ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа номер 2-582/2007р.

24 грудня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі:

головуючого: Малишенко Т.О.,

при секретарі Журавській Л.Ф.

за участі сторін: позивача ОСОБА_1,

відповідач відсутній,

представник третьої особи відсутній.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Орган Опіки та Піклування виконкому Славутицької міської Ради Київської області - про визначення спадкової частки у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовними вимогами до відповідача про визначення спадкової частки у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності. В позовній заяві посилається на те, що їй, її батьку - ОСОБА_4, та її сину - ОСОБА_2, було передано у спільну сумісну власність житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. 06.02.2007 року помер її батько. Просить визнати, що частка у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, яка є спадковим майном, що залишилося після її батька ОСОБА_4, який помер 6 лютого 2007 року, складає 1/3 частину вищевказаного житлового приміщення.

Як на попередньому слуханні справи так, і в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, просила визнати, що частка у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, яка є спадковим майном, що залишилося після батька позивачки ОСОБА_4, який помер 6 лютого 2007 року, складає 1/3 частину вищевказаного житлового приміщення. Свої вимоги обґрунтовувала наданими до суду доказами.

Відповідач на попереднє слухання справи не з'явився. В судове засідання відповідач також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений неодноразово особисто. До суду письмових заяв про відкладення розгляду справи не надходило. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

2

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. До суду надано заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги в інтересах малолітньої дитини підтримано.

В судовому засіданні було встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09 червня 1997 року, яке було видано згідно розпорядження генерального директора ВП "Чорнобильська АЕС" за № 283-пр. від 09 червня 1997 року, позивачу ОСОБА_1, її батьку - ОСОБА_4, та сину позивачки - ОСОБА_2, було передано у спільну сумісну власність житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Право їх спільної сумісної власності на це приміщення 04 серпня 1997 року було зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області за реєстровим № 166/49.

Відповідно до цього правовстановлюючого документу вони втрьох: позивач, її батько та її син, стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях /частках/, оскільки як з'ясовано у суді, між ними не було ніякої домовленості щодо частки кожного у спільній сумісній власності під час передачі вищевказаного житлового приміщення їм у приватну власність за приватизацією.

06 лютого 2007 року помер ОСОБА_4, який за життя ніякого заповіту не залишив.

З цієї причини у позивача виникло питання щодо прийняття та оформлення спадщини її батька ОСОБА_4, до якої відноситься його доля /частка/ у їх житловому приміщенні, належному їм на праві спільної сумісної власності.

23 травня 2007 року державним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за поданою позивачем заявою про прийняття спадщини була відкрита спадкова справа та виданий Витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі за № 35. Але під час звернення до державного нотаріуса з заявою про відкриття спадкової справи позивачу повідомили, що вона не зможе оформити своє право на спадщину у їх житловому приміщенні, яка залишилася після смерті її батька, так як в Свідоцтві про право власності на житло від 09 червня 1997 року не було вказано розмір частки /долі/ кожного з них під час передання їм даної квартири у спільну сумісну власність.

Заслухавши позивача, вивчивши, матеріали справи суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На даний час відповідно до вищевказаних документів, співвласниками даної квартири, є позивач - ОСОБА_1, її померлий батько - ОСОБА_4.В., та її син - ОСОБА_2

Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_4, на сьогоднішній день є двоє осіб - позивач та її брат ОСОБА_3, який у встановлений законом строк не подав ніякої заяви про прийняття спадщини та не заявив ніяких претензій щодо спадкового

3

майна. їх матір ОСОБА_5 померла ще раніше, 13 травня 1987 року.

У відповідності до вимог ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. До суду ніяких доказів про те, що між сторонами була домовленість, усна чи письмова, щодо часток кожного з них у житловому приміщені, під час отримання його у власність, не надійшло. Інше законом також не встановлено. Відповідно з цього виникає право кожного з них, позивача - ОСОБА_1, її померлого батька - ОСОБА_4, та її сина - ОСОБА_2, на 1/3 частку вищевказаного житлового приміщення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, позивач належним чином, у встановленому законом порядку, прийняла спадщину та вступила в управління спадковим майном. Судом зроблено висновок, що спадковим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_4, є 1/3 частка вищевказаного житлового приміщення.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 372, 1268 ЦК України ст. ст. 10, 11, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати, що частка у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, яка є спадковим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер 06 лютого 2007 року, складає 1/3 частину вищевказаного житлового приміщення.

Копію рішення направити відповідачу для ознайомлення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.