Справа № 1 - 294 /2008 р.

                                                    ВИРОК

                                        ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17 жовтня 2008 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області                             в складі:

                              головуючої судді                       Кардаш О.І.

                              секретаря                                    Боднар Н.Ю.

                              з участю прокурора                   Вороняк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша кримінальну справу про обвинувачення :

                                              ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1   року народження,  уродженки с.Завій Калуського р-ну,  мешканки м.Калуш, АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньо освітою, одружена, не працюючою, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не судимої,  за ст.166 КК України,

                                                ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження,  уродженця та жителя м. Калуш по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей,  раніше не судимого, за ст. 166 КК України,

                                                         ВСТАНОВИВ  :

    Підсудні ОСОБА_1   ОСОБА_2  вчинили злісне невиконання встановлених законом обов”язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки.    

    Злочин вчинено при наступних обставинах.

Згідно Конституції України та  Закону України  «Про охорону дитинства» всі діти рівні  у своїх правах незалежно  від походження а також від того , народжені вони у шлюбі чи поза ним; кожен із подружжя має рівні права та обов»язки  у шлюбі та сім»ї; кожен має право на здобуття  загальної середньої освіти , а згідно Конвенції про права дитини , батьки несуть повну відповідальність  за здобуття освіти та виховання своїх дітей.

Так,  на утриманні  підсудної ОСОБА_1  та підсудного ОСОБА_2 , які проживають в  м. Калуш по АДРЕСА_1  знаходяться дві  дочки: неповнолітня ОСОБА_3, 1998 року народження та неповнолітня ОСОБА_4 , 2002 року народження, за якими вони зобов'язані  виховувати та ростити своїх дітей , несучи відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, основну відповідальність за їх виховання , знаючи , що найкращі інтереси дитини  є предметом його основного піклування  . Однак, незважаючи на це, підсудні,  будучи  батьками вказаних дітей,  в порушення вимог ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої вони зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти і готувати їх до самостійного життя, злісно не виконують своїх обов'язків по догляду за дітьми.

    При цьому  підсудний ОСОБА_2   веде паразитичний спосіб життя ,він систематично зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя.  Підсудна   ОСОБА_1    часто залишає дітей без догляду, ухиляється від їх виховання та не контролює проведення дозвілля дітей,  не створила належні умови для проживання  дітей та немає засобів для існування дітей , також не вживає належних заходів щодо профілактики їх захворювань і тим самим штучно створює дітям незадовільні побутові умови чим грубо ігнорували норми  Сімейного Кодексу України, статті якого передбачають піклування  про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; ст.53 Конституції України, ст. 28 Конвенції  про права дитини за якими  батьки несуть відповідальність  за здоровий розвиток  та виховання своїх дітей.

В результаті цього в  їхніх дітей  наявні ознаки вираженої  соціально-педагогічної занедбаності, внаслідок злісного невиконання батьками обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки, а саме: старша дочка ОСОБА_3,  в школу пішла тільки в восьмирічному віці і на даний момент відвідує  третій клас ,  навчається незадовільно . Молодша донька ОСОБА_4  разом з матір'ю  бродягує,  ночує на вулиці,  дитячий садок не відвідує, тому на даний момент  вилучена з сім'ї  і знаходиться в дитбудинку.

Підсудні ОСОБА_1  та ОСОБА_2  в судовому засіданні вину свою визнали повністю, розкаялися у вчиненому та ствердили вищенаведене. Просять суд суворо не карати, зазначаючи, що стали на шлях виправлення, влаштувалися на роботу, припинили вживати алкогольні напої, відвідують дітей у школі-інтернаті та забирають їх на вихідні дні додому.

Враховуючи, що підсудні винними себе визнали повністю, суд вважає фактичні обставини справи доведеними, а тому дослідження доказів обмежує допитом підсудних.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудних   ОСОБА_1  та ОСОБА_2  слід кваліфікувати за ст.  166  КК України, так як вони вчинили злісне невиконання встановлених законом обов”язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки.

          Дані обставини повністю доведено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи.

          Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних  та обставини,  що пом'якшують та обтяжують  покарання. Обставин, що обтяжують покарання  підсудним суд не знаходить.  Обставинами, що пом'якшує  покарання  підсудним суд визнає щире каяття та визнання вини.

          Враховуючи особу підсудної ОСОБА_1 , те, що вона щиро розкаялася у вчиненому,  на утриманні має двох неповнолітніх дітей, стала на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що підсудній слід призначити покарання  із застосуванням   ст. 69 КК  України, перейшовши до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.166 КК України, у виді громадських робіт.    

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_2 , те, що він щиро розкаявся у вчиненому,  на утриманні має двох неповнолітніх дітей, став на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання із застосуванням  ст. 69 КК України, перейшовши до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.166 КК України,  у виді громадських робіт.  

  На  підставі  наведеного  та  керуючись  ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд,

ЗАСУДИВ:

      ОСОБА_1   визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166  КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України  - 240 годин громадських робіт.

ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України  - 240 годин громадських робіт.

           Запобіжний захід  засудженим, підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.           .

           На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

    ГОЛОВУЮЧА: