Справа №0907/19303/2012

Провадження №22-ц/779/1341/2013

Категорія 19

Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Мелінишин Г.П.

суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря: Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

В грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, судом не взято до уваги, що скориставшись своїм правом банк 27 листопада 2009 року пред'явив вимогу про повне погашення кредиту, а значить саме тоді настав строк виконання основного зобов'язання. Відповідно починаючи з цієї дати банк мав право протягом шести місяців пред'явити вимогу до поручителя про погашення боргу.

Помилковим є також і висновок суду щодо відсутності факту збільшення обсягу основного зобов'язання. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 20 квітня 2010 р. прострочка по процентах становить 467 днів, а її розмір- 4706,44 доларів США. В той же час умовами кредитного договору передбачено, що нарахування процентів у розмірі 12,40 % здійснюється за методом 30/360. Згідно цієї формули сума нарахованих відсотків мала б становити 4470,12 доларів США. Таким чином, фактично відсоткова ставка, за якою банк нарахував заборгованість становить 13% річних.

Посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2

В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що збільшення обсягу основного зобов'язання без згоди поручителя не відбулося, та що строк виконання основного зобов'язання ще не настав, тому відсутні підстави для визнання договору поруки припиненим.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 08 лютого 2008 р. між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір поруки № 1/11295819000-ІІ, п.п. 1.3., 1.4 якого передбачено солідарну відповідальність її як поручителя перед Банком за невиконання боржником усіх його зобов'язань за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т. ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Також п.2.1. договору поруки обумовлено неможливість кредитора без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, боржник належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 20 квітня 2010 р. утворилась загальна заборгованість по кредитному договору в сумі 33 793,16 доларів США, що еквівалентно 267 841,17 грн. З них: заборгованість по основному боргу - 27 789,66 доларів США, що еквівалентно 220 258,07 грн., заборгованість по простроченому боргу - 587,17 доларів США, що еквівалентно 4 653,85 грн., заборгованість по прострочених відсотках - 4 706,44 доларів США, що еквівалентно 37 302,77 грн., пеня 646,800099 доларів США, що еквівалентно 5 126,48 грн. та штрафні санкції 63,084319 доларів США, що еквівалентно 500,00 грн. Наведена обставина послужила зверненню банку в червні 2010 року до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.8-10).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності та якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором. Разом з тим, згідно п.1.1 термін виконання основного зобов'язання - 08 лютого 2029 року.

Тобто право пред'явити вимогу до ОСОБА_2 про виконання порушеного зобов'язання боржником ОСОБА_3 щодо повернення кредиту може виникнути починаючи з 08 лютого 2029 року у строк наступних 6 місяців.

Посилання апелянта на пред'явлення 27 листопада 2009 року вимоги про дострокове повернення кредиту, процентів та обчислення саме із цієї дати терміну для звернення до суду за захистом свого права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки така подана до настання строку виконання основного зобов'язання (08 лютого 2029 року).

Голослівними є і доводи апелянта щодо припинення договору поруки у зв'язку із збільшенням розміру зобов'язання внаслідок збільшення відсоткової ставки.

Як вбачається із матеріалів справи за користування кредитними коштами передбачена ставка у розмірі 12,40 % річних.

Встановлено, що боржник допустив порушення графіку погашення кредиту на 467 днів по процентах та на 498 днів по основному боргу і саме за цей період проведено розрахунок заборгованості. На спростування цієї суми апелянтом доказів не представлено.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків місцевого суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк