10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2013 року Справа № 812/4252/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Мирончик Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1735,80грн., -
ВСТАНОВИВ:
07 травня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1735,80грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачено у повному обсязі страхові внески, нараховані згідно наданого ним звіту, у зв'язку з чим утворилася заборгованість складає 1735,80 грн.
Ухвалою суду від 08 травня 2013 року було відкрито скорочене провадження.
10 травня 2013 року відповідач отримав ухвалу суду від 08 травня 2013 року, про що свідчить підпис на повідомлення про вручення поштового відправлення .
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області (а.с.8).
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461 "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить у липні-вересні по 294,82 грн., жовтні-листопаді по 301,12 грн., грудні 306,10 грн.
Згідно звіту від 2011 року про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який обрав особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) та сплачувала страхові внески відповідно до підпункту 4 пункту 8 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461 "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), нараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1840,30 грн., з яких сплачено 104,50 грн. (а.с.11).
Відповідно до картки особового рахунку за відповідачем числиться заборгованість в сумі 1735,80 грн. (а.с.10).
Позивачем відповідачу була надіслана вимога від 07.02.2013 року №Ф-630 про сплату боргу на суму 1735,80 грн.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік у загальному розмірі 1735,80 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1735,80грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1735,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять п'ять гривень 80 коп.).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанову складено у повному обсязі 05 червня 2013 року о 09 год. 30 хв.
Суддя Н.В. Мирончук