АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/281/13

Номер провадження 22-ц/786/2137/2013

Головуючий у 1-й інстанції Чабаненко В.О.

Доповідач Карпушин Г. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Касмініна О.В., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання заповідального розпорядження недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання заповідального розпорядження недійсним, посилаючись на те, що є спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Вчасно подала заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору. Звернувшись до нотаріуса дізналась, що ОСОБА_2 також подала заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3 на підставі заповідального розпорядження, складеного в Лубенському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк». В подальшому позовні вимоги уточнила, просила визнати договір НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на вкладення ОСОБА_3 10758,00 доларів США, складений в приміщенні Лубенського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» недійсним.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 квітня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання договору НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на вкладення ОСОБА_3 10758,00 доларів США, складений в приміщенні Лубенського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» недійсним відмовлено.

З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Апелянт вважає, що місцевий суд неправильно визначив суть правовідносин між сторонами і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Судове засідання проводилося за участю сторін та їх представників.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 5 годині 15 хвилині помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді грошових вкладів в Лубенському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» та особисті речі. 09.10.2007 року ОСОБА_3 склав на ім'я позивачки заповіт, за яким, у разі його смерті заповів їй все майно, де б воно не було і з чого б не складалося. В передбачений закон термін позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

5.06.2012 року був укладений договір НОМЕР_1 на вкладення 10758,00 доларів США, де міститься заповідальне розпорядження за яким за даним вкладом в разі смерті вкладника розпоряджається ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_3 остання звернулась з заявою про прийняття спадщини. на підставі вищезгаданого заповідального розпорядження, складеного в Лубенському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що договір депозитного вкладу НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично укладений 2.06.2012 року в Лубенському відділенні «Приватбанку» між банком та ОСОБА_3, що містить заповідальне розпорядження, за яким даним вкладом в разі смерті вкладника розпоряджається ОСОБА_2, особисто ним підписаний, договір відповідає дійсності і ніяких порушень при його укладенні не було.

Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.

Згідно ст.ст. 633, 1058,1059 ЦК України договір банківського вкладу є публічним, який укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.ч.3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 02.06.2012 року перебував у Лубенському відділенні ПАТ «Приватбанк», при цьому закрив один із депозитних вкладів та надав доручення ОСОБА_2 на розпорядження одним із рахунків. Договір НОМЕР_1 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 датований ІНФОРМАЦІЯ_1. В той же час, відповідно до повідомлення комунальної Лубенської центральної міської лікарні від 13.02.2013 року, де перебував померлий ОСОБА_3, час його смерті 05.год.15 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52), та відповідно до свідоцтва про смерть - дата смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28). Відповідно до пояснень сторін та не оспорюється останніми, оспорюваний договір ОСОБА_3 був підписаний 02.06.2012 року.

Пояснення представника ПАТ КБ «Приватбанк», взяті до уваги місцевим судом при ухваленні рішення, щодо оформлення договору лише ІНФОРМАЦІЯ_1 оскільки оформлення даного договору 02.06.2012 року було неможливим в зв'язку з тим, що цей день не був операційним днем банку, колегією суддів до уваги братись не можуть. Підписання банківського договору і операційний день - не є тотожними поняттями та ніяким чином не взаємопов'язані в часі, а тому даний факт не може слугувати підтвердженням не укладення договору 02.06.2012 року.

На думку колегії суддів, за вказаних обставин справи, оскільки на момент фактичного укладення договору банківського вкладу, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутні дані про наявність вільного волевиявлення ОСОБА_3 на вчинення даних дій, даний договір є недійсним, а позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про скасування рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.04.2013 року з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.04.2013 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання заповідального розпорядження недійсним - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на вкладення ОСОБА_3 10758,00 доларів США, складений в приміщенні Лубенського відділення ПАТ КБ «Приватбанк».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : (підписи)

Судді: (підписи)

Копія згідно: