У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Хилевича С.В., Оніпко О.В., Рожина Ю.М.

секретар судового засідання Панас Б.В.

за участю позивача і його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 5 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Страхової компанії „Оранта" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 5 жовтня 2012 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 98 598, 42 грн. матеріальної шкоди, 985, 98 грн. понесеного судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відмовлено в задоволенні вимог позивача до ОСОБА_1, Страхової компанії „Оранта" (далі - СК „Оранта") про відшкодування моральної шкоди та до СК „Оранта" про відшкодування матеріальної шкоди.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника - адвоката ОСОБА_3 покликався на його незаконність в частині відшкодування матеріальної шкоди через невідповідність висновків суду обставинам справи.

На її обґрунтування зазначав, що сума заявленого ОСОБА_2 позову про стягнення матеріальних збитків мала б становити 87 330 грн., а не 112 320 грн., оскільки 24 990 грн. йому вже відшкодувала СК „Оранта". Однак і ці вимоги належним чином не доведені. Висновок автотоварознавчої експертизи ствердив, що розмір матеріального збитку, що спричинений автомобілю „Субару Бая", становить 123 586, 45 грн., а враховуючи те, що він не був розмитнений на території України, його вартість становить 87 732, 58 грн.. Тому розмір матеріальних збитків з відрахуванням вже виплаченого розміру СК „Оранта" становить 62 742, 58 грн., хоча й цю суму не вважав остаточною, оскільки ринкова вартість автомобіля „Субару Бая" судом не встановлювалась. На момент подачі позову ОСОБА_2 не був уповноважений ОСОБА_4 представляти його інтереси в судових інстанціях, а наявна в нього довіреність надає право лише на продаж та обмін автомобіля, про що неодноразово наголошувалося в судових засіданнях.

З наведених підстав просить рішення Рівненського міського суду від 5 жовтня 2012 року скасувати і направити справу на новий розгляд.

3 грудня 2012 року Апеляційним судом Рівненської області скаргу задоволено частково: оскаржуване рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 98 598, 42 грн. матеріальної шкоди, 985, 98 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасовано, а ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2013 року касаційну скаргу позивача задоволено частково: рішення апеляційного суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що 9 березня 2010 року сторони стали учасниками дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої спірному автомобілю, яким на підставі довіреності володів ОСОБА_2, завдана матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

Матеріалами справи встановлено, що власником автомобіля Субару Бая, 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_1, є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії С 0304578 від 30.08.2008 року. 30 серпня 2008 року ОСОБА_4 видав на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважив зазначених осіб керувати належним йому автомобілем Субару Бая. 10 вересня 2008 року ОСОБА_4 видав на ім'я ОСОБА_6 і ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважив останніх обміняти на їх розсуд або зняти з реєстрації в РРЕО ДАІ МВС Придністровської Молдавської Республіки та продати через комісійний магазин або нотаріальний орган за ціною та на умовах, визначених на їх розгляд, належний ОСОБА_4 на праві власності автомобіль. Ця довіреність посвідчена державним нотаріусом Придністровської Молдавської Республіки та зареєстрована в реєстрі за №1\5-7641.

9 березня 2010 року о 15 год. 30 хв. В м. Рівному на перехресті вулиць Поповича - Дворецької - С.Бандери водія автомобіля марки Форд Транзит, н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_1 виїхав на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора та здійснив зіткнення з автомобілем марки Субару Бая, н.з. НОМЕР_1, яким керував позивач.

Постановою Рівненського міського суду від 27 травня 2010 року встановлено, що в прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і наступними шкідливими наслідками перебуває порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 8.1 і 8.7. Правил дорожнього руху України.

Висновком експерта №00816\7 від 25 серпня 2010 року стверджено, що вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Субару Бая, 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_1, станом на день проведення експертного огляду 16 серпня 2010 року становить 112 320, 00 грн..

За висновком №1593 судової автотоварознавчої експертизи від 31 травня 2012 року, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Субару Бая, 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_1, в цінах станом на момент проведення експертизи становить 123 586, 42 грн.. Вартість автомобіля Субару Бая, н.з. НОМЕР_1, без урахування митних платежів та зборів і інших необхідних платежів за його розмитнення та реєстрацію в Україні, в цінах станом на момент проведення експертизи, без урахування аварійних пошкоджень, виявлених під час огляду, складає 87 732, 58 грн..

Відповідно до листа Чернівецької обласної дирекції НАСК „Оранта" виплата страхового відшкодування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 9 березня 2010 року за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була проведена останньому 24 березня 2011 року в сумі 24 990, 00 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З роз'яснень, даних Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 13 своєї Постанови № 4 від 1 березня 2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", вбачається, що відповідно до ст. 386, 395, 396 Цивільного кодексу України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених п.2.1 Правил дорожнього руху України, а саме посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідного категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб.

За викладених обставин правильними є висновки суду першої інстанції про достатність правових підстав для виникнення та існування в ОСОБА_1 обов'язку відшкодувати на користь позивача як володільця автомобіля Субару Бая заподіяну матеріальну шкоду. Розмір шкоди - 98 598, 42 грн. визначено на підставі переконливих і об'єктивних доказів та з урахуванням того, що її загальний розмір становить 123 586, 46 грн., з яких СК „Оранта" виплатила ОСОБА_2 24 990 грн. страхового відшкодування згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи апеляційної скарги про неналежність позивача, про порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства та про недоведеність розміру матеріальної шкоди спростовуються матеріалами справи та вимогами закону.

Частина 4 ст. 338 ЦПК України передбачає обов'язковість висновків і мотивів, з яких скасовані рішення, для суду першої чи апеляційної інстанцій при новому розгляді справи.

Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 5 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: