Справа № 344/2909/13-к
Провадження № 1-кп/344/103/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді: Деркач Н.І.
з участю секретаря: Борсук З.В.
прокурора: Свірідова Д.І.
захисника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер cуду невідомий, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого викладачем кафедри «релігієзнавства теології та культурології» Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, інваліда 2-ї групи з захворюванням дитячий церебральний параліч, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів передбачених ст. 121 ч. 2, 122 ч. 1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразилися в спричиненні умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я; вчинив умисні дії, які виразилися в нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.
Злочини вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_3 проживав разом зі своєю перестарілою бабусею ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в однокімнатній квартирі, що по АДРЕСА_1 та за нею доглядав. Постійний догляд за бабусею його обтяжував через що між ними неодноразово виникали сварки та конфлікти.
03 травня 2012 року, після закінчення робочого дня, ОСОБА_3 розпивав спиртні напоїв кафе "Макітаві", що по вул. Мазепи в м. Івано-Франківську, після чого близько 23.00 години повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння. Зайшовши в кімнату він побачив, що ОСОБА_5 лягла на його ліжко та справила на нього свої природні потреби. Поведінка ОСОБА_5 розлютила ОСОБА_3, в результаті чого він стягнув її з ліжка на підлогу та будучи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно став наносити потерпілій удари рукою і ногою по голові, грудній клітці та по тілу.
04 травня 2012 року, ОСОБА_5 з отриманими тілесними ушкодженнями була госпіталізована в Івано-Франківську ОКЛ, де їй надано медичну допомогу.
В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 130 від 23.11.2012 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, крововиливами під та над твердою мозковою оболонкою, забоїв м'яких тканин обличчя з синцями та травматичними набряками; забою м'яких тканин лівої верхньої кінцівки з синцем в ділянці плеча; забою м'яких тканин в ділянці спини з синцем; забою м'яких тканин в ділянці нижньої кінцівки з синцем, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликають короткочасний розлад здоров'я та закритої травми грудної клітки з забоями м'яких тканин лівої половини грудної клітки з синцями та переломом 8-го ребра зліва по середньо пахвинній лінії без зміщення уламків, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
В подальшому, 18 травня 2012 року ОСОБА_5 була виписана з лікарні по місцю свого проживання.
ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 18 год., ОСОБА_3 перебував по місцю свого проживання, що по АДРЕСА_1. В цей час ОСОБА_5 будучи кволою від отриманих попередніх травм та лікування лежала на ліжку та стогнала. Така поведінка потерпілої розлютила ОСОБА_3 в результаті чого, він на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вирішив заподіяти їй тяжкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи спричинити тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5, з мотивів особистих неприязних стосунків, які раптово виникли через поведінку потерпілої, умисно став наносити лежачій на ліжку ОСОБА_5 з усієї сили, численні, цілеспрямовані удари рукою по голові та тілу.
В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 130 від 23.11.2012 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм м'яких тканин з крововиливом в потиличній ділянці справа; крововиливу під м'яку мозкову оболонку головного мозку в потиличній ділянці справа, що ускладнилася набряком, набуханням головного мозку з розвитком гострої мозкової недостатності, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої, а також забою м'яких тканин волосистої частини голови, обличчя та шиї з синцями в ділянках: синцем в лобно-тімяно-скроневій ділянці справа та крововиливом в м'які тканини голови в лобно-тімяно-скроневих ділянках; синцями верхньої повіки лівого ока, верхньої повіки правого ока, виличній ділянці справа, верхньої губи, підборіддя зліва, правій передньо-боковій поверхні шиї з переходом на праву щоку; забою м'яких тканин правої верхньої кінцівки з синцем в ділянці верхньо-передньої поверхні плечового суглоба; забою м'яких тканин лівої верхньої кінцівки з синцем на передньо-зовнішній поверхні плеча з переходом на задню поверхню ліктьового суглоба; забою м'яких тканин грудної клітки з синцем між передньою та задньопахвинною лініями справа в проекції 5-8 ребер, синцем між передньо-серединною та середньо-ключичною лініями зліва в 5-6 міжребер'ях; забою м'яких тканин лівої нижньої кінцівки з синцем у верхніх та зовнішньо-нижньому квадратах сідниці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Наступного дня, від отриманих тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 по місцю проживання померла.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Пояснив суду, що ОСОБА_5 була його бабусею, з якою він разом проживав в АДРЕСА_1. Він є інвалідом 2-ї групи з дитинства. Його хвороба супроводжується нервовами зривами, в нього склалися тяжкі обставини, так як він є інвалідом з дитинства і сам потребує сторонньої допомоги, яку йому не має кому надати. Розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст.122 ч. 1 КК України, як вчинення умисних дій, які виразилися в спричиненні умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я; за ст. 121 ч. 2 КК України, як вчинення умисних дій, які виразилися в нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд враховує те, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, стан його здоров'я.
Зважаючи на обставини, що пом'якшують покарання, щире каяття у вчиненому, а також зважаючи на особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий , позитивно характеризується, є інвалідом другої групи з захворюванням дитячий церебральний параліч, зважаючи на його тяжкий стан здоров'я, суд вважає за можливе призначити покарання за ст. 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, визначеної санкцією даної статті, за ст. 122 ч.1 КК України покарання слід призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкції вказаної статі.
Зважаючи на особу винного, тяжкий стан здоров'я-дитячий церебральний параліч, дані, які його характеризують, щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України - звільнити обвинуваченого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 122 ч.1, ст. 121 ч. 2 КК України та призначити покарання
за ст. 122 ч.1 КК України - один рік позбавлення волі,
за ст. 121 ч. 2 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України - п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді - п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк - три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - домашній арешт.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Деркач Н.І.