Справа №: 343/1109/13-к

Провадження №: 1-кп/0343/56/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого: судді - Пулика В.В.,

з участю: секретаря судових засідань - Оленяк С.І.,

прокурора - Площанської Н.А.,

захисника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_1,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_2,

представника служби у справах дітей Долинської РДА - Юсип Л.І., ОСОБА_3, представника сектору кримінальної міліції у справах дітей Долинського РВ УМВС - Веклич П.І., ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Юрчиха Кам'янського району Черкаської області та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, учня 9 класу Вигодської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, у відповідності до ч.3 ст.88 Кримінального кодексу України не судимого -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Неповнолітній ОСОБА_5 таємно викрав чуже майно, тобто вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у житло.

Кримінальне правопорушення скоєно при наступних обставинах.

27 лютого 2013 року близько 16 години неповнолітній ОСОБА_5, умисно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, через незачинені двері проник в будинок ОСОБА_16, що знаходиться в АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належні ОСОБА_6 гроші в сумі 3000 гривень, які знаходились в гаманці на полиці меблевої стінки в одній з кімнат, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 частково визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, вказавши, що 27 лютого 2013 року близько 16 години він знаходився вдома разом зі своїм вітчимом ОСОБА_7; в той час матері не було вдома. Вітчим попросив його піти до сусідів позичити 50 гривень, так як мав їхати в м.Івано-Франківськ, а грошей вдома не було. Він вирішив піти до свого знайомого ОСОБА_8, який проживає по сусідству. Прийшовши до останнього додому, побачив, що вхідні двері відчинені. Він зайшов до будинку та постукав у двері, що вели до кімнати. Двері відчинив ОСОБА_8, з яким він привітався, зайшов до кімнати та попросив позичити 50 гривень. ОСОБА_8 відповів, що грошей не має, тому не може позичити.

В той момент хтось зателефонував ОСОБА_8 на мобільний телефон і останній вийшов з кімнати, залишивши його одного. Він, знаходячись в кімнаті один, побачив на полиці, яка знаходилася над комп'ютером, чоловічий гаманець чорного кольору, тому вирішив подивитись, чи є в ньому гроші. Взяв гаманець і побачивши багато грошей купюрами по 500 гривень, вийняв 2 купюри по 500 гривень, які заховав собі в кишеню штанів, поклав на місце гаманець і залишився чекати на ОСОБА_8.

Через кілька хвилин в кімнату зайшов ОСОБА_8, якому він сказав, що іде додому і вийшов з кімнати. Про крадіжку грошей він нічого не говорив, а вдома сказав вітчиму, що грошей позичити не зміг.

Наступного дня після школи він пішов у магазин, що знаходиться поблизу стадіону в с.Пацикові Долинського району, де розміняв у продавця одну купюру номіналом 500 гривень, а потім пішов до іншого магазину, де також розміняв другу купюру номіналом 500 гривень. Викрадені гроші він потратив на власні потреби. Купляв в магазинах смт.Вигода чіпси, сухарики, печиво, солодку воду, тощо. За крадені гроші він додому нічого не купляв і грошей нікому не показував. Своїй матері нічого про крадіжку не розповідав.

06 березня 2013 року до нього додому двічі приходили ОСОБА_8 разом зі своїм братом ОСОБА_6 і ОСОБА_8 говорив, що він з гаманця викрав 3000 гривень. Однак він заперечив факт крадіжки 3000 гривень, сказавши, що викрав тільки 1000 гривень, тому його мати погодилася повернути гроші в сумі 3000 гривень і написала розписку. Наприкінці березня 2013 року ОСОБА_6 знову прийшов до них додому, вітчим сказав, що грошей в них не має, тому повернути не можуть, після чого ОСОБА_6 сказав, що чекати більше не буде і звернеться в міліцію.

Не проникав у будинок ОСОБА_6, викрав 1000 гривень, а не 3000 гривень, тому частково визнає себе винним.

Кається у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, просить суворо не карати його.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_5, його вина у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину доведена показаннями потерпілого, свідків по справі, протоколами слідчих дій, матеріалами кримінального провадження:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який суду вказав, що працює підсобним робітником в приватного підприємця ОСОБА_9. На протязі року він відкладав із заробітної плати гроші на ремонт будинку, які зберігав в кімнаті будинку у серванті в гаманці. Всього в нього було 10013 гривень купюрами по 500, 200, 100 гривень. Останній раз він гроші перераховував 22 лютого 2013 року.

03 березня 2013 року близько 14 години йому потрібно було взяти 13 гривень, які знаходились біля гаманця, але їх не було, тому він подивився в гаманець, перерахував гроші і виявив, що хтось взяв 3000 гривень.

Він спитав матір та брата, чи вони не брали в нього гроші. Останні відповіли, що гроші не брали, тому мати зателефонувала до знайомого продавця магазину і спиталась, чи хтось розмінював або розраховувався великими купюрами. Продавщиця магазину відповіла, що в магазин 28 лютого 2013 року приходив ОСОБА_5, який розмінював купюру номіналом 500 гривень. Крім цього, його брат ОСОБА_8 розповів, що 26 лютого 2013 року до нього приходив ОСОБА_5 позичити гроші, але розмова з останнім відбулася на вулиці, ОСОБА_5 до будинку не заходив. Напередодні останній у нього також намагався позичити гроші, розмова була на вулиці і він відмовив ОСОБА_5, тому зрозумів, що останній міг викрасти гроші.

Він одразу пішов до будинку ОСОБА_5 і в присутності матері та вітчима останнього запитав ОСОБА_5, чи останній не крав у нього гроші. ОСОБА_5 зізнався у крадіжці, сказав, що викрав 1000 гривень коли приходив до його брата додому позичити гроші. Мати ОСОБА_5 одразу погодилась йому повернути 3000 гривень до кінця березня 2013 року, у зв"язку з чим він в міліцію по даному факту не звертався, чекав, що йому повернуть гроші.

31 березня 2013 року прийшов до матері ОСОБА_5 по гроші, але вітчим ОСОБА_5 сказав, що таких грошей не має і нічого повертати не буде. На його думку ОСОБА_5 викрав гроші 27 лютого 2013 року, коли вдома нікого не було, так як він з братом знаходились на роботі, а мати могла піти в магазин, не зачинивши двері на ключ.

ОСОБА_5 міг знати, де в нього зберігаються гроші, так як приходив на коляду і бачив звідки він брав гроші,щоб заплатити за коляду.

З позовом про відшкодування збитків, завданих крадіжкою, звертатиметься до суду в порядку цивільного судочинства, просить покарати ОСОБА_5 згідно закону;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_8, який доповнив суду, що наприкінці лютого 2013 року ОСОБА_5 декілька разів приходив до нього додому погратися в комп'ютерні ігри, а 26 лютого 2013 року близько 12 години 45 хвилин ОСОБА_5 приходив позичити 50 гривень. Він з останнім зустрівся на подвір'ї, сказав, що грошей не має і ОСОБА_5 пішов додому.

Наступного дня, 27 лютого 2013 року близько 19 години ОСОБА_5 знову приходив позичити гроші. З ОСОБА_5 розмовляв його брат ОСОБА_6 на подвір"ї біля будинку, а він в той час знаходився в кімнаті. Його брат також грошей ОСОБА_5 не позичив. Більше останній до них не приходив;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_10, яка суду доповнила, що виявивши з синами крадіжку грошей з будинку, вона зателефонувала до знайомого продавця магазину ОСОБА_11, якій розповіла, що з будинку пропали гроші. ОСОБА_11 сказала їй, що до магазину приходив ОСОБА_5 купляти продукти і розраховувався купюрою номіналом 500 гривень;

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка суду вказала, що працює продавцем в магазині ПП ОСОБА_13 в с.Пациків Долинського району. 01 березня 2013 року близько 18 години 30 хвилин до магазину зайшов ОСОБА_5, який попросив, щоб вона йому розміняла купюру номіналом 500 гривень. Вона не погодилася йому розміняти гроші, оскільки подумала, що купюра може бути підробленою.

03 березня 2013 року до неї зателефонував ОСОБА_8, якому вона повідомила, що напередодні до магазину приходив ОСОБА_5 і просив розміняти купюру номіналом 500 гривень. ОСОБА_8 їй розповів, що у його брата ОСОБА_6 пропали гроші.

ОСОБА_5 і раніше приходив до магазину та купляв продукти харчування, але ніколи при собі не мав таких великих грошей;

- показаннями свідка ОСОБА_14, яка суду вказала, що працює продавцем в магазині ПП ОСОБА_13 в с.Пациків Долинського району. На початку березня 2013 року, після обіду, коли вона знаходилася в магазині, прийшов ОСОБА_5, який купив продукти харчування, за які розрахувався купюрою номіналом 500 гривень. Також вона бачила, що у руці ОСОБА_5 тримав багато грошей, але якими саме купюрами вона не пригадує. Вона запила ОСОБА_5, звідки у нього так багато грошей, на що останній засміявся і вийшов з магазину.

Про те, що з будинку ОСОБА_6 викрали гроші в сумі 3000 гривень, вона дізналася від матері останнього;

- показаннями свідка ОСОБА_15, яка суду вказала, що близько 6 місяців працює продавцем в магазині «У Якима», що знаходиться в с.Пациків Долинського району.

На початку березня 2013 року до магазину приходив ОСОБА_5, який мав у руці багато грошей купюрами по 500, 200 та 100 гривень, що її дуже здивувало. Купюри ОСОБА_5 дістав з кишені, щоб розрахуватися за хліб. Раніше ОСОБА_5 якщо і купляв щось у магазині, то просив дати йому в борг.

Через деякий час їй стало відомо, що у жителя с.Пациків ОСОБА_6 викрали велику суму грошей;

- показаннями законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_2, яка суду вказала, що 25 або 26 лютого 2013 року вона поїхала в смт.Богородчани для поновлення документів на дитину. Вдома залишилися чоловік та діти.

06 лютого 2013 року до неї додому прийшов односельчанин ОСОБА_6 зі своїм братом і сказав, що син ОСОБА_5 викрав в нього гроші в сумі 3000 гривень. Вона сказала ОСОБА_6, що поверне гроші через місяць, якщо це син їх викрав, і ОСОБА_6 погодився почекати місяць.

Після цього син їй розповів, що 27 лютого 2013 року близько 16 години вітчим відправив його позичити гроші в сумі 50 гривень. Син пішов до свого знайомого ОСОБА_8, зайшов в будинок, де в кімнаті спитав ОСОБА_8, чи не може останній позичити 50 гривень. ОСОБА_8 відповів, що грошей не має. В той час до ОСОБА_8 хтось зателефонував і останній вийшов з кімнати, а син випадково побачив на полиці над комп'ютером гаманець чорного кольору і викрав з нього дві купюри по 500 гривень.

Наприкінці березня 2013 року ОСОБА_6 приходив по гроші, але її вдома не було, а чоловік сказав, що гроші не поверне. Ні їй, ні чоловікові син ОСОБА_5 грошей не давав, вона не бачила грошей у сина.

Згідна повернути 1000 гривень, які син викрав у потерпілого. Вірить сину. Вважає, що син викрав 1000 гривень, а не 3000 гривень, при обставинах, на які вказує син.

Син ОСОБА_5 навчається у Вигодській загальноосвітній школі. Навчається він погано, але слухає її у всьому, допомагає, хоча схильний до правопорушень.

Просить покласти на неї обов'язок щодо нагляду за сином та проведення з ним виховної роботи;

- рапортом оперативного чергового Долинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 31.03.2013 року (а.пр.3) та протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.03.2013 року (а.пр.4), з яких встановлено, що до Долинського РВ УМВС поступило повідомлення від ОСОБА_6 про викрадення ОСОБА_5 з будинку грошей в сумі 3000 гривень;

- протоколом огляду місця події від 16.04.2013 року та фототаблицями до нього (а.пр.44-47), з яких встановлено, що місцем події є одноповерховий дерев'яний будинок, покритий шифером білого кольору, який знаходиться в АДРЕСА_2

Вхід у будинок здійснюється через одностворчасті дерев'яні двері синього кольору, які на момент огляду були зачинені. При огляді дверного замка слідів взлому не виявлено. При вході в будинок мається коридор по всій довжині будинку. В коридорі маються одностворчасті дерев'яні двері білого кольору, які ведуть до кімнати. З правої сторони знаходиться ліжко та журнальний столик. З лівої сторони мається меблева стінка, яка складається із шафи, тумб та серванту, на полицях якого знаходиться посуд. На одній із тумб знаходиться монітор, над яким мається сервант зі скляними дверцятами. На нижній полиці даного серванту знаходиться ваза, в якій, зі слів ОСОБА_6, був гаманець з грошами в сумі 10000 гривень, з яких 3000 гривень було викрадено;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.04.2013 року та фототаблицею до нього (а.пр.86-91), з якого встановлено, що в ході слідчого експерименту, проведеного з метою перевірки і уточнення відомостей щодо викрадення грошей з будинку матері потерпілого ОСОБА_6, підозрюваний ОСОБА_5 відтворив обставини викрадення ним грошей;

- протоколом одночасного допиту осіб від 18.04.2013 року (а.пр.92-94), проведеним між свідком ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_5, з якого встановлено, що в ході допиту свідок ОСОБА_8 підтвердив свої показання, детально розповів про події, що мали місце 27 лютого 2013 року.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, правильною кваліфікацію його дій за ст.185 ч.3 Кримінального кодексу України, оскільки він таємно викрав чуже майно, тобто вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у житло.

Суд вважає неправдивими, як такими, що направлені на ух илення від відповідальності за скоєне, показання неповнолітнього обвинуваченого в частині, де він вказує, що знаходячись у приміщенні будинку з метою позичити гроші у потерпілого ОСОБА_6, таємно викрав з гаманця 1000 гривень в момент, коли ОСОБА_6 залишив його в кімнаті будинку, оскільки його показання в цій частині спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8, які ствердили, що неповнолітній ОСОБА_5 двічі приходив до них з проханням позичити грошей, однак розмова з останнім мала місце на подвір"ї будинку, а не в приміщенні будинку, вони відмовились позичати гроші, після чого ОСОБА_5 залишав їх господарство. Вони жодного разу не залишали ОСОБА_5 одного в будинку.

Суд вважає за необхідним виключити з обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_5 кваліфікуючу ознаку - вчинення крадіжки повторно, оскільки повторності не буде, якщо на момент вчинення нового злочину судимість знята чи погашена згідно зі статтями 88-91 КК України. ОСОБА_5 вироком Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2013 року визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та покараний позбавленням волі на строк шість місяців і на підставі ст.105 КК України від призначеного покарання звільнений із застосуванням щодо нього примусових заходів виховного характеру, тому відповідно до вимог ст.88 Кримінального кодексу України, його слід визнати таким, що не має судимості.

Обираючи покарання неповнолітньому обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу: те, що він вчинив правопорушення будучи неповнолітнім, виховується та проживає в багатодітній сім'ї, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не знаходиться, перебуває на профілактичному обліку СКМСД Долинського РВ УМВС в Івано-Франківській області як особа, схильна до правопорушень.

Вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення будучи неповнолітнім суд визнає за обставину, яка пом'якшуює його покарання; обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого неповнолітнім обвинуваченим кримінального правопорушення, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та його особи: те, що він вчинив правопорушення будучи неповнолітнім, виховується та проживає в багатодітній сім'ї, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не знаходиться, перебуває на профілактичному обліку СКМСД Долинського РВ УМВС в Івано-Франківській області як особа, схильна до правопорушень, суд вважає за необхідним призначити неповнолітньому обвинуваченому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у межах, установлених у санкції ч.3 ст.185 КК України та із застосуванням ст.104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

У зв"язку із звільненням неповнолітнього ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2013 року, суд не призначає неповнолітньому обвинуваченому покарання за сукупністю вироків.

Суд вважає за необхідним покласти на ОСОБА_2, за її згодою, яка є матір'ю неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5, обов'язок щодо нагляду за останнім та проведення з ним виховної роботи.

Керуючись ст.ст.370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

З А С У Д И В:

Неповнолітнього ОСОБА_5 визнати винним за ст.185 ч.3 Кримінального кодексу України та покарати позбавленням волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.104, 75 Кримінального кодексу України, звільнити неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст.76 Кримінального кодексу України, покласти на неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Покласти на ОСОБА_2, за її згодою, обов'язок щодо нагляду за неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_5 та проведення з ним виховної роботи.

Запобіжний захід щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 - передачу під нагляд батьків - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Долинський районний суд до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: