Справа № 2-599/07

РІШЕНЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

26 грудня 2007 року Острозький райсуд Рівненської області в складі:

головуючої - Поліщук Т.М. при секретарі - Остроголова О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд та просить стягнути з відповідача на його користь 2500 гривень боргу за позичені ним гроші та пеню в розмірі 3650 гривень, мотивуючи свою заяву тим ,що добровільно суму боргу йому відповідач не повертає. При цьому просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Відповідач позовні вимоги не визнав і заявив ,що він в позивача позичив всього 2500 гривень ,які йому уже повернув.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони по справі рахує, що позов обгрунтованний та підлягає до часткового задоволення із слідуючих підстав.

Згідно наданої суду розписки , 23 травня 2007 року , ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 5000 гривень.

Як пояснив ОСОБА_2, розписку він писав власноручно ,без примусу і будучи в доброму здоров'ї.

Відповідно до розписки від 10 серпня 2007 року відповідач повернув для позивача гроші в розмірі 2500 гривень. Отже не повернуто 2500 гривень які підлягають до безспірного стягнення.

Разом з тим з тим суд рахує необгрунтованою вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 3650 гривень із наступних підстав.

Відповідно до ст.. 1047 ЦК України-договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

СТ.1047 ЦК України вказує на те ,що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку договір позики між сторонами не заключався ,а тому і не обумовлювалися питання про право отримання процентів та їх розмір.

Позивач надав суду лише розписку написану власноручно відповідачем. А відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України - на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Отже розписка не може розцінюватися судом як договір, так як відповідно до умов законодавства договір то є двохстороння угода .

Відповідно до ч,2 ст. 625 ЦК України-боржник ,який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума яку не сплатив своєчасно відповідач позивачу і на яку заявлено позов становить 2500 гривень. Три проценту річних від цієї суми становить 75 гривень. Термін прострочення цієї суми рахується з 10.08.2007 року по 26 грудня 2007 року , тобто 111 днів. Пеня за один день прос рочки становить 75 гривень :360 днів = 0,21 грн. Відповідно пеня за 110 становитиме 23 грн. 31 копійку. Ця сума пені підлягає до стягнення.

Крім цього на користь позивача підлягають до стягнення і судові витрати. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.625,1047,1049 ЦК України , ст.ст. 15,30,62,75, 209, 212-215 ЦПК України , суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.

2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 гривень боргу, 23 гривні 31 копійку пені, та102 гривні судових витрат.

Сторони мають право протягом десяти днів з дня проголошення рішення подати заяву про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький райсуд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано , але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.