ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

"27" листопада 2006 р.

Справа №  6/263

 

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Баранець О.М., розглянувши матеріали справи № 6/263

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,                    м. Новомиргород Кіровоградської області 

до відповідача: Маловисківської об"єднаної державної податкової інспекції,                                     м. Мала Виска Кіровоградської області    

про визнання нечинним акта

 

Представники:

 

від позивача - ОСОБА_1,  фізична особа - підприємець;

від відповідача - Гавриленко О.М.,  довіреність № 10  від 29.05.2006 року;

від відповідача - Бабаліч В.М., довіреність № 26 від 18.10.2006 року.

 

Час прийняття постанови - 15 : 10

 

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав позов про визнання нечинним рішення рішення Новомиргородського відділення     Маловисківської    міжрайонної    державної    податкової     інспекції НОМЕР_1, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 16748,00 грн.         

Позивач вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У працівників органу державної податкової служби, які проводили перевірку були відсутні підстави для проведення перевірки. Розрахункова операція щодо купівлі паливно - мастильних матеріалів не була завершена, тому не було проведено видачу чеку. До автозаправної колонки не було подано транспортний засіб, при заправці якого неможливо було б не видати чек, оскільки відпуск бензину проводиться через касовий апарат. Сума готівкових коштів на момент перевірки відповідала денному звіту, яка зазначена в акті перевірки. 

Відповідач заперечує проти адміністративного позову. Перевірка була проведена за наявності правових підстав. Висновки перевірки, викладені  в акті       НОМЕР_2 правомірні, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні 27.11.2006 року представники відповідача частково визнали позовні вимоги. Позов необхідно задовольнити частково. Правильний розрахунок штрафних санкцій було наведено в поясненні (вх. НОМЕР_3).

27.11.2006 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, яка виготовлена в повному обсязі 28.11.2006 року.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

 

                            ВСТАНОВИВ:

 

Працівники органу державної податкової служби Бабаліч В.М., Євгейчук В.В. провели перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності  на автозаправній станцій, що розташована АДРЕСА_1 та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

За результатами перевірки складено акт НОМЕР_2.

В ході перевірки встановлено не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі товару та невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Маловисківська міжрайонна державна податкова інспекція (Новомиргородське відділення) рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 визначила фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16748,00 грн.

Господарський суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з частково з наступних підстав.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування та послуг", "Про державне регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових  виробів", а в інших випадках - за рішенням суду (ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення  обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. (ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні).

Враховуючи вимоги вказаних законів господарський суд прийшов до наступних висновків.

Перевірка проведена 05.09.2006 року працівниками Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області на автозаправній станцій, що розташована АДРЕСА_1 та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 була позаплановою.

Відповідач надав господарському суду копії наказу начальника Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції НОМЕР_4 про проведення позапланової виїзної перевірки, додаток до наказу НОМЕР_4 та направлення НОМЕР_5 .

Господарський суд не погоджуються з висновком позивача щодо наявності у органу державної податкової служби права провести позапланову перевірку платника податків відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тільки за наявності підстав вказаних у ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу».

Підстави для проведення позапланової перевірки вказані у ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» є підставою для проведення тільки позапланової документальної перевірки платника щодо сплати податків і зборів і не поширюється як підстава для проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, який не відносяться до законодавства з питань оподаткування.  

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" міжрайонні державні податкові інспекції наділені функціями щодо здійснення у межах своїх повноважень контролю за додержанням порядку готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Здійснення такого контролю органами державної податкової служби передбачено і спеціальними законодавчими актами, а саме ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зазначене право на здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) передбачено п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Перевірка позивача не була документальною у розумінні поняття документальної перевірки, у позивача проводилась перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, що підтверджує акт перевірки НОМЕР_2.

Ненадання під час проведення позапланової перевірки наказу та направлення на перевірку платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є підставою  для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової перевірки, а не для визнання нечинним рішення прийнятого за результатами перевірки.

В ході перевірки оператору автозаправної станції ОСОБА_1 було запропоновано власноруч перерахувати готівкові кошти на місці проведення розрахункових операцій, про що нею складено покупюрний опис про наявні готівкові кошти за реалізовані товари яка склала 3645,00 грн. (а.с. 43) Згідно Х-звіту (а.с. 44) через реєстратор розрахункових операцій з початку робочого дня проведено розрахункові операції на суму 363,40 грн. Різниця склала 3281,60 грн.

У пояснювальній записці оператора автозаправної станції ОСОБА_1 від 05.09.2006 року вказано, що чек пробила би при відпуску бензину. Бензин в кількості 10 літрів не взяли. Різниця в касі пояснюється тим, що було повернути борг приватному підприємцю.

Оператор автозаправної станції ОСОБА_1 без зауважень підписала акт перевірки (а.с. 72), акт перевірки правильності проведення розрахункової операції (а.с. 71).

Таким чином в ході перевірки виявлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .         

Відповідальність за зазначене порушення передбачено ст. 22 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Позивач не заперечує той факт, що готівкові кошти в розмірі невідповідності були отримані оператором автозаправної станції від працівника товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» ОСОБА_2 в погашення заборгованості перед фізичною особою ОСОБА_1, а службове внесення не було здійснено, у зв'язку з тим, що була відсутня електроенергія.

П.п. 4.5 п 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 та зареєстрованого в Мінюсті України від 05.02 2001 року № 107/5298 чітко зазначено що унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з виконанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення не пов'язано з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції.

Доказів відключення електроенергії позивач господарському суду не надав. В акті перевірки та в пояснювальній записці  оператор автозаправної станції ОСОБА_1 про відключення електроенергії нічого не зазначала. Має значення виявлення в ході перевірки невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.         

Реєстратор розрахункових операцій Міні-500.01, заводський НОМЕР_6 за висновком НОМЕР_7 малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Центр», яке здійснює його сервісне обслуговування, здійснювати відпуск паливно-мастильних матеріалів через  паливно-роздавальні колонки без використання вказаного реєстратора розрахункових операцій не може.

Враховуючи вказаний висновок господарський суд на підставі ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що Маловисківська міжрайонна державна податкова інспекція не доказала фактичне отримання перевіряючими від оператора автозаправної станції ОСОБА_1 попередньо оплачений бензин А - 92 в кількості 10 літрів по ціні за один літр 4,40 грн., на загальну суму 44,00 грн. та солідол жировий 1 банку по ціні 9,00 грн. на загальну суму 9,00 грн.

В поясненні (вх. НОМЕР_8) працівник податкового органу який проводив перевірку Бабаліч В.М. підтвердив, що під час проведення перевірки бензин не було отримано. 

Тому сума в розмірі 53,00 грн. не могла бути відображена в Z звіті реєстратора розрахункових операцій, оскільки відповідач не доказав фактичне отримання бензину А-92 в кількості 10 літрів та солідол жировий в кількості 1 банка. А в покупюрному описі сума в розмірі 53,00 грн. була врахована.

Відповідно ст. 22 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до відповідача повинна бути застосована штрафна санкція в сумі 16143,00 грн. (3281,60 грн. - 53,00 грн. = 3228,60 грн., 3228,60 грн. х 5 = 16143,00 грн), а не 16408,00 грн.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне. В ході перевірки встановлено не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі товару в сумі 53,00 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"   розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг),   видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а   у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару  (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги),  оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити  розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та  переведені у фіскальний режим роботи  реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").  

Реєстратор розрахункових операцій Міні-500.01, заводський НОМЕР_6, за твердженням позивача в момент проведення перевірки був запрограмований на відпуск конкретної кількості паливно-мастильних матеріалів, оплата яких відбувається перед включенням паливно-роздавальних колонок. В такому випадку, готівка проводиться через реєстратор розрахункових операцій, покупцю видається чек і здача, незалежно від того відпущено паливно-мастильні матеріали ні.

В разі, якщо з якоїсь причини паливно роздавальними колонками не відпущено бензин, а готівка за нього проведена через реєстратор розрахункових операцій то через деякий проміжок часу автоматично виходить чек з анулюванням даної суми. 

Оператор автозаправної станції ОСОБА_1 прийнявши готівкові кошти за бензин А - 92 в кількості 10 літрів по ціні за один літр 4,40 грн., на загальну суму 44,00 грн. та солідол жировий 1 банку по ціні 9,00 грн. на загальну суму 9,00 грн. на загальну суму 53,00 грн. та видавши здачу в сумі 47,00 грн. провела розрахункову операцію. А тому була була зобов'язана провести розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та видати розрахунковий документ.

Згідно п. 1 ст. 17 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до відповідача повинна бути застосована штрафна санкція в сумі 265,00 грн. (53,00 грн. х 5 =  265,00 грн.), а не 340,00 грн.  

Рішення Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції НОМЕР_1 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій необхідно визнати нечинним в частині застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

В задоволенні іншої частини позову необхідно відмовити.

Постанови Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 03.10.2006 року (а.с. 69, 70) не можуть бути підставою для задоволення позову. Під час судового розгляду в господарському суду були надані документи, що підтверджують правові підстави для проведення позапланової перевірки, та документи які підтверджують висновки перевірки, які не вивчались Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області.

Враховуючи часткове задоволення позову з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно стягнути 1,70 грн. 

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд, -

 

                                   П О С Т А Н О В И В :

 

1.  Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції НОМЕР_1 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

3.  Стягнути  з Державного бюджету України (рахунок № 31118095600002, УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) на користь   фізичної   особи   - підприємця    ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_9, п/р ІНФОРМАЦІЯ_1), - витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн.

4.  В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5.  Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

6. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.         

 

Суддя

О.М.Баранець