Головуючий суду 1 інстанції - Бондаренко Н.О.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 2-629/12/1231

Провадження № 22ц/782/1454/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Друпповій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, третя особа - ПП «Віста-люкс»,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин, якими позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги, вона зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1. В квартирі НОМЕР_1 цього будинку, розташованої поверхом вище, проживає відповідач, яка є власником квартири. 22.09.2010 року вийшло залиття її квартири водою з квартири відповідача. Відповідно до акту, складеного приватним підприємством «Віста-люкс» при оприсовці системи центрального опалення в будинку із-за відімкнення радіаторів від системи центрального опалення мешканцями квартири відповідача, в якій на момент складання акту велись ремонтні роботи, була затоплена її квартира, у зв'язку їй було завдано матеріальної та моральної шкоди. Позивач просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 5100 гривень та моральну у розмірі 2000 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 120 гривень та витрати по оплаті правової дороги у розмірі 1600 гривень.

В процесі розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги в частині розміру матеріальної шкоди та просила стягнути з відповідача на свою користь останню у розмірі 10085,00 гривень.

08 червня 2011 року у справі було ухвалено рішення, яке за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17 серпня 2011 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року рішення Стахановського міського суду Луганської області від 08 червня 2011 року та ухвала апеляційного суду Луганської області від 17 серпня 2011 року скасовані і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи позивачем збільшено позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 гривень та оплати витрат на правову допомогу у розмірі 3200 гривень.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2013 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 8785,00 гривень, моральну - 500,00 гривень, витрати на проведення експертиз 13000 гривень, витрати на правову допомогу 3200,00 гривень, по сплаті судового збору у сумі 51,00 гривня та по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, представник третьої особи та інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.

В квартирі НОМЕР_1 цього будинку, розташованої поверхом вище, проживає власник цієї квартири - ОСОБА_2.

22.09.2010 року відбулося затоплення водою квартири позивача, що підтверджується відповідним актом від 22.09.2010 року, складеним працівниками приватного підприємства «Віста-люкс», яке є балансоутримувачем будинку.

Відповідно до вказаного акту, при опресовці системи центрального опалення в житловому будинку АДРЕСА_1 через відімкнення радіаторів від системи центрального опалення мешканцями квартири НОМЕР_1, в якій на час складання акту велися ремонтні роботи, було затоплено квартиру №44, розташовану поверхом нижче.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.1166,1167 ЦК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,12,27,31,169,209,215,218 ЦПК України.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що через залиття квартири водою пошкоджено належне позивачу майно, також позивачем понесені витрати на проведення судової товарознавчої експертизи, на здійснення ремонтно-поновлювальних робіт в квартирі, позивачу завдано моральної шкоди та нею понесені судові витрати у зв'язку зі зверненням до суду.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, однак в частині відшкодування витрат на правову допомогу суд порушив норми матеріального права.

Згідно ч.1 ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Частинами 1, 2 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Наявність або відсутність вини встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Те, що шкода позивачу була завдана саме з вини відповідачки підтверджується актом про залиття від 22 вересня 2010 року , підписаного представниками приватного підприємства «Віста-Люск» та складеного відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року

Колегія суддів вважає, що акт про залиття є належним та допустимим доказом , відповідачем не було надано доказів, які б спростовували висновки акту про залиття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав відповідальності відповідача за завдану позивачу моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням належного їй майна та розміром такої шкоди,визначеної судом відповідно до вимог ст.1167 ЦК України.

Згідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

Однак, колегія суддів вважає, що в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу у сумі 3200,00 гривень суд не дотримав вимог закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах « від 27 квітня 2006 р. № 590 та постанови Кабінету Міністрів Украйни «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, у зв'язку з чим колегія суддів вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у сумі 665,99 гривень, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 19.02.2013 року, складеного позивачем та адвокатом / а.с.242/, адвокатом було надано позивачу наступні послуги та витрачено на них наступна кількість часу, а саме: у листопаді 2010 року - загальна консультація - 45 хвилин, підготовка запиту до Стахановської санепідемстанції - 30 хвилин, аналіз судової практики - 60 хвилин, підготовка позовної заяви - 120 хвилин, підготовка уточненої позовної заяви у лютому 2011 року - 30 хвилин, підготовка заперечень на касаційну скаргу у грудні 2011 року - 60 хвилин, запит до ПП «Віста-Люкс» у червні 2012 року - 15 хвилин.

Всього адвокатом витрачений час для надання правової допомоги позивачу - у 2010 році - 4 години 25 хвилин, у 2011 році - 1 година 30 хвилин, у 2012 році - 15 хвилин.

Враховуючи розміри мінімальної заробітної плати у листопад 2010 року - 907,00 гривень, у лютому 2011 року - 941,00 гривня, у грудні 2011 року - 1004,00 гривень та у липні 2012 року - 1102,00 гривень, стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті правової допомоги у сумі 665,99 гривень.

У вказаному акті зазначено, що адвокатом були надані послуги позивачу при підготовці заперечень на апеляційну скаргу, однак, як вбачається з матеріалів справи заперечення на апеляційну скаргу відповідача позивачем надано не було.

В акті вказано, що адвокатом були надані послуги з правової допомоги у вигляді участі його в судових засіданнях, однак, як вбачається з матеріалів справи, адвокат в судових засіданнях брав участь в якості представника позивача, а не особи, яка надає правову допомогу,тому участь адвоката в судових засіданнях в якості представника сторони не відноситься до послуг про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.309 ЦПК України рішення має бути змінено, в частині відшкодування витрат на правову допомогу зменшено розмір вказаних витрат, в решті частині рішення має бути залишено без змін.

Довід апеляційної скарги про те, що до затоплення квартири позивача в останній неодноразово були пожежі, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, як вбачається з листа Стахановського міського відділу Головного управління держтехногенбезпеки у Луганській області Державної інспекції техногенної безпеки України від 04.11.2011 р. №03-01/104 / а.с.186/, фактів пожеж в квартирі АДРЕСА_1 в період з 01.01.2000 року по 04.11.2011 року не зареєстровано.

Довід апеляційної скарги про те, що після затоплення квартири позивача працівниками приватного підприємства ««Віста-Люкс»квартира відповідача обстежена не була, спростовуються матеріалами справи, а саме: актом обстеження / а.с.10/, з якого вбачається, що квартира відповідача була обстежена, встановлено, що в ній відбувалось на момент залиття квартири позивача і вказаний акт підписано відповідачем.

Інші доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують і не є підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 19 лютого 2013 року - змінити.

У частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу у суму 3200,00 гривень - рішення змінити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у сумі 665 / шістсот шістдесят п'ять/ гривень 99 копійок.

У решті - рішення залишити без змін.

Рішення апеляційної скарги набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді