Справа 2-405/2007 p.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2007 р. Софіївський районний суд Дніпропетровської області в

складі судді: Байда Т.І.,

при секретарі: Алексаха О.М.

з участю позивача: ОСОБА_1

з участю відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом - 28 серпня 2007 р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 травня 2004 року уклали з відповідачем шлюб, зареєстрований відділом РАЦС Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 15 травня 2004 року , актовий запис № 14. Від шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження 1-КИ № 280583 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції 16 листопада 2004 року.

Одруження з відповідачем виявилося невдалим . З самого початку подружнього життя вони не змогли налагодити сімейні відносини. В зв'язку з тим, що вони не мали спільного житла, їм доводилося проживати окремо один від одного . Спочатку вони проживали в гуртожитках міста Дніпропетровська - кожен окремо, а потім відповідач кинув навчання і переїхав на постійне місце проживання в смт. Софіївка до своїх батьків. Після народження дитини відповідач деякий час проживав з разом з позивачем у її батьків , а потім без пояснень перейшов проживати до своїх батьків, залишивши позивача разом із дитиною.

З 2005 відповідач став проживати окремо, допомоги на утримання сина не надавав , за час проживання в шлюбі відповідач також не давав грошей на утримання її і сина, так як вона не працювала в зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною до трьох років. На неодноразові намагання поліпшити стосунки , відповідач не реагував. Тому позивач вважає, що практично їхня сім'я припинила існування , збереження сім'ї неможливе, відповідач ніяких кроків до припинення не зробив. За цих обставин позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 15 травня 2004 року. Актовий запис № 14. Та стягнути з відповідача на її користь судові витрати в сумі 8 грн. 50 коп. - судового збору та 7 грн.50 коп. -оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ , а також стягнути з відповідача витрати по розірванню шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позов підтримала і пояснила , що їхнє з відповідачем подружнє життя не склалося , у них не було взаємопорозуміння . ОСОБА_1 неодноразово намагалася налагодити сімейні стосунки, але це не давало ніяких результатів, відповідач не бажає примиритись , тому вона вважає , що зберегти сім'ю не можливо, і прохає розірвати шлюб та стягнути з відповідача витрати по розірванню шлюбу. Від стягнення судових витрат з відповідача в сумі 8 грн. 50 коп. - судового збору та 7

2

грн.50 коп. - оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ -відмовилась.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні пояснив, що проти позову не заперечує, з позовом згідний та з поясненнями, які дав позивач також. Проти стягнення витрат по розлученню не заперечує. Термін для примирення прохає не надавати.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалюється рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає шлюб слід розірвати на підставі ст.110,112 Сімейного кодексу України.

Позивач суду надав такі докази:

-свідоцтво про реєстрацію шлюбу видане відділом РАЦС Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №14 від 15 травня 2004року;

-свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, видане відділом РАЦС Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 97;

Згідно статті 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. 4.2 ст.112 Сімейного Кодексу України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного, що має істотне значення.

Суд вважає, що зберегти сімейні відносини не можливо, так як сторони довгий час разом не проживали із-за непорозуміння в їх сімейних відносинах , примирення не можливе, тому шлюб слід розірвати, син буде жити з матір'ю, питання про стягнення аліментів позивач буде вирішувати окремо , майна для поділу не має, витрати по розлученню відповідач згідний взяти на себе.

Керуючись ст. ст.10,11, 60,130,174,212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Шлюб зареєстрований 15 травня 2004 року року відділом РАЦС Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 14 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 - 17 грн. на користь держави., ОСОБА_1 від сплати витрат звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.