Номер провадження № 33/785/387/13

Головуючий у першій інстанції Семенюк Л.А.

Доповідач Мевлід Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2013 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Мевлід Т.М., за участю прокурора Семенюк А.В., Швеця В.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за протестом прокурора прокуратури Татарбунарського району Одеської області, -

встановила:

Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 25.04.2013 р., провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про вчинення правопорушення, передбаченого ст.172-9 КУпАП та п. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» - закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 28.03.2013 р. зазначено, що ОСОБА_2., будучи головою Татарбунарської міської ради Одеської області в порушення вимог п. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», в період з 27.04.2012 р. по 22.01.2013 р., знаючи про порушення вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» з боку депутатів Татарбунарської міської ради Одеської області VI скликання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вжив заходів щодо припинення правопорушення, та негайно письмово не повідомив спеціально уповноваженні суб'єкти у сфері протидії корупції про вчинення ними правопорушення, як цього вимагає закон, чим порушив охоронювані законом інтереси держави.

В апеляції прокурор просить постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 17.04.2013 р. - скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-9 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу.

Заслухавши прокурора, який підтримав доводи апеляції, ОСОБА_2, який просив постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку про необхідність відхилення апеляції прокурора з наступних підстав.

Довід апеляції прокурора про помилковість висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 апеляційний суд визнав обґрунтованим.

Районним судом зроблений висновок про те, що ОСОБА_2, як міський голова, не уповноважений виявляти та повідомляти про корупційні правопорушення спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції щодо депутатів, оскільки вони не підзвітні та не підконтрольні йому, оскільки не є працівниками органу місцевого самоврядування.

Між тим, згідно ст. 4 і ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» депутати місцевих рад є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення і зобов'язанні щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.

Оскільки у депутатів місцевої ради є обов'язок подати декларацію, то у голови місцевої ради є обов'язок негайно письмово повідомити спеціально уповноваженні суб'єкти у сфері протидії корупції про вчинення депутатами ради корупційного правопорушення, в силу вимог ч. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Таким чином, факт того, що депутати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є працівниками органу місцевого самоврядування не звільняє депутатів місцевої ради і його голову від обов'язків, покладених на них Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Проте, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу вказаного адміністративного правопорушення в зв'язку з невстановленням наміру ОСОБА_2 на скоєння адміністративного правопорушення, який є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення в силу вимог ст. 10 КУпАП.

Із матеріалів справи вбачається, що 13.03.2012 року міський голова ОСОБА_2 письмово звернувся до всіх депутатів місцевої ради та проінформував про зобов'язання депутатів подати до 1 квітня 2012 р. за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, а також надати в міську раду письмову згоду на зберігання відповідних декларацій (а.с. 14).

Згідно протоколу № 16 від 27.04.2012 року сесії Татарбунарської міської ради в порядок денний було включено питання про здачу декларацій депутатами міської ради і при обговоренні цього питання секретар міської ради Глущенко доповів, що окремі депутати (вказавши їх фамілії), не здали декларації і зобов'язав терміново їх надати (а.с. 84).

Голова міської ради ОСОБА_2 письмово проінформував 29.05.2012 року голову Татарбунарської районної ради Кравченко В.М. про те, що на її зберіганні знаходиться 28 декларацій депутатів Татарбунарської міської ради. 2 декларації, зі слів депутатів, знаходяться на зберіганні на підприємствах (а.с. 91).

Зміст цієї інформації вказує на те, що ОСОБА_2 не допускав факту скоєння депутатами адміністративного правопорушення в разі подання декларацій за місцем їх роботи.

Крім того, ОСОБА_2 доповів про факт не здачі декларацій в міську раду голові районної ради, який також, в силу вимог п. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», при одержанні інформації, зобов'язаний негайно письмово повідомити про вчинення корупційного правопорушення спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.

Таким чином, апеляційний суд не встановив в діях ОСОБА_2 наміру на приховування від спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції вчиненого депутатами правопорушення.

З урахуванням вказаного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

постановила:

Апеляцію прокурора прокуратури Татарбунарського району Одеської області - відхилити.

Постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 25.04.2013 р. про закриття провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про вчинення правопорушення, передбаченого ст.172-9 КУпАП та п. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Т.М. Мевлід