АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1616/1467/12
Номер провадження 22-ц/786/1882/2013
Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І.
Доповідач Триголов В. М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Триголова В.М.,
суддів: Бондаревської С.М., Пікуля В.П.,
при секретарі: Цюрі Я.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 27 березня 2013 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональнеуправління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, звернення стягнення на предмет застави, стягнення заборгованості, пені та комісійної винагороди за кредитним договором, штрафних санкцій за порушення умов договору застави,-
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2012 року позивач Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля, звернення стягнення на предмет застави, стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно останніх уточнень до позову від 22.03.2013 року позивач просив:
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу автомобіля марки Ford, модель Courier 1,8 D, тип вантажний фургон-В, 2001 року випуску, колір білий, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2;
- звернути стягнення на автомобіль марки Ford, модель Courier 1,8 D, тип вантажний фургон-В, 2001 року випуску, колір білий, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1;
- за рахунок вартості заставного майна задовольнити вимоги по стягненню заборгованості: за простроченим кредитом в сумі 59042 грн. 42 коп.; за простроченими процентами 51533 грн. 64 коп., заборгованість по пені в сумі 329986 грн. 45 коп., штрафні санкції за порушення умов договору застави в сумі 110147 грн. 24 коп.;
- надати право Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» від імені Банку Філія «Полтавське регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» продати від імені власника предмет застави - автомобіль марки Ford, модель Courier 1,8 D, тип вантажний фургон-В, 2001 року випуску, колір білий, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, будь-якій особі покупцю на підставі договору купівлі-продажу, за ціною відповідно до грошової оцінки проведеної на момент продажу;
- з метою забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження, передати його на збереження Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» від імені Банку Філія «Полтавське регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на період до його реалізації;
- сплачений судовий збір та витрати стягнути з відповідачів на користь позивача.
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 27 березня 2013 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» від в особі філії «Полтавське регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля, звернення стягнення на предмет застави, стягнення заборгованості, пені та комісійної винагороди за кредитним договором, штрафних санкцій за порушення умов договору застави - відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням районного суду ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та задолвольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
У відповідності з п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, в зв'язку з порушенням або неправильним застосуванням судом норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (зараз ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») в особі відділення №15 Обласної Полтавської філії ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та громадянином України ОСОБА_1 укладено кредитний договір №МК-261-07. Згідно умов п. 2.1 кредитного договору №МК-261-07 від 25.06.2007 року Банк надав Позичальнику кредит в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США строком користування до 24 червня 2009 року, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22 (двадцять два) процентів річних. Відповідно до п. 2.2 зазначеного вище кредитного договору, кредит був наданий для споживчих цілей.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.3, 4.4 вищевказаного кредитного договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, по процентрній ставці 22 (двадцять два) процентів річних.
Забезпеченням виконання кредитного договору №МК-261-07 від 25.06.2007 року, ОСОБА_1 (позичальник за кредитним договором №МК-261-07 від 25.06.2007 року), передав в заставу АТ «Банку «Фінанси та Кредит» автомобіль марки Ford, модель Courier 1,8 D, тип вантажний фургон-В, 2001 року випуску, колір білий, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ДА1 ГУ - УМВС України, Полтавський МРЕВ, 19.12.2006 року, реєстраційний талон ТЗ НОМЕР_3 в якості забезпечення повернення кредиту, виданого ОСОБА_1 за кредитним договором №МК-261-07 від 25.06.2007 року на суму 10 000 доларів США, строком до 24.06.2009 року, а також процентів за користування ним. Договір застави транспортних засобів №МЗ-261/1-07 укладений 25.06.2007 року. Інформація про обтяження рухомого майна внесена 30.08.2007 року в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Відповідно до п. 7 договору застави предмет застави, а також права на нього, не можуть бути використані заставодавцем в якості предмету будь-яких цивільно-правових та господарських договорів та угод. В разі порушення цього положення заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 25% від загальної суми заборгованості перед заставодержателем на цей момент, а будь-які угоди, укладені заставодавцем, в яких в якості предмета виступатиме предмет застави чи права на нього, є недійсними з моменту їх укладення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19.08.2008 року позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит») в особі Полтавського РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі. Кредитний договір №МК-261-07 від 25.06.2007 року - розірвано, стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь банку 44 863, 34 грн. заборгованості та судові витрати.
Оскільки ОСОБА_1 рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19.08.2008 року не виконується, станом на 29.03.2012 року за кредитним договором №МК-261-07 від 25.06.2007 року утворилась заборгованість, яка складається з: 59 042, 42 грн. - прострочення сплати кредиту; за простроченими процентами - 51533 грн. 64 коп.; заборгованість по пені в сумі 329986 грн. 45 коп., штрафні санкції за порушення умов договору застави в сумі 110147 грн. 24 коп. (25% від суми загальної заборгованості згідно п.7 договору застави)
За повідомленням УДАІ ГУВС України в Полтавській області, автомобіль марки Ford, модель Courier 1,8 D, державний номерний знак НОМЕР_1, був знятий з обліку 12.11.2008 року для реалізації та на даний час належить ОСОБА_2 згідно біржової угоди КП-22781735р від 12.11.2008 року. (а.с. 60).
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 5 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором,-неустойку), необхідні втрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимогою, якщо інше не передбачено договором застави.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем автомобіля, банк, як заставодержатель, не вправі ззвертатися з вимогою про визнання правочину з реалізації предмета застави недійсним, а також посилався на те, що кредитний договір вже розірваний між сторонами рішенням Ленінського районного суду м. Полтави із стягненням відповідної заборгованості за кредитом.
Проте погодитися з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки до них суди дійшли з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль був предметом договору застави, який ніким не оспорений і не визнаний недійсним, а банк, як заставодержатель, згоди на його відчуження не давав.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Поро заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчуджувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 7 договору застави заставодавець не має права розпоряджатися заставленим майном без згоди заставодержателя.
Згідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Всупереч вказаним положенням закону та договору застави ОСОБА_1 відчужив майно, яке перебувало в заставі банку, та обтяження якого, на час відчуження, було зареєстровано відповідно до закону в реєстрі обтяжень, не повідомивши про це заставодержателя та не отримавши його згоди.
Згідно положень ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до ст. ст. 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
З урахуванням викладеного, висновки суду про те, що банк не був стороною спірного договору, тому не може вимагати визнання його недійсним, є помилковим. Закон прямо покладає на заставодавця (іпотекодавця) обов'язок отримати згоду заставодержателя на відчуження обтяженого майна; цей обов'язок презюмується і йому кореспондує право заставодержателя на захист шляхом визнання правочину недійсним у разі відчуження майна без його згоди.
У зв'язку із наведеним ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» має право на пред'явлення позову про визнання договору недійсним. З'ясування питання про добросовісність набувача необхідне при пред'явленні позову про витребування майна, а при пред'явленні позову про недійсність правочину з'ясовуються лише наявність підстав для визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а отже зобов'язання за кредитним договором вважаються припиненими з моменту сплати боржником кредиторові суми кредиту за договором, процентної ставки та пені. Отже, висновок суду про припинення зобов'язання за договором застави, у зв'язку з розірванням у судовому порядку кредитного договору є помилковим.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 586, 1054 ЦК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 27 березня 2013 року - скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, звернення стягнення на предмет застави, стягнення заборгованості, пені та комісійної винагороди за кредитним договором, штрафних санкцій за порушення умов договору застави - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки Ford, модель Courier 1,8 D, тип вантажний фургон-В, 2001 року випуску, колір білий, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (біржова угода КП-22781735р від 12.11.2008 року.)
В рахунок погашення суми кредитної заборгованості по кредитному договору №МК-261-07 від 25.06.2007 року звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Ford, модель Courier 1,8 D, тип вантажний фургон-В, 2001 року випуску, колір білий, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.
За рахунок вартості заставного майна задовольнити вимоги по стягненню заборгованості: за простроченим кредитом в сумі 59 042, 42 грн.; за простроченими процентами - 51 533, 64 грн.; заборгованості по пені - 110 576 грн.; штрафні санкції за порушення умов договору застави - 110 147, 24 грн.
Надати право Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" продати від імені власника предмета застави - автомобіль марки Ford, модель Courier 1,8 D, тип вантажний фургон-В, 2001 року випуску, колір білий, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, будь-якій особі-покупцю на підставі договору купівлі-продажу, за ціною відповідно до грошової оцінки проведеної на момент продажу.
З метою забезпеченння збереження предмета застави, передати його на збереження Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на період до його реалізації.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з кожного по 1720, 50 грн. понесених позивачем судових витрат, сплачених за подання позовної заяви.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: (підпис) В.М. Триголов
Судді: (підписи) С.М. Бондаревська
В.П. Пікуль
ВІРНО: