ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-656/12

провадження № 2/753/190/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р.Дарницький районний суд м.Києва у складі:

головуючого - судді Даниленко В.В.

при секретарях - Дядейко К.О., Дмитрюк Г.Л. Богдановій Т.І., Косинській К.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики в сумі - 335465грн. та судові витрати - 1820грн.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач ОСОБА_3 отримав у нього в борг за договором позики від 01.10.2008 року грошові кошти в розмірі 37000доларів США на строк до 31.12.2009року, що було підтверджено відповідною розпискою.

В подальшому ОСОБА_3 звернувся до позивача із проханням збільшити строк повернення позики, у зв'язку з його фінансовими труднощами.

Розписка від 01.10.2008 року була знищена, а ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 нову розписку, датовану 27.01.2010 року, зі строком повернення позики до 31 грудня 2010 року,

і також зазначив в ній, що за ним рахується недоплата у розмірі 5 250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) доларів США згідно проекту IQ-бар (за існуючою між сторонами усною домовленістю), яку сторони домовились вважати додатковою сумою отриманої позики.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 становила 42 250 (сорок дві тисячі двісті п'ятдесят) доларів США.

Згідно даних Національного банку України станом на 31.01.2011 року офіційний курс долара США складав 7,94 грн. за 1 долар США. Тому, заборгованість відповідача в національній валюті становить 335 465 грн.

Проте, у визначений у розписці строк, відповідач на порушення своїх договірних зобов'язань позику не повернув. На прохання позивача про добровільну сплату заборгованості ніяким чином не прореагував та борг не повернув, що змусило позивача звернутися до суду з цим позовом.

Пізніше позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 338 338 гривень основного боргу, 3% річних з простроченої суми у розмірі 21 885 гривень 37 копійок, 9 000 грн. витрат на послуги адвоката та понесені судові витрати, а саме на сплату судового збору у розмірі 2 131,88 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ця заява була обгрунтована тим, що з моменту подання позовної заяви минуло майже 25 місяців, як наслідок за вказаний час збитки, яких зазнав ОСОБА_2 від неповернення йому грошових коштів відповідачем, значно зросли.

В свою чергу ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною. Посилаючись на те, що з 01.10.2007р. працював у ТОВ "Омега інвест" на посаді консультанта. Одним із засновників підприємства був ОСОБА_2 В цей же час ОСОБА_3 працював над іншим проектом, про участь у якому повідомив ОСОБА_2, який вирішив, що останній повинен віддати йому частину отриманих ним коштів.

Співпрацю з ТОВ "Омега інвест" ОСОБА_3 ,припинив у травні 2009р., після чого ОСОБА_2 повідомив його, що він винен йому 37000 доларів США, які він ніби то давав йому в борг і 5250 доларів США, які він ніби то не доплатив йому за участь у паралельному проекті та вимагав від ОСОБА_3 укладання договору позики на загальну суму 42250 доларів США, на що ОСОБА_3 відповів відмовою.

26.01.2010р. ОСОБА_3 знаходився на роботі на об'єкті за адресою: вул. Л.Толстого, 25. Приблизно о 12-ій годині троє невідомих йому чоловіків, застосовуючи фізичну силу та наносячи йому побої, примусили сісти в автомобіль, після чого вони прибули на вул. Б. Хмельницького, 6.29/2 в кафе "Сім п'ятниць", де вже чекав ОСОБА_5

В присутності вищевказаних чоловіків, погрожуючи застосуванням фізичної розправи, ОСОБА_2 примусив ОСОБА_3 написати боргову розписку на 42250 доларів США зі строком повернення до 31.11.2010р. ОСОБА_3 був дуже наляканий, дезорієнтований, знаходився під впливом погроз та психічного тиску, у нього тремтіли руки і ніяк не міг написати розписку, яка б задовольнила ОСОБА_2, тому боргових розписок на суму 42250 доларів США було написано ним декілька. ОСОБА_3 так хвилювався, що вказав на розписках дату написання не 26.01.2010р., а 27.01.2010р., на що ОСОБА_2 не звернув уваги.

Отримавши від ОСОБА_3 розписку, ОСОБА_2 та троє невідомих чоловіків відпустили його, погрожуючи фізичною розправою у випадку неповернення грошових коштів у вказаний в розписці строк.

Звільнившись, ОСОБА_3 довго не міг прийти до тями та зрозуміти що з ним відбулось. Оговтавшись, зранку наступного дня звернувся до Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві з заявою про вчинений проти нього злочину та був обстежений спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи на предмет визначення наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Висновком №47/Ж від 27.01.2010р. спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи було встановлено наявність у ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, які виникли 26.01.2010р.

Опитаний в ході перевірки заяви посадовою особою МВС Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_2, пояснив, що ОСОБА_3 добровільно та без будь-якого тиску написав йому боргову розписку на 42250 доларів США. При цьому, працівник МВС не звернув уваги на те, що розписка, яку ОСОБА_3 ніби то написав 26.01.2010р., датована 27.01.2010р. та проігнорував висновки експертизи про наявність у нього легких тілесних ушкоджень.

Постановою ст. о/у СКР ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітана міліції Головко С.В. від 04.02.2010р. в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 було відмовлено.

В цей час ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та попросив надати пояснення з приводу вищеописаних подій, на що останній відповів що це був жарт і попросив забрати з міліції заяву та забути про все що сталось.

Все ще вірячи в порядність ОСОБА_2, ОСОБА_3 не став оскаржувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а в квітні 2011р. отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву.

Вважає, що оскільки боргову розписку було написано під впливом фізичного насильства, психічного тиску та погроз фізичною розправою, вона має бути визнана судом недійсною з застосуванням відповідних наслідків.

В судовому засіданні представник позивача по основному позову про стягнення боргу позовні вимоги підтримав в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив їх задовольнити. В зустрічному позові просив відмовити, оскільки вважає, що висновок експертизи №47/ж від 27.01.2010року не може прийматися судом, як належний доказ обґрунтованості заявлених в зустрічному позові вимог, не може бути підтвердженням факту насильства та погроз з боку ОСОБА_2

Відповідач по основному позову ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов про визнання розписки недійсною підтримали з підстав наведених в позовній заяві та просили його задовольнити. В позові ОСОБА_2 просили відмовити, оскільки вважають його безпідставним.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 отримав у ОСОБА_2 в борг за договором позики від 27.01.2010 року грошові кошти в розмірі 42250доларів США на строк до 31.12.2010року, що було підтверджено відповідною розпискою (а.с.6).

Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1047, 1048 ч. 1, 1049 ч. 1, 1050 ч. 1, 1051 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним у момент передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 у борг кошти в сумі 42250 доларів США. Отже, стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають:

борг - 338 338 (триста тридцять вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень;

3% річних - 21 885 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 37 копійок;

проценти від позики - 57 765 (п'ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 42 копійки.

Щодо зустрічного позову, як вказує ОСОБА_3, 26.01.2010р. він знаходився на роботі на об'єкті за адресою: вул. Л.Толстого, 25. Приблизно о 12-ій годині троє невідомих йому чоловіків, застосовуючи фізичну силу та наносячи йому побої, примусили сісти в автомобіль, після чого вони прибули на вул. Б. Хмельницького, 6.29/2 в кафе "Сім п'ятниць", де вже на них чекав ОСОБА_5

В присутності вищевказаних чоловіків, погрожуючи застосуванням фізичної розправи, ОСОБА_2 примусив ОСОБА_3 написати боргову розписку на 42250 доларів США зі строком повернення до 31.11.2010р. ОСОБА_3 був дуже наляканий, дезорієнтований, знаходився під впливом погроз та психічного тиску, у нього тремтіли руки і ніяк не міг написати розписку, яка б задовольнила ОСОБА_2, тому боргових розписок на суму 42250 доларів США було написано ним декілька. ОСОБА_3 так хвилювався, що вказав на розписках дату написання не 26.01.2010р., а 27.01.2010р., на що ОСОБА_2 не звернув уваги.

Отримавши від ОСОБА_3 розписку, ОСОБА_2 та троє невідомих чоловіків відпустили його, погрожуючи фізичною розправою у випадку неповернення грошових коштів у вказаний в розписці строк.

Звільнившись, ОСОБА_3 довго не міг прийти до тями та зрозуміти що з ним відбулось. Оговтавшись, зранку наступного дня звернувся до Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві з заявою про вчинений проти нього злочину та був обстежений спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи на предмет визначення наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Висновком №47/Ж від 27.01.2010р. спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи було встановлено наявність у ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, які виникли 26.01.2010р.

Отже такі свідчення не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки всі покази щодо застосування фізичної сили, примусу та погроз лише зі слів ОСОБА_3

Крім того, відсутність злочинного наміру ОСОБА_2 або інших обставин, що суперечать закону та виключають дійсність розписки, як договору позики, було підтверджено висновком №438/439/12-32 комплексної судової почеркознавчої, авторознавчої та психологічної експертизи від 14.01.2013року.

Постановою ст. о/у СКР ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітана міліції Головко С.В. від 04.02.2010р. в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 було відмовлено.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 не доведено законність та обґрунтованість позову про визнання недійсним розписки.

За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу необхідно задовольнити. А в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною - відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Документально підтверджено, що позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі - 2709,53гривень та 120гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 218, ч.4 ст. 169 ЦПК України, ст.ст. 625, 525, 1046-1049, 1050 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

борг - 338 338 (триста тридцять вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень;

3% річних - 21 885 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 37 копійок;

проценти від позики - 57 765 (п'ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 42 копійки;

витрати на правову допомогу адвоката 9 000 (дев'ять тисяч) гривень;

судовий збір - 2 709 (дві тисячі сімсот дев'ять) гривень 53 копійки

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу-120 (сто двадцять) гривень.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня наступного після проголошення рішення.

Суддя: