестерра";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-фірма "Бортничі";

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Грус";

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудінвест";

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурустрейдінг";

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобілдігруп";

8. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський гуртовий ринок"

про звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

12.03.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, у якій просило (з урахуванням заяви про уточнення):

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Семко Б.О. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 10.01.2013 р., виданого на виконання рішення від 20.12.2012 р. у справі № 21/009-12;

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.02.2013 р., винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семком Б.О. (ВП № 36599992).

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2013 р. у справі № 21/009-12 скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВП № 36599992) задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду від 28.03.2013 р., Державна виконавча служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВП № 36599992) у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Так, скаржник у своїй апеляційній скарзі зазначає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36599992 від 14.02.2013 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 10.01.2013 р. у справі № 21/009-12 про звернення стягнення на заставлене майно винесена у відповідності до вимог п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі зазначено вісім боржників, проте не вказано в якій частині необхідно виконати рішення стосовно кожного з боржників, або чи є обов`язок стягнення солідарним для всіх боржників. Тому, Державна виконавча служба України вважає вказану обставину такою, що виключає здійснення виконавчого провадження та в подальшому проведення виконавчих дій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 21/009-12, а розгляд справи призначено на 04.06.2013 р.

У відзиві та запереченнях на апеляційну скаргу позивач та відповідач-1 просили апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

В засідання суду, призначене на 04.06.2013 р., представники відповідачів 2-8 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та ДВС, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.12.2012 р. у справі №21/009-12 позов задоволено частково, звернуто стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки) в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудком" за кредитним договором № 151408К13 від 28.05.2008 р. у розмірі 12416033,57 грн. та 74122236,31 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.01.2012 р. становить 592221843,67 грн., у тому числі: 2038677,99 грн. та 71405074,85 дол. США - заборгованості по сплаті кредиту, 5105899,49 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту, 107,59 грн. та 2717161,46 дол. США - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 1694367,08 грн. - пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом, 3225599,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 254044,96 грн. - пені за порушення строків по сплаті комісії за управління кредитом та встановлено спосіб реалізації заставленого майна, загальною початковою вартістю 247868338,00 грн., шляхом проведення публічних торгів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення господарським судом Київської області 10.01.2013 р. було видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконання рішень суду здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених вказаним законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до вказаного закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вказаного закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону).

Постановою від 14.02.2013 р. ВП № 36599992 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Б.О. відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Київської області від 10.01.2013 р. у справі № 21/009-12 щодо звернення стягнення на земельні ділянки, належні на праві власності відповідачам 1-8, з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначалося вище, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, у якій просило (з урахуванням заяви про уточнення):

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Семко Б.О. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 10.01.2013 р., виданого на виконання рішення від 20.12.2012 р. у справі № 21/009-12;

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.02.2013 р., винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семком Б.О. (ВП № 36599992).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії старшого державного виконавця стосовно відмови в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 10.01.2013 р., виданого на виконання рішення від 20.12.2012 р. у справі № 21/009-12, є неправомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Приписами ст. ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.

У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до ст. 39 Закону Україн «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 20.12.2012 р. у справі № 21/009-12 звернуто стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки), а саме земельні ділянки належні на праві власності відповідачам 1-8, які є предметом іпотечних договорів № 151410Z1 від 12.01.2010р., № 151410Z2 від 12.01.2010 р., № 151410Z3 від 12.01.2010 р., № 151410Z4 від 12.01.2010 р., № 151410Z5 від 12.01.2010 р., № 151410Z16 від 27.01.2010 р., № 151410Z19 від 27.01.2010 р., № 151410Z20 від 27.01.2010 р., № 151410Z21 від 27.01.2010 р. в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудком» перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 151408К13 від 30.09.2011 р. та встановлено спосіб реалізації заставленого майна, загальною початковою вартістю 247868338,00 грн., шляхом проведення публічних торгів. В резолютивній частині зазначеного рішення судом описано нерухоме майно, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя.

Вказані іпотечні договори були укладені між позивачем та відповідачами 1-8 в забезпечення виконання зобов'язання ТОВ «Євробудком» за кредитним договором № 151408К13 від 30.09.2011 р., що свідчить про неподільність предмета зобов'язання у даному спорі між відповідачами 1-8, з визначенням в якій частині грошової суми відповідає кожен відповідач окремо.

Наведене свідчить про дотримання судом першої інстанції приписів Закону України «Про іпотеку» при винесенні рішення від 20.12.2012 р. у справі № 21/009-12 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, при оформленні наказу господарського суду Київської області від 10.01.2013 р. про звернення стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки) судом дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо форми та змісту виконавчого документа, зокрема, в наказі зазначено пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 20.12.2012 р. у справі № 21/009-12 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у виконавчому документі передбачено, в якій частині рішення господарського суду Київської області підлягає виконанню стосовно кожного із боржників, зазначених в наказі суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до рішення господарського суду Київської області від 20.12.2012 р., резолютивна частина якого відображена у наказі від 10.01.2013 р., судом звернуто стягнення на заставне майно, яке належить зазначеним у рішенні суду юридичним особам, з метою задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями одного із відповідачів за укладеним ним кредитним договором, в межах єдиної для всіх боржників (іпотекодавців) суми заборгованості.

Наявність у виконавчому документі зазначеної інформації щодо власників земельних ділянок (код ЄДРПОУ, назви боржників та місце їх знаходження), ідентифікуючі ознаки предмету іпотеки, на який державний виконавець має звернути стягнення (площу земельної ділянки, її кадастровий номер, та місце розташування), визначення способу реалізації предмету іпотеки, а також встановлена початкова вартість кожної земельної ділянки, за якою таке майно має бути реалізовано, в порядку передбаченому діючим законодавством України, надає можливість державному виконавцю вжити всіх необхідних заходів, направлених на виконання судового рішення.

Наведене свідчить про відсутність у державного виконавця (під час винесення ним постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження) обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, оскільки вся необхідна інформація та дані містились у наказі господарського суду.

Таким чином, дотримання господарським судом Київської області вимог чинного законодавства при винесенні рішення від 20.12.2012 р. у справі № 21/009-12 та оформленні наказу про виконання зазначеного рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки виключає неможливість виконання останнього у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на невідповідність виконавчого документа ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», як обставину, що виключає здійснення виконавчого провадження, колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки така невідповідність визначена п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» як окрема підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження та не може вважатися іншою передбаченою законом обставиною у розумінні п. 8 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 10.01.2013 р. у справі № 21/009-12 про звернення стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки) і скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 14.02.2013 р. ВП №36599992.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали господарського суду Київської області від 28.03.2013 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 28.03.2013 р. у справі № 21/009-12 - без змін.

2. Матеріали справи № 21/009-12 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам та ДВС.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.